"...Їм промовляти душа моя буде"

Про перетинання біографії Лесі Українки з марксизмом. Віталій Шевченко

Стоси паперу посписували численні покоління школярів та студентів, описуючи достоїнства творчості генія української літератури Лесі Українки (1871-1913) і особливо її шедевр «Лісову пісню».
Але зі всією повагою до шкільних вчителів і викладачів вузів, геній Лесі Українки не розкривався повністю перед читачем та слухачем у радянські часи. Бо був вироблений стереотип, що казати і як казати про геніальну письменницю.
Сучасниця Лесі Українки, дружина Федора Матушевського (1869 – 1919), члена Центральної Ради, Віра Матушевська (1874-1944?, 11 жовтня 1937 року відправлена до виправно-трудового табору на 10 років), дуже влучно в свій час (31 березня 1937 року) сказала: «У них (у більшовиків – В.Ш.) і Пушкіну, і Шевченку, за їхніми словами, не вистачало тільки… партбілетів».
Теж саме було і з Лесею Українкою. Радянські літературознавці писали: «Видатна українська письменниця, яка творила під впливом ідей марксизму, була спільником пролетаріату в його революційній боротьбі» ( З анотації на суперобгортці до першого тому творів Лесі Українки, Київ, «Дніпро», 1963 р.).
Але насправді все було зовсім не так. Почнемо з Маркса.
30 серпня 1897 року Леся Українка пише сестрі Ользі (1877-1945) такого листа, приводимо уривок: «Тим часом нероблю, як і перше, сливе нічого, от тільки половину «Kapital`а» «проштудировала» ( «читати» його не можна), і, знаєш, чим далі читаю, тим більше розчаровуюсь: я не бачу тієї «строгої системи», про яку говорять фанатики сеї книжки, бачу багато фактів, чимало дотепних гіпотез і ще більше просто дотепів, але багато зостається для мене темного, невиясненого, недоговореного і в науковій теорії, і в практичних виводах з неї. Ні, видно, се novum evangelium все таки потребує більше безпосередньої віри, ніж її у мене єсть» (Ольга Косач - Кривинюк, Леся Українка. Хронологія життя і творчости, Репринтне видання, Луцьк, Волинська обласна друкарня, 2006р., ХУІс +928с + іл.13с, 398стор.).
Де ж тут вплив марксизму?
Є ще одна згадка в «Літопису життя та творчості Лесі Українки» М.О.Мороза (Київ, «Наукова думка», 1992р), де на сторінці 286 є розповідь про зустріч Лесі Українки з галицьким соціал-демократом Миколою Ганкевичем, якому вона передала кілька перекладів літератури соціалістичного змісту, серед яких був і рукопис перекладу К.Маркса, Ф.Енгельса «Маніфест Комуністичної партії» (квітень 1901 року).
Оце і все, що зв`язує марксизм із життям Лесі Українки.
Тепер подивимось, як справи ще з одним палким революціонером – В.І.Леніним.
З 17 на 18 січня 1907 року у помешканні Косачів у Києві відбувся обшук, який тривав з пів першої ночі до шостої години ранку. В помешканні в той час були Леся Українка, її сестра Ольга й брат Микола (1884-1937), сестра Ізидора (1888-1980) та батько, Петро Антонович Косач (1849-1909).
Ордер на арешт був виданий на Ольгу Петрівну Косач (матір, 1849-1930), але оскільки її в той час у Києві не було (перебувала в Полтаві), то її дочка Ольга заявила поліції, що ордер стосується її, теж Косач О.П., й була заарештована замість матері.
Під час обшуку були вилучені книги, серед яких були якісь твори К.Маркса і В.І.Леніна (М.О.Мороз, Літопис життя та творчості Лесі Українки, стор.414).
Оце і все, де Леся Українка перетиналася із Володимиром Іллічем Леніним.
Зверніть увагу, що жандарми заарештували замість Ольги Петрівни Косач, письменниці, її дочку, Ольгу Петрівну Косач, яка теж мала такі самі ініціали. Як читач розуміє, такі номери не проходили у майбутні часи, коли марксисти в Росії дорвалися до влади! Ми ще побачимо, як обійшлися більшовики із родичами Лесі Українки.
Підсумовуючи викладене, треба підкреслити, що Леся Українка і її брати і сестри народилися в сім`ї національно свідомих людей, яким була небайдужа історія, мова та культура рідного народу, і вони у такому ж дусі виховали своїх дітей і серед них і Лесю Українку.
А як люди високоосвічені вони не могли не цікавитися популярними теоріями свого часу.
Оце і все. А все інше, це фантазії більшовиків.
