Меч справедливості

"... то були силачі, що славні від віку." Книга Буття, 6,4. Віталій Шевченко.

Бобочка прийшов додому, зайшов до себе в кімнату, поставив біля столу портфель, зняв руку і повісив її на гвіздок на стінці, і відкинувся на кріслі, відпочиваючи.
Потім глянув на годинника. Повинен прийти Балабуха. Є термінові справи. Треба обговорити одне питання.
Балабуха прийшов не сам, а з Котиком. Теж відстебнув ногу і повісив поруч із рукою Бобочки. Відпочивали.
- Чого покликав? – спитав Балабуха Бобочку.
Було їм років по 25-30. Обидва шатени, з підборіддя випирало по сучасному волосся, на перший погляд, здавалося, що вони брати. Колись ж сиділи в школі, в одному класі, за однією партою. Були ще ті витівники! Такими і залишилися, хоча життя перемололо їх немилосердно, та вони не здавалися.
Бобочка підняв руку і тицьнув нею у стелю:
- Там незадоволені нами. Кажуть, що багато імпровізацій.
- Пішли вони знаєш куди! – не погодився Балабуха. – Будем робити те, що вважаємо за потрібним.
Котик, років 20 хлопчині, діставав по плече цим обом особистостям, засміявся:
- Хай нас не чіпають!
- Ні,ні, - Бобочка замахав рукою, - треба слухатися їх, бо заборонять нашу діяльність!
- А що ми поганого зробили? – підтримав Котика Балабуха, - тільки розкурочили Махметова, і все. А гроші віддали дітям. Сиротам.
- Вони кажуть, що бабло прилипає до чиїхось рук і невідомо яких – продовжував Бобочка, - і назначають нам контролера. Це вона. Вона буде ходити з нами і контролювати нас. До речі, майстер по кікбоксінгу. Ось.
- Хай контролює, якщо цього хочуть! – погодився Балабуха, - їм видніше.
На минулому тижні вони домовилися зустрітися в кафе «Чай», старому місці їхніх зустрічей. Сіли за свій столик у кутку, замовили собі легкий сніданок, перемовлялися між собою, і тут звернули увагу, що біля одного столу весела компанія чіпляється до сусідів. До них підійшов офіціант, заспокоює, а вони не звертають уваги, один з них, здоровань, лізе до сусідів битися. Інша офіціантка, яка стояла біля каси, побігла кликати охорону.
- Йди, розберися! – наказав Бобочка Котику.
Той піднявся і попрямував до порушників спокою.
- Слухайте мене уважно, - сказав Котик компанії, - піднялися усі дружно і топайте звідси!
Здоровань миттєво забув про сусідів, розвернувся і посунув до Котика:
- Хто ти такий? Твою мать!
Котик зняв голову і поклав перед собою на стіл. Усі навколо закам`яніли. З шиї у Котика висувалися якісь дроти.
- Що? Не чули? Я повторювати не люблю! – сказала голова Котика на столі. – Піднялися дружненько і ать-два! ать-два! – Звідси!
Здоровань почав гикати і кивати головою, своєю, звичайно, мовляв, усе зрозумів, начальник! Його друзі підхопилися за ним і швиденько посунули з приміщення.
Котик повернувся на своє місце, сів, всі навколо зааплодували, не вірячи баченому.
Наступного дня всі місцеві газети тільки про цей випадок і писали.
- Ось цим наше керівництво і незадоволене! – підкреслив Бобочка.
- А що? Провчили козлів! – не погодився Балабуха. – Вони ще легко відбулися.
- А тепер будемо скрізь ходити з контролером! Чи контролеркою! - засміявся Бобочка. – До речі, вона сьогодні до нас прийде. – додав він.
- Що, прямо сюди? – здивувався Балабуха.
- Так! – кивнув Бобочка. – Я їй дав свою адресу. Тому давайте не лякати її.
І з цими словами взяв свою руку і знову причепив до себе. Балабуха теж саме зробив із своєю ногою, а Котик замотав шию шарфом, щоб не було видно порізів.
- Сьогодні навідаємося до одного типа, Рибальченка, поспитаємо у нього, як йому працюється на новому місці, - пояснив Бобочка.
І тут у прихожій задзвонив дзвоник, усі гуртом пішли відкривати двері. На порозі стояла файна дівчина.
- Я, мальчики, все про вас знаю. Ви добрі та гарні хлопчики. Будемо разом працювати. – посміхаючись до них, сказала дівчина.
І цим вона завоювала їх, особливо Котика, і він передумав лякати її.



25.02.2016р.
Свидетельство о публикации № 10681 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...

  • © shevchenko :
  • Рассказы
  • Уникальных читателей: 971
  • Комментариев: 0
  • 2016-03-28

Проголосуйте. Меч справедливості.
Краткое описание и ключевые слова для Меч справедливості:

(голосов:1) рейтинг: 100 из 100
    Произведения по теме:
  • Один із тисячі
  • Господи, один із тисячі! Віталій Шевченко
  • Кущ шипшини
  • Про дідів та батьків наших. Вбитий німцями чоловік, який пропав на фронті, приходить до дружини у сні і вказує, де його могила. Реальна подія. Віталій Шевченко.
  • Не кожному доля дарує кохання
  • Це треба відчути десь біля нас. Віталій Шевченко.
  • Поруч з нами
  • Оповідання про хлопця – не то ідіота, не то вундеркінда, із екстрасенсорними здібностями. Віталій Шевченко.
  • Справжній кінець великої війни
  • Оповідання про війну та кохання, про кінець війни і двох запорізьких дівчат. Віталій Шевченко.

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Меч справедливості