Тепер я міністр і ні хріна не роблю!

Коли уряд стане розумнішим! Віталій Шевченко

Но, ребята, вы на жизнь и действительность
посмотрите – она другая!
Савик Шустер


Колись, в часи давно минулі, знаменитий гуморист свого часу, Аркадій Райкін, грав чудову мініатюру. Він вилазив на стіл у кабінеті чиновника, танцював на ньому і радів:
- Тепер я міністр і ні хріна не роблю!
І глядачі, які це бачили, аж заходилися від сміху, бо вони теж знали, що людина, яка вибралася на вищі шаблі влади, може нічого не робити але отримувати усі блага, які йому належать по статусу.
Щось подібне ми спостерігаємо сьогодні, дивлячись на нашу владу у Києві і на місцях. Але різниця з часами Райкіна в тому, що сучасні міністри не тільки нічого не роблять на благо суспільства але й немилосердно крадуть.
Для того, щоб з цим визначитися, не потрібно кудись ходити, чи проводити якісь складні дослідження. Досить подивитися, як живе осередок суспільства. А осередок суспільства це ми з вами.
Тому давайте візьмемо саму незахищену верству населення – пенсіонерів. Бо інші верстви населення, не дивлячись на скрутні моменти в їхньому житті, можуть надіятися ще на час, який їх вилікує. Часу у пенсіонерів немає за визначенням. Вони, якщо потерпають, то потерпають сьогодні, бо майбутнього в них немає.
Вони можуть надіятися тільки на свою пенсію і на державу, яка їх не залишить наодинці із проблемами. Але дивлячись, що робиться у верхніх ешелонах влади, бачимо, що надії наші марні.
Тому давайте перейдемо до нашого осередку суспільства і подивимося, як у нас справи. Ми живемо з дружиною у двохкімнатній квартирі. Обидва пенсіонери. Я з 1999 року, але працював весь час до 2008 року, а дружина вийшла на пенсію в 2010 році.
В таких умовах ми навіть могли складати гроші, хоч невеликі, на рахунок у банку. Бо ми отримуємо пенсію в банку. Це зручніше, ніж на пошті. Це ми робили до 2013 року. Як кажуть, слово з пісні не викинеш, що є, то є, вірніше, що було, те було. При Януковичі ми могли складати гроші.
Але коли скинули Януковича, почалася війна з Росією на сході, наше фінансове становище похитнулося. Збирати гроші на чорний день не виходить.
Так що, як кажуть, що ми маємо у сухому залишку?
Мені на очі потрапила сума доходу Петра Олексійовича Порошенка за 2014 рік, згідно декларації він заробив 369 мільйонів гривень за рік. А у Арсенія Петровича Яценюка доход склав за 2014 рік 1 мільйон 147 тисяч 352 гривні.
Тобто, вони можуть і далі нікуди не поспішати і співати, один : «Все хорошо, прекрасная маркиза, все хорошо!» а інший: «Кулю в лоб собі і усе!»
У нас, як і в більшості населення країни, такого становища немає. Тому подивимося, яке становище в нашому, окремому, осередку суспільства.
Ми з дружиною визначилися, що для того, щоб якось зводити кінці з кінцями, нам потрібно витрачати 100 гривень у день не більше. Тобто, виходить, в середньому 3000 гривень на місяць на їжу. Притому, якщо ми не виходимо за межі 100 гривень у день.
Але кожного разу спокуса велика вийти за межі дозволеного, особливо перед святами. Наприклад, 19 січня 2016 року витратили на їжу 174 гривні, а 23 січня 2016 року 120 гривень. А 5 січня купили у «Сільпо» курку домашню на 109 гривень 04 копійки.
Але подивимось, що у нас вийшло у листопаді 2015 року. Зразу зауважу, що не всі чеки збереглися і одночасно зверну увагу на те, що хліб і солодощі нам у «Сільпо» не подобаються і тому ми беремо їх в інших крамницях.
2 листопада 2015 року – 76 гривень.
4 листопада 2015 року – 43 гривні.
5 листопада 2015 року – 62 гривні.
6 листопада 2015 року – 62 гривні.
7 листопада 2015 року – 59 гривень.
9 листопада 2015 року – 73 гривні.
10 листопада 2015 року – 41 гривня.
13 листопада 2015 року – 79 гривень.
16 листопада 2015 року - 66 гривень.
17 листопада 2015 року – 79 гривень.
18 листопада 2015 року – 101 гривня.
20 листопада 2015 року – 119 гривень.
26 листопада 2015 року – 107 гривень.
30 листопада 2015 року – 65 гривень.