А тепер подивимось, що ж було з найближчими родичами Лесі Українки при новій владі на Україні.
У 1930 році зробили трус у помешканні Олени Пчілки, письменниці, матері Лесі Українки, збирались її арештувати, але позаяк вона вже не ходила, то залишили її помирати.
У лютому 1933 року заарештували Климента Васильовича Квітку (1880-1953), чоловіка Лесі Українки, але після допитів його звільнили і він переїхав до Москви, де працював у етнографічному відділі консерваторії.
У 1929 році, в зв`язку із справою «Союзу визволення України», був заарештований чоловік сестри Лесі Українки Ольги Косач Михайло Васильович Кривинюк (1871-1944). Він був висланий на заслання, звідки повернувся перед самою війною. За кілька днів перед початком війни Михайло Кривинюк виїхав у Москву.
Коли почалася війна, виїхав до Свердловська, до сина Михайла (1905 – після 1992 року). Але 1 вересня 1944 року він потрапив під колеса паротягу і загинув. Син Михайло, який повернувся в 1945 році після війни до Свердловська, вже не зміг відшукати батькову могилу. Михайло Михайлович Кривинюк народився 5 грудня 1905 року і поздоровляючи свою сестру і чоловіка сестри Леся Українка написала в листі до них 8 грудня: «Дорогі мої Лілеєнько і Михалю! Поздоровляю вас з маленьким «громадянином (citoyen), що, певне, житиме при ліпших обставинах, ніж ми тепер» (Ольга Косач - Кривинюк, Леся Українка. Хронологія життя і творчости, стор.764). Не вгадала, Леся! І хто міг тоді передбачити діяльність більшовиків?
Чоловік наймолодшої сестри Лесі Українки Ізидори Косач-Борисової, Юрій Григорович Борисів (1886-після 1938 року), спочатку був висланий у 1930 році до Вологодського краю. Потім, у 1933 році, повернувся до Києва. А у 1938 році знову заарештований і висланий, і більше на Україну не повернувся. Є відомості, що він загинув у сталінських таборах у 1941 році.
Тепер залишилося розповісти про наймолодшу сестру Лесі Українки Ізидору Косач-Борисіву. Про долю її чоловіка ви вже знаєте.
Ізидора була заарештована у вересні 1937 року, сиділа у Лук`янівській тюрмі в Києві. В січні 1938 року їй оголосили вирок: 8 років виправно-трудових таборів за контрреволюційну агітацію. Відверто кажучи, за те, що думала по іншому, ніж більшовики. Її відправили етапом на далеку північ, де вона рубала і пиляла ліс.
Але їй пощастило, за нею, з одного боку, заступилася Ольга Кобилянська, а з іншого, наближалися ювілеї Лесі Українки і влада зробила вигляд, що вона зберігає і пропагує життя і творчість геніальної поетеси.
Тому вже на початку 1940 року її звільнили і вона повернулася до Києва. А під час окупації сестри, Ізидора та Ольга, не захотіли залишатися на Україні і виїхали на Захід, разом із рукописом Ольги «Леся Українка. Хронологія життя і творчости» і тим її зберегли від знищення.
А у 1970 році, вже перебуваючи у США, Ізидора видала рукопис своєї сестри Ольги, тим зробивши неоцінений внесок у справу вивчення життя і творчості своєї геніальної сестри, Лесі Українки.
В 1971 році, коли на Україні святкували 100-річчя від дня народження Лесі Українки, Ізидору, єдиного близького родича, яка на цей час залишилась серед живих, уряд Радянської України запросив на ці урочистості. Але Ізидора відмовилась, сказавши, що «поки в Україні панує неволя і заарештовують невинних людей», вона не приїде.
Як бачите, ні сама Леся, ні її найближчі родичі і друзі, не були послідовниками ні Маркса, ні Леніна, тим більше, що більшість з них самі побачили «вечнозеленое учение» в дії.

05.12.2015 р.
Свидетельство о публикации № 10307 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...


Проголосуйте. "...Їм промовляти душа моя буде". Про перетинання біографії Лесі Українки з марксизмом. Віталій Шевченко
Краткое описание и ключевые слова для "...Їм промовляти душа моя буде":

(голосов:2) рейтинг: 100 из 100

  • Маргарита Мыслякова Автор offline 10-01-2016
Спасибо, очень интересная и новая для меня информация.
  • Виталий Шевченко Автор offline 12-01-2016
Спасибо и Вам, дорогая Маргарита! У меня есть один материал, но боюсь, что "загалові" он не понравится!
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
"...Їм промовляти душа моя буде"