Витоки. Сповідь

Закінчено і опубліковано "Чари Граалю". На завершення передмова, зміст та післямова.

ЧАРИ ГРААЛЮ
Коли ви вдивляєтеся в Безодню,
Безодня вдивляється в вас.
Фрідріх Ніцше.

Передмова
Кожен уважний читач «Слова про Ігорів похід» пам’ятає Мстислава Удатного та його двобій з касозьким князем Редедею чи Рідедею. В деяких коментарях та ілюстраціях Рідедю зображають таким собі велетом дикуном, насправді це зовсім не так. Зрідка можна прочитати, що це був єдиний княжий двобій за всю нашу історію. Уже цього здавалося б цілком досить щоб зацікавитися незвичайною долею Мстислава.
Сказано про нього в літописах, книгах та інших доступних джерелах вкрай небагато. Але сказане вражає. Ось Мстислав бере такий бажаний кожному князю Київ і тут же пропонує залишитися там старшому брату Ярославу. Більш того, розгромивши при Листвені найманців Ярослава, він гукає до переможеного, щоб той спокійно їхав у Київ. І все це відбувається в період жорстокої братовбивчої війни між синами Володимира. Не тільки зрозумілої відповіді, але й спроби пояснити ці, взагалі то широковідомі, факти я не знайшов ні в науковій, ні в художній літературі. Мою увагу привернули й дивні й знову ж таки єдині в древній історії слова Ярослава Мудрого. Звертаючись до своїх нащадків він писав: «Ви одного батька й однієї матері* діти». А чого варта остання воля цього князя, який заповідає поховати себе в одній труні зі своєю дружиною Інгою-Інгигердою, донькою шведського короля Олева Святого та онукою ободритського короля Естріда.
Довелося розбиратися не лише з братами Ярославом та Мстиславом, а й з іншими синами та численними дружинами Володимира Великого. Трагічна доля Рогнеди Рогволодівни «Гореславни» знайшла відображення в багатьох творах літераторів та художників, але загадку імен та походження Рогнеди та Рогволода ніхто не спробував пояснити, як, до речі, й подальшу долю Полоцьких князів та їх нащадків.
Ця книжечка є результатом майже п’ятнадцяти років пошукової роботи. В ній я пропоную своє бачення багатьох незвичайних явищ князівського періоду нашої історії. В центрі всіх цих подій Тмутороканський, а пізніше Чернігівський князь Мстислав Володимирович Удатний, навколо якого і виріс цей роман – есе.
Настільки правильними є мої відповіді на загадки тисячолітньої давнини судити не мені. Я ж буду вдоволений уже тим, що звернув увагу на загадкові й незвичні події нашої славної історії.
* тут і далі всі виділення мої Ю.Б.
Для вас допитливі і мудрі,
Мої близькі й далекі друзі
Лише і тільки, все для вас.
Вперед і вверх! І в добрий час!
Юрій Безух

Зміст
(Чари Граалю)

Передмова
1. Історія з географією
степ та ліс
2. Наші перші:
а) любомудри
б) перші християни
3. Витоки:
а) праслов’яни та велике переселення народів,
б) Руси з Росі,
в) туга за Дунаєм,
г)Україна – Русь.
д) як на Україні
4. Чвари князівські:
а) сказання про княгиню Ольгу,
б) князь пардус,
в) воля Володимира,
г) плач Рогніди
5. Чари Граалю
6. Шляхами шляхетних лицарів:
а) наші біля Гробу Господня,
б) тамплієри в Україні,
в) італійський слід
7. Дмитрій та Мамай
8. Коло Сварога
9. Шляхами Івана Сірка
10.Характерники, погляд з третього тисячоліття
Післямова
Післямова
Над нарисами, з яких і народився цей роман - есе «Чари Граалю», я працював багато років, перелопативши не одну сотню джерел. А почалося все з роману Володимира Чивіліхіна «Пам’ять». Звідти прийшло й захоплення «Словом». Лише у власній бібліотеці маю близько десятка видань цього пам’ятника давньоруської літератури з коментарями, в тому числі кілька рідкісних. Та справжньою знахідкою стала книга Леоніда Махновця «Про автора «Слова о полку Ігоревім». Надзвичайно цінну інформацію отримав з двотомника «Откуда есть пошла Русская земля».
Вся інформація перепровірялася за товстелезним унікальним «Літописом руським» того ж геніального Л.Махновця й оксфордськими «Атласом всемирной истории» та «Большой иллюстрированной энциклопедией истории».
Поштовхом для розуміння глибинних причин цих подій послужила також книга Д.Брауна «Код да Вінчі».
Приємним відкриттям цього 2015 року стали спокійні, зважені і високопрофесійні книги Б.Акуніна «История государства Российского».
Дух старовини та козаччини зберігають і пропагують запорозькі вчені та викладачі, з яких варто назвати нині покійного Віктора Чабаненка. Не можу не скористатися нагодою і згадати спілкування, спів-кування зі своїм двічі коллегою Юрієм Аркадійовичем Віліновим, який за буденним і звичайним вміє бачити незвичне і глибинне. Доводилося зустрічатися на Херсонщині з нащадками Т.Шевченка та людьми, які володіють деякими прийомами характерництва.
Моя «Квітка степова» розповідає про історію моєї малої батьківщини землі Таврійської, Сірогозької. «Вовча Гребля» - це кровна, родова історія. Вивчаючи людські долі, історію народів та держав, мимоволі приходиш до цікавого висновку, що найважливіші, вузлові події, як в людському житті, так і в історичному є непередбачуваними. Добре про це сказано в «Чорному лебеді» Н.Н. Талеба. «Чари Граалю» - це спроба зрозуміти хід нашої історії. Це також і спроба пояснити такі алогічні події, як хаотичне метання князя Святослава, чи масовий суспільний підйом на межі божевілля хрестових походів та інші таємниці і загадки європейської історії.
Коли ми говоримо про неможливість вирахувати, передбачити найбільш важливі та суттєві зміни – вузлові моменти, ми повинні бачити й іншу діалектичну сторону цього явища, - ці події є заробленими, заслуженими. В той же час треба робити правку на одночасність різномасштабних процесів, коли особиста карма, переплітається з родовою, народною, яка, в свою чергу, є частиною як геополітичних, так і космічних процесів.
Глибоко аналізуючи суттєві явища, ми повсякчас змушені виходити за рамки вузького матеріалізму, реалізму та прагматизму в ширший світ метафізики та екзотерики. До цих понять я звертався в поемі «Книга буття». Три книги: «Вовча Гребля», «Книга буття» та «Чари Граалю» становлять своєрідну космічно-родову трилогію.
* * *
Працюючи над книгою, я майже не користувався послугами Інтернету і, лише закінчивши її, дозволив це завершення зі світової павутини:
«Грааль — это кровь потомков Иисуса, «sang raal», «sang real», или «sang royal» — «королевская кровь», верными хранителями которой были тамплиеры, прямо происходившие от Сионской Общины.
В широком смысле — это грудь Магдалины, затем сама Мария Магдалина, культ которой, зародившийся в начале Средних Веков, по мнению конспирологов, со временем смешался с культом Девы Марии.
Поиски Грааля — это возвращение в рай, духовный центр человека и Вселенной.

Дослідники констатують, що походження слова «Грааль» невідоме. Якщо ж зробити буквальний переклад, то це «дух гри». В арійських (індоєвропейських) мовах слово «ель, аль, ліль, лель, иль» означає дух, наприклад, Михаїл — «дух могутності», Гавриїл — «дух говоріння, мовлення», шумерське Енліль — «небесний дух», українське Полель — «палаючий, сонячний дух».
А що таке гра? В первинному сенсі це звичаєва дія, спрямована на розвиток, вдосконалення, саморозкриття через подолання перешкод. Фундаментальною умовою гри є стан радісного збудження, яке підносить «до сонячного Ра». Під час гри людина радіє—яріє, тому що в ній діє Ра-Сонце, він же Ярило — «сонячний дух». До слова «гра» дуже подібне слово «гора», яка також «тягнеться до Ра», тобто до Сонця, вгору.
Вважається, що Грааль відкривається найбільш гідним, наділеним чистотою серця. Для оволодіння Граалем треба бути водночас святим і лицарем, брахманом і кшатрієм, священиком і воїном.
Якщо підсумувати, то пошуки чаші Грааля — це радісна, напружена й відповідальна звичаєва Гра-творення задля розкриття свого боголюдського потенціалу шляхом подолання життєвих перешкод та героїчного впорядкування-одухотворення фізичного світу.
Стан радості — це індикатор того, що людина займається своєю справою і діє згідно з природними законами Творця Всесвіту. Цю тему гарно висвітлив Григорій Сковорода у славетному трактаті «Розмова, названа алфавіт, або буквар миру» (1775). Найкраще виходять ті справи, які робляться з радістю і любов’ю. Гра — це ідеальний варіант роботи, це свята праця. Вона не виснажує людину, а розвиває її, робить сильнішою й досконалішою».

Замкнулась ланка роду-родоводу,
Шумить в мені густа козацька* кров.
І генетично в лабіринті коду –
Моя ненависть і моя любов.
В Базилевський

* Я дозволив собі замінити слово «полянська», адже в мені тавричанину, а особливо в дітях змішалося коріння племен та родів від Кавказу й Бєлгорода до Рівненщини, Полтавщини та Сейму.
Свидетельство о публикации № 10591 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...


Проголосуйте. Витоки. Сповідь. Закінчено і опубліковано "Чари Граалю". На завершення передмова, зміст та післямова.
Краткое описание и ключевые слова для Витоки. Сповідь:

(голосов:2) рейтинг: 60 из 100
    Произведения по теме:
  • Понад усе - Україна!
  • Понад усе - Україна! Віталій Шевченко
  • Коло Сварога
  • Пошуки безперервного ланцюга волхування-характерництва у часі та просторі
  • Чари Граалю
  • Продовження і спроба зрозуміти й пояснити основні суттєві, в тому числі містичні та міфічні причини тих подій, які потрясали Європу протягом 4-х століть
  • Воля Володимра
  • Продовжуємо заглиблюватися в таємничі та призабуті глибини нашої давньої історія. Черга за Володимиром.
  • Князь пардус
  • Продовжуємо розмову про початок нашої історії. Доля Святослава.

  • Виталий Шевченко Автор offline 4-03-2016
Дуже добре, Юрію Валентиновичу! Успіхів Вам на цьому шляху!!
  • Раиса Пепескул Автор offline 10-07-2016
Оце по-козацькому!!!!!!
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Витоки. Сповідь