Таким чином, вимальовується тенденція не виходити за межі 100 гривень, бо в кінці місяця може не вистачити грошей на саме необхідне.
Це одне. А тепер треба ще звернути увагу, що кожного місяця 600-700 гривень йдуть на ліки.
Крім того, зараз у розпалі зима і потрібно ще оплачувати отеплення та і всі інші комунальні послуги, це додатково 1100 – 1200 гривень у місяць, якщо не більше, бо різні «сурйозні» «Основанія» та подібні організації намагаються у жильців вивернути якнайбільше грошей. Віри їм ніякої немає.
Тепер треба ще запланувати інші статті витрат. Телефон, інтернет, кабельне телебачення, мобільники, мило й інші необхідні речі. Виходить додатково ще 643 гривні.
Якщо підрахувати по мінімуму, то у нас у місяць набігає 5543 гривні. Вкладаємося у самий мінімум. А на непередбачені витрати вже грошей немає.
Вийшов у ванні змішувач – 700 гривень – поки що відклали купівлю, картридж на кухню – 355 гривень, вирішили купити у наступному місяці і будемо економити з усіх сил, щоб не вийти з графіку.
Виходить із ладу пилосос, це взагалі велика майбутня діра в нашому бюджеті. Я вже не кажу про одяг. Навіть не думається у цей бік, користуємося тим, що купили у свій час при Ющенку та Кучмі.
А ще ж є люди, і багато їх, навіть у нашому будинку є такі, які отримують 940 гривень у місяць. Уявляєте собі їхне життя? Я не уявляю.
Одна наша сусідка з дев`ятого поверху, ходить по сміттєвих баках і збирає пляшки і здає у приймальний пункт. А працювала все життя інженером!
І тепер, коли дивишся, як показують Президента, Голову Верховної Ради, прем`єра, як вони працюють, як вони красуються на різних телешоу та екранах телевізорів і одночасно знаєш, як живе народ, то можна їм усім сказати, тим, хто прийшов до влади після Революції Гідності і після гибелі Героїв Майдану: «Ганьба усім вам! Бо ви забули, що без народу ви ніхто!»
Як сказав вірно про вас один журналіст: «Якщо ви продовжуєте в цей час, коли країна воює із ворогом на сході, поїдом їсти бюджет, то ви всі – покидьки!»
І з цим ім`ям ви ввійдете в історію.
На цьому вже можна поставити крапку. Але я пригадав один випадок, який відбувся ще на початку 90-х років. Один переселенець з Вірменії, який переселився на Україну під час війни з Азербайджаном, сказав мені:
- Ви навіть на знаєте, які у вас чудові жінки! Таких жінок немає нікого у світі і ваші чоловіки цього не розуміють. На них тримається у вас все і сім`я, і виробництво, і держава! В найважчих умовах вони цементують все, до чого торкається їхня рука.
Тепер я згадав його слова і бачу, що він правий. Я дивлюся на свою дружину і бачу, що вона Титан, який втримує на своїх плечах все, що ще недобив нездара Яценюк.


06.02.2016р.
Свидетельство о публикации № 10476 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...

  • © shevchenko :
  • Публицистика
  • Уникальных читателей: 1 497
  • Комментариев: 9
  • 2016-02-07

Проголосуйте. Тепер я міністр і ні хріна не роблю!.
Краткое описание и ключевые слова для Тепер я міністр і ні хріна не роблю!:

(голосов:1) рейтинг: 100 из 100

  • Безух Юрий Валентинович 7-02-2016
Дякую, Віталій Іванович за гірку й добре зрозумілу правду.
  • Маргарита Мыслякова 7-02-2016
Виталий Иванович, мне бы опять хотелось узнать, КТО должен был быть на месте Порошенко и Яценюка, чтобы идеалы Майдана воплотились в жизнь. Есть ли у нас в стране такие лидеры? И почему народ за них не голосовал? Может быть, если бы на месте Порошенко были Тимошенко или Рабинович, нынешняя экономическая и политическая ситуация выглядели бы лучше?
  • Евгений Гринберг 7-02-2016
Виталий Иванович, прочитал вашу статью и подумал, что так мог бы написать практический каждый пенсионер. И судя по приведённому вами бюджету, вы ещё не в самом ужасном положении. Отнюдь не хочу хвалить нынешнее правительство, но не стал бы заявлять, что они ничего не пытаются сделать, так не бывает, это досужие заявления простого народа, который не разбирается в работе министров, и ему проще обвинить в своём положении "начальство".Сейчас уже многие, в том числе и вы, признаёте, что при Януковиче было лучше жить. И какой же вывод? Не нужен был майдан? А как же его идеалы, хотя вы мне так и не ответили, что это за идеалы. Получается, что вор-президент, это не так уж плохо. Думаю, что и в развитых странах найдутся люди, которые, сравнивая доходы представителей власти и свои, тоже могут разразиться подобной статьёй. Вы не предлагаете рецептов поднятия уровня жизни, вы просто требуете. Я не люблю Яценюка вместе с Порошенко, но вдруг им удастся сдвинуть страну в правильном направлении. Ведь это достаточно длительный период. Понимаю, что ныть не плодотворно, выходить с протестами и устраивать очередной майдан - преступно. Одна надежда на Запад, который потратил большие деньги и захочет их вернуть, а для этого будет контролировать наших деятелей. Правда, после того, как мы встанем на ноги, нам придётся ещё долго быть в зависимости от кредиторов. Но мы же не зря боролись за независимость, правда?

Ответ Рите. Кто бы ни пришёл на место нынешних властей, он ничего не мог бы сделать, ибо при нашей так называемой демократии в парламенте слишком много различных, порой взаимоисключающих мнений. Для того, чтобы страна двинулась вперёд, нужна либо диктатура, когда никто не может пикнуть, или устойчивая демократия с сильным и авторитетным лидером авторитарного типа. Выбирайте. Правда, и в том, и другом случае придётся поступиться свободой. А за что тогда мы боролись на майдане?
  • Виталий Шевченко 7-02-2016
Кстати, Вы пишите о многих пенсионерах, а написал один я!

Шановні Юрій Валентинович і Маргарита! Дякую Вам за відгук! Я вже Вам написав відповідь, але вона кудись поділася. Я хотів її відновити, але після слів Євгена Миколайовича вже немає бажання писати так відверто. Скажу лише Євгену Миколайовичу, що не вірю своїм очам, Євгене Миколайовичу, Ви мене вчите брехати! А де ж Ваша довга дорога у російській літературі!?
  • Ольга Суслова 8-02-2016
Виталий Иванович, мне хочется спросить: "Для чего Вы поместили на литературном сайте это произведение?" Я даже не знаю, к какому роду литературы оно относится. Это рассказ, повесть, эссе или публицистика или очередные "разговоры в пользу бедных"? Что нового Вы нам поведали, какую Америку открыли? Или мы в другой стране живем, или в других магазинах делаем покупки? Или может Яценюк заходит на этот сайт и прочитает это, обливаясь слезами? . Никому не нужные дебаты.
  • Виталий Шевченко 8-02-2016
Дорогая Ольга! Моя жена тоже была против, чтобы я помещал на сайт это, скажем так, эссе. Она сказала, что все сведется к тому, что будут уточнять, какая у тебя пенсия.Я не согласился, ибо, несмотря на то, что не могу активно участвовать в политической жизни страны, но могу занимать личную жесткую позицию в многообразии сегодняшнего дня. Поэтому Америки я не открывал, хотел просто проанализировать сегодняшнее состояние любого человека, на собственном примере на фоне безобразного поведения высших эшелонов власти. Мы с Вами не камешки под ногами а самостоятельные члены общества и от нас тоже много зависит. Вот недавно провели социологический подсчет и выяснилось, что второе место в будущем парламенте занимает партия "Оппозиционный блок". То есть достаточная большая часть нашего общества согласна на то, чтобы заменить будущий парламент на депутатов из "Оппозиционного блока". Как говорится, приехали! Не увидеть какие-то другие силы, способные продвинуть общество в сторону Права и Демократии, а скатится снова на затхлую дорогу, на которой уверенно стоят Богуслаев, Ахметов (я говорю о Запорожье) и другие подобные столпы общества. Я хотел показать, что в обществе есть большие проблемы и их надо решать. И самое больное место - это ячейка общества. Да знаем, да видим, но не надеемся,что само собой разрулится. Люди еще не привыкли к тому, что они держат самое сильное оружие в своих руках, которое изобрело демократическое общество - выборы. Человек идет на избирательный участок, берет бюллетень, отмечает в нем свой выбор и бросает в урну. Вот и все! А не рассказывать друг другу байки, что от нас ничего не зависит. Еще как зависит! К сожалению, у нас нет настоящих партий, нет профсоюзов, человек остается один на один в этом враждебном мире. Но не бороться, - нельзя! Даже таким способом, как сделал я. Кстати, отвечу и на вопрос Маргариты, но только позже!
  • Безух Юрий Валентинович 8-02-2016
Я думаю, что польза этой статьи очевидна хотя бы по той дискуссии, которая завязалась. Ведь в каждом из высказаных мнений есть крупица истины. Повторю банальную мысль "Если бы люди были идеальными, то не нужна была бы власть, а если бы власть была идеальной, то не нужна была бы демократия" А нам всем, особенно тем кто не ходит на выборы, учится этому да учится. Власть сдерживают два ричага: давление Запада и боязнь нового Майдана. Хотя все они воспитаники комсомола и при внешней европейскости внутри еще совки. По-моему масса глупостей идет от желания все и сразу. Поучится бы у китайцев. Сайт наш конечно литературный, но публицистика это тоже литература, настолько я понимаю.
  • Евгений Гринберг 8-02-2016
Виталий Иванович, где это я учу вас "брехати"? Вы считаете, что говорите правду, ну и говорите. А разве те, кто пишет комментарии врут? У каждого своя правда и вам ли это не знать, учитывая ваш долгий путь в литературе.
  • Виталий Шевченко 9-02-2016
Юрий Валентинович и Евгений Николаевич, спасибо за отклики! Я уже писал, что жена угадала, сказав, что будут обращать внимание на твою пенсию, "Оно тебе надо?" И так и оказалось. Это меня немного вывело из равновесия. Ведь проблема не во мне, сколько бы я не писал. Извините! Здесь я хотел бы ответить на вопрос Маргариты. Вообще-то, ответа на этот вопрос нет, так как когда приходят выборы мы постоянно действуем интуитивно. И получаем ответ, какой сами себе запрограммировали. Как получилось у нас после Революції Гідності? К сожалению, то же самое, как всегда, как говорил Кравчук. Кто был наиболее активным в эти революцонные дни? Порошенко! Его и избрали. Хотя были еще кандидаты. Яценюк, Тягныбок, Кличко, Я бы еще сюда добавил Турчинова и Парубия. Но, повторю, это мое мнение. Кличко, Яценюк, Турчинов и Парубий постепенно отодвинулись в сторону. Тягныбок пролетел на выборы в парламент и не стал нигде высветливаться а Яценюк и Кличко удовлетворились тем, что у них осталось в руках. Тимошенко не котировалась высоко из-за того, что ее отбрасывал в сторону ее непонятные действия по газу и борьба с Ющенко, когда она была премьером. Рабинович - плохая копия Порошенко. Вот и получилось, что на момент выборов президента, наиболее известный кандидат был Порошенко. Его и избрали. Это всем все известно, я только повторил это. Помните, как было у Ющенко? Он назначил премьером Януковича и вся страна ахнула. Так, к сожалению, происходит и с Порошенко. Выяснилось, что назначать на ответственные посты ответственных людей он не умеет. Выскакивают постоянно какое-то странные личности. Он себя ведет не как президент страны а как олигарх, каким он по существу и есть, но перед страной совсем другие вызовы и их надо решать.Вот мы и попали снова в достаточно сложную ситуацию. А люди, которые оказались на гребне власти, благодаря и Порошенко и Яценюку и другим подобным деятелем, думают только о дерибане. Это надо жестко прекращать. Пока не получается. Даже у Кличко.Сакраментальный вопрос - что делать? Надо искать новых политиков, где они могут в данных обстоятельствах вырасти. Где? В АТО. Там идет переоценка ценностей. Я даже уже знаю одного такого, но называть фамилию не буду, ибо съедят.К сожалению, у нас нет ни партий ни профсоюзов, организаций, которые могут защищать общество. Пока не возникли. А то, что есть, жалкая пародия на такие организации.Наше развивающееся общество должно давить власть имущих и требовать исполнения Закона и Конституции. Другой дороги нет. Даже мои заметки это борьба в нужном направлении. По другому у нас не будет. ЧК-ГПУ-НКВД-КГБ долго "трудились" у нас на Украине, чтобы состричь всех лидеров нации, поэтому надо вырастить новых. Процесс долгий и болезненный, но другого пути нет.
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:

Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код:

   
     
Тепер я міністр і ні хріна не роблю!