Словограй

      
 
Смачні, милозвучні, соковиті
слова та вирази. Свято світлого,
святого, свого слова.


Що наближає нас до Ра?
– Стара, одвічна, древня гра.
Ми відправляємось на лови,
Де добра здобич – гарне слово.
Щоб діло в нас в руках горіло,
Ми гру затіємо уміло –
Програємо все по-порядку,
Немовби вранішню зарядку.
І гра відразу нам підкаже,
Хто йде за ким і хто як ляже,
Де треба стать перепочити,
І що за чим треба робити.
Хто наперед все програє,
Той у житті переграє.

Я не гадаю, а вважаю:
Лічбу і рахування знаю.

Стояти струнко і на варті
Лиш справжні чоловіки варті.

Освіта нас веде до світла,
Вчить бути чуйним і привітним.

Нам досвід мудрість додає:
Свій до свого і по своє.

Танок танцює таємниці,
Кує він силу наче крицю.

Порядність – єдність з тим, хто поруч
У дусі, часі та просторі.

Нехай щастить, – ми так говорим,
Слова старі блищать як нові
Бажаєм друзям щастя-долі,
Частини світла і любові.

Здоровий глузд якщо ми маєм,
То всякі труднощі здолаєм,
І добрий гумор нам підмога
З ним легкою стає дорога.

Я відчуваю цю потребу –
Лягти горілиць просто неба,
Бо зручно так вести розмову
Із Небом, Сонцем та із Богом.

Ми неповторні й своєрідні,
Та нам подобається рідне,
Своє, подібне і близьке,
А не відчужене й низьке.

Вони побралися й віднині
З’єдналися дві половини,
Бо лиш тоді ідуть до шлюбу,
Коли один одному любі.

Дізнатися буває варто,
Чого в житті ми з вами варті.
Зуміть в степу, шановні браття,
Підтримати всю ніч багаття,
Вогонь і полум’я і ватру.

Чому це хворому не спиться?
В нього трясучка, трясовиця,
Гарячка, бач, і лихоманка,
Пропасниця трива до ранку,
Зимниця мучить чоловіка
І жар вкоротить йому віку.

Якщо нам соромно буває,
То значить совість не дрімає.
Хто стид глибоко відчуває
В собі вказівку неба має.
Ми десятину платим Богу,
Що вірну вказує дорогу,
Бо викликає в нас відразу
Паскудство, ницість і зараза.

А зустріч – Стріча – путь нам даний
Єдино правильний, бажаний,
Коли ми в Праві живемо
І шляхом праведним йдемо.
Шляхи ті прадіди пізнали
Й нам путь-дорогу указали.

Нас воля манить. Йди поволі
І тим отримаєш ти долю.
Не перетворюй у сваволю
Свій шлях, бо заведе в неволю.
Ми у дозвіллі наче вільні
І в межах розуму всесильні.

Характер – вдача це і кара,
Це світле небо й чорні хмари.
Ми все це носимо в собі
І в мирні дні і у борні.

Хто волі даром володіє,
Той справу добре розуміє,
Відразу й звабу відчуває,
Що не по Ра, те обминає.

Вродливий – значить в рід вродився,
В своєму роді пригодився,
І не підпортив він породу,
Не став «юродивым», «уродом».
Своєму роду кожен рад,
Продовжиш прадідів ти ряд,
Шикуються вони охайні
В житті достойні, не останні.
Бо рід, родина, Україна –
Це світ життя, твоя країна,
Це прадідів прадавній рай,
Єдиний, даний Богом, край.

4, 5 травня, Леля, Ладу

Продовжуємо дослідження та
наближення до основи: глибинної
суті і коріння слів, відчуття мови.



Там море і поле, і сонячний степ,
Важливших за волю немає потреб.

А щастя – «щас», отут і зараз –
Частинка, що тобі дісталась
Від світла божого огня,
Возрадуйся – вона твоя.

Митець творить, він ловить мить,
Чудесне хоче зупинить.

Де двір – там віра, там твій рід,
Там шлях до обрію лежить,
І ввись до Ирію ще шлях,
Де очі-зорі в небесах.

Долю ми плекаємо в долонях,
В тих долонях пам’ять родова –
Міра і турботи і добра,
Що в свій час вона ж нам подала.

А чуйність – совість, відчуття
Причетності свого життя
До вічності і до громади.
Зігріти й дарувати радість.
Це не відмова від свойого –
Розширення до вселюдського.

