"Ой, радуйся, Земле, Син Божий народився!"

"Ой, радуйся, Земле, Син Божий народився!" Віталій Шевченко

Ці безсмертні слова завжди лунали над українською землею у день народження Ісуса Христа. У всякому разі це відомо з сивої давнини, а ми з вами це пам`ятаємо від часів Миколи Гоголя.
Ось і в 1925 році, саме 7 січня, у селі Нешкребівка десь під великим містом, ім`я якого я не пам`ятаю, народився у Іванни та Федора Самчуків синочок, назвали його Василем і покотилися юні дні та ночі уперед, складаючись у місяці та роки і непомітно виростало оце хлопченя на радість батьків.
Бо життя у них було не дуже веселе, колгоспна кріпаччина, потім голод. Вдалося якось вижити, а тут і сорок перший рік надійшов, влада кудись зникла, з`явились нові хазяї, німці, хтось доніс, що Федір Самчук член партії та ще й бригадир, ну, німці його і розстріляли.
Краще б вони цього не робили, бо від цієї події сталися такі наслідки, що й досі вони не минулися.
Перше, що зробив Василь, це приніс звідкілясь міну і встромив її біля мосту, якраз з правої сторони, як їхати до нас. Довго йому не прийшлося чекати, виїхав на міст Оксен Дурнуватий, записався добровільно у поліцаї, і так його довбонуло, що дружина знайшла тільки через неділю десь біля мосту його окуляри, вибиті, без скла. Оце і все.
- Казала йому, дурню, не записуйся у «новий порядок», бач, в селі ніхто не спішить туди, а ти лізеш! – бідкалася його половина, залишаючись на самому дні соціальної драбини, звідки ні при німцях ні при совєтах піднятися вище вона ніяких шансів не мала, тим більше з дітьми. Мал мала менше.
Та Василь на цьому не зупинився. Нову міну він підклав на дорозі і бабахнуло так разом із якоюсь німецькою вантажівкою, що наїхали з міста різні начальнички німецькі та нічого не знайшли. Тільки попередили, що наступного разу не буде, розстріляють усе село, якщо щось на дорозі трапиться.
Василь пожалів своїх односельців і поїхав подалі від села, але тут його захопили в облаві, відправляли молодь до Німеччини, все б нічого, але в мішечку в нього замість харчів знