Наші перші Любомудри

Розмова про перших мудреців та філософів народжених на землі України

Наші перші любомудри
А світ стояв у синіх постолах,
Стояв в моїх очах і придивлявся,
Як саме світиться він, світ, в моїх очах.
Микола Вінграновський

Майже три тисячоліття живуть греки на українських землях. Багато чого вони взяли від нас, немало придбали й ми. Демократизм, відраза до будь-якої тиранії, оптимізм, вміння поспівати, потанцювати, повеселитися, полялякати, відпочити – це у нас спільне. Ми ж поговоримо про наших перших філософів.
На північ від Греції жили фракійці, зараз це територія Румунії. Тоді на ній мешкали потомки трипільців та предки протослов’янських, проукраїнських племен. Взагалі-то, греки приписували відкриття філософії солодкозвучному Орфею, який своїм співом міг уговорити навіть богів. Загинув він від удару блискавки, про що в македонському місті Дії свідчив такий напис:
Музами здесь погребен Орфей, златолирный фракиец,
Зевса, владыки небес, дымным перуном сражен.
Фінікійцем був і Замолкіс, чи то раб, чи то вчитель Піфагора. В Греції цілком можливим було таке суміщення, згадайте хоча б Езопа. З Фракії походить і відомий «матеріаліст» Демокріт. Всі ці попередники філософів-любомудрів були магами, жерцями, волхвами. Вони досконало володіли даром слова та знаннями.
Греки творили таку ж вільну, життєрадісну й безтурботну філософію, як і вони самі. Знадобилося кілька століть християнства й німецького педантизму, щоб висушити цю науку, зробити її нудною та незрозумілою. Українці, як могли, противилися такій «європеїзації». Наш Сковорода – це все той же абсолютно вільний хитрун, полеміст і мандрівник Сократ.
Тісний зв’язок мудреців Скіфії-України з Грецією був зумовлений тим, що велика грецька філософія виникла не в Малій Греції, а на периферії. Перша грецька філософська школа мала назву мілетської. Виникла вона в малоазійському місті Мілеті. В свою чергу, ще в 7-6-му століттях мілетці почали освоювати землі сучасної України. Вони засновують міста-колонії: Пантікапей (Керч), Феодосію, Ольвію, Мелітополіс. В колонії пливе злиденний, але веселий та босякуватий народ. Несуть вони свої звичаї, знання й з невгамовною цікавістю приглядаються до сусідів. Так і не знайдений археологами «Мелітополіс», зазвичай, переводять, як «медове місто», хоча швидше за все воно означало просто «місто милетців».
Серед семи грецьких мудреців ми бачимо єдиного не елліна – скіфа Анахарсіса.
Анахарсіс, син скіфського царя Кнура-Вепра, народився близько 638 року до нашої ери. Мати його була елінкою, і Анахарсіс відправляється в Грецію, щоб засвоїти античну мудрість. Пізніше, пояснюючи цей вчинок Крезу, він писав: “З мене досить, щоб я повернуся в Скіфію, кращим ніж я був”. Як і всі степовики, він боявся води, але потяг до знань переміг. Дізнавшись, що корабельні дошки товщиною в чотири пальці, він сказав, що моряки пливуть за чотири пальці від смерті. На запитання, кого більше мертвих чи живих, він відповів запитанням: “ А ким вважати тих, що пливуть?” І вважав безпечними лише кораблі витягнуті на берег. Він же винайшов двозубий якір, який сам устряє в морське дно.
Прибувши до Афін, Анахарсіс відправився до мудреця Солона з пропозицією про дружбу. Коли тому передали слова скіфа, він відповів, що друзів зазвичай знаходять на батьківщині. Анахарсіс не розгубився і відповів: “Але ж ти вдома, то чому б тобі не придбати друга?” Ці слова так сподобалися господарю, що він не лише впустив скіфа, а з часом став дійсно його великим другом. І все таки греки дали йому ім’я «Анахарсіс», що означало, щось подібне до «Занедбай хата» або «Покинь дім».
Відомо, що скіфи, на відміну від греків, не знали міри у вині. Отож на запитання, як не стати п’яницею, мудрець відповів: “Мати перед очима п’яницю в усій потворності”. Йому ж належать слова, що виноградна лоза має три грона: гроно насолоди, гроно пияцтва та гроно мерзотності. Навряд чи ці слова втратили актуальність за три тисячоліття. Тонко замітив, що змагаються люди майстрові, а судять їх ті, що цієї майстерності не мають. На запитання, що в людини добре й погане одночасно, він відповів: “Язик”. Він же говорив, що заздрість і пристрасть є ознаками негідної душі. Заздрість змушує гірко переживати, коли друзі і громада благоденствують. Йому ж належить і завжди актуальний вислів: «Закон – павутина, маленькі комахи загинуть в ній, великі ж благополучно пробиваються».
Анахарсіс писав вірші про звичаї та життя скіфів, які, на жаль, не збереглися. Добре знався на степових травах, був відомим лікарем. До речі, теж першим співвітчизником, ім’я якого відомо. Вважається, що він винайшов ножний гончарний круг та трут із звичайного вивареного відповідно гриба трутовика. Був настільки мудрою та красномовною людиною, що греки його, єдиного з варварів (не еллінів), зачислили до лику 7 мудреців. З того ж часу походить грецьке прислів?я, коли про красномовну людину кажуть: “Говорить, як скіф”. Греки встановили йому статую з таким написом : “Язик, черево та похоті приборкуй”.
В похилому віці людей тягне на рідну землю. 79-літній Анахарсіс зважився на морську поїздку додому. Прибувши в Скіфію, десь в Гілеї чи Каркініті, він вирішив здійснити обряд подяки грецьким богам за успішне повернення. Під час молитви в нього влучила стріла. Анахарсіс, бувши лікарем, витягнув стрілу і, побачивши що вона скіфська й отруєна, сказав віщі слова: “Скіфи вбили мене за те, за що прославили греки: за мудрість”. Сплило майже три тисячоліття, але й зараз наші вітчизняні вчені, мудреці, літератори шукають визнання за межами своєї країни. Вбив Анахарсіса його єдинокровний молодший брат - скіфський цар Савлій. Загибель від співвітчизників чекала й на онука Савлія Скіла, який теж був звинувачений у пошануванні грецьких звичаїв.
З Босфору, тобто Керчі, був родом Сфер. Він навчався у Зенона, потім осягнувши науку, направився в тогочасний інтелектуальний центр Олександрію до Птоломея Філантропа. Оце грецьке Сфер дуже нагадує українське Коло.
Філософ Біон походив з берегів Дніпра. Розповідаючи про свого батька він сказав, що той був з вільновідпущених, котрі ліктем витирають ніс. Тобто батько його був рибалкою з пониззя Дніпра й торгував солоною рибою. Біон вивчив риторику й змусив про себе заговорити. Вибившись в люди із самого низу, він вважав найбільшим нещастям невміння переносити нещастя. Був майстром на всі руки. Умів насолоджуватися життям, в той же час висміював багатих скнар. Взагалі, мав гострий на язик, з добрим відчуттям гумору Був оптимістом, який вважає, що песимізм і сміливця робить рабом..! Почувався завжди внутрішньо вільним. Міг, полишивши все, взяти посох і плащ і почати нове життя.
Коли перебував на острові Родос, до нього прибула група афінян навчатися риториці. Він же почав вчити їх філософії. Пояснив це так: «Як я можу торгувати ячменем, коли привіз добірну пшеницю». Цілком можливо, що це саме той Біон, який вперше розповів грекам про далекі північні краї де 6 місяців день і стільки ж – ніч.
Будучи молодим і здоровим на питання: «Чи є боги?», відповів:
- Эту толпу от меня отгони, многоопытный старец.
Їдко висміював гадалок, знахарів. На старість же, коли почав хворіти, почав звертатися не лише до богів, але й ворожок та знахарок. Це дало привід Діогену Лаертському підняти його на кпин:
Поэт Бион, борисфенит, в земле рожденный скифской,
Как мы слыхали, говорил: «Богов не существует!»
Когда б на этом он стоял, то мы сказать могли бы:
«Что думает, то говорит – хоть худо, да правдиво».
І зараз не протовпитися в храми за колишніми комуністами-атеїстами. Може було і їм послухати пораду Діогена:
Дурак, хотел он подкупить богов – как будто боги
Живут на свете лишь тогда, когда ему угодно!
И лишь когда, почти прогнив, свою он понял глупость,
То, руки простирев с одра вскричал: «Привет Плутону».
Все-таки філософ, переміг настраханого обивателя.
Історія зберегла також імена скіфських філософів Токсариса та Абариса. Останній був відомим оракулом, гіперборейським жрецем. З ним спілкувався Піфагор. Абарис, як пізніше й Г.С.Сковорода, був мандрівним філософом, бродив по Греції, сіючи знання та поповнюючи новими враженнями та думками власний розум.
Токсарис походив з простих скіфів. Він був знаменитим на всю Грецію мудрецем та лікарем, його визнали нащадком Асклепія. Іноземні та вітчизняні вчені, письменники та політичні діячі просліджували непереривний розвиток звичаїв та менталітету слов’ян від скіфів, через антів і до полян. Лев Диякон називає Абариса, Токсариса та Замолксиса вчителями Святослава Ігоровича. Замолксис проповідував безсмертя душі: «Все йде від душі, і добро, і лихо; найкращі молитви й пісні на оздоровлення душі – то добре повчання». За переказами, після смерті він воскрес і став богом. Події більш ніж двохтисячолітньої давності збереглися в народній пам’яті. На Галичині та Поділлі весняні гаївки й зараз називають зельмановими піснями.
Свидетельство о публикации № 10140 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...


Проголосуйте. Наші перші Любомудри. Розмова про перших мудреців та філософів народжених на землі України
Краткое описание и ключевые слова для Наші перші Любомудри:

(голосов:1) рейтинг: 100 из 100
    Произведения по теме:
  • Влада
  • Продовжуємо підбірку висловів розумних людей про владу
  • Осанна Вірі
  • Зі святом Вас, дорогі жінки. Віри, Надії, Любові, Мудрості.
  • Діалектика хвороби
  • про хвороби як іспит, попередження, покарання... Наші хвороби - це НАШІ хвороби. привід задуматися, змінитися і зробити крок до здоровя.
  • Варни, крізь час і простір
  • Роздуми про відчуття різними класами та верствами суспільства вічності та простору, їх відносини й сприйняття віри та релігії.
  • Лики Бога
  • Роздуми про те, що будь-яка щира творчість – це і є служіння Богу. Співтворчість. Творення нового. Юрій Безух.

  • Михаил Перченко Автор offline 2-03-2016
Добре,Lik, добре. Удивил знаниями. Дякую щиро.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Наші перші Любомудри