Магічне, прадавнє, правічне твоє,
Що вдень і вночі тобі спать не дає,
Що дбає про тебе, себе віддає –
Це слово, це мова в глибини веде.
З глибин, де зростає великий народ,
Де згубиться, згине навала заброд,
Де вітер лиш пил від орди віднесе,
Де суть, де основа, де ясно усе.
Де прадіди колом стоять навкруги,
Де ясно – хто друзі, а хто вороги,
Де ланка до ланки складають ланцюг,
Де плечі надійні і потиски рук.

Травень 2016
Рекомендуйте стихотворение друзьям
http://stihi.pro/10823-slovogray.html
Свидетельство о публикации № 10823
Избранное: стихи про Украину философская поэзия
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...
  • © lik :
  • Стихи о поэзии
  • У стихотворения 1 255 уникальных читателей.
  • Комментариев: 8
  • 2016-05-15

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Словограй : Смачні, милозвучні, соковиті слова та вирази. Свято світлого, святого, свого слова. Дослідження та наближення до основи: глибинної суті і коріння слів, відчуття мови. Проголосуйте за стихотворение: Словограй
(голосов:7) рейтинг: 100 из 100
    Стихотворения по теме:
  • Слова
  • Вірш про значення слів для людей, які відчувають їх серцем і одержують радість від спілкуванням зі словом. Для всіх, спроможних у словах і щастя, віднайти й розраду. Валентина Хлопкова.
  • Творча кузня
  • Вірш про втілення слова в дію. У творчій кузні, де спекотно, душно, виковую із думки слово слушне. Так сила слова втілюється в дію. Валентина Хлопкова.
  • Нужные слова
  • Искусство воздействовать на людей. Мой голос нужные слова передаёт в уста из уст вам.
  • «Молю тебя! – не согреши...»
  • Стихи о стихах. Не мы – стихами говорим. Они – нутро нам строчкой гложут. Катя Селюк.
  • Забытое Слово
  • Стихи о стихах, о прекрасной, волшебной Поэзии высоких и точных слов. Объяснение в любви к Слову. И муки слова – не забава, А подступ к мастерству. Михаил Перченко.
  • Виктория Сололив 8-05-2016
Юрію Валентиновичу, признаюсь, що заздрю тим, кто добре знає україньську мову, що мені стало соромно, - стільки років прожила на Україні, розумію, а вільно говорити так і не навчилася, і писати вірши на україньській мові - засть.

Я відчуваю цю потребу –
Лягти горілиць просто неба,
Бо зручно так вести розмову
Із Небом, Сонцем та із Богом.

Вдячна Вам за ці рядки, бо теж відчуваю цю потребу усією своєю душею. Зі святом світлого слова і Вас, дорогий мій друже.
  • Безух Юрий Валентинович 10-05-2016
Дякую, Віро Іванівно, за добрі слова. Ця підбірочка була написана меньше ніж за добу, але слова для неї я збирав кілька років. Можливо їх треба було давати меньшими дозами. Це вже не просто розуміння - це чуття мови. Вони від землі, від колиски, хоча я все життя й розмовляю "суржиком" тобто таврійсько-слобожанською говіркою.
  • Светлана Скорик 15-05-2016
Друзья, не проходите мимо! Автор добавил продолжение в свой поэтический цикл исследования слов украинского языка. Стихи о словах – очень необычный и интереснейший вид исследования! И обсуждать это куда полезнее, чем "драться" в комментариях под публицистикой.
  • Безух Юрий Валентинович 15-05-2016
Дякую, Світлано Іванівно, за глибину і розуміння проблеми. Я, грішний, дійсно зацікавлений в поглибленні цієї теми.
  • Татьяна Осень 16-05-2016
Юрий Валентинович. Это не просто стихотворение, а целое исследование. Эта тема, думаю, интересна многим. Об этом и нужно говорить на сайте. А для прочих разборок есть другие сайты. Спасибо вам. Мира и добра!
  • Валентина Хлопкова 17-05-2016
Юрий Валентинович, очень интересные и полезные исследования. Удачи Вам!
  • Лео 19-05-2016
Цитата: likА
щастя – «щас», отут і зараз –
Частинка, що тобі дісталась


Дійсно, якщо розкласти складну фонему Щ на більш прості складові, то отримаємо Щ = ШЧ. І тоді щастя = шчастячастьа
  • Безух Юрий Валентинович 31-05-2016
Але щастя - це ще частка, частина пирога, долі, яка дісталася Вам причому саме зараз. Адже стан щастя це мить, миттєвисть.
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:

Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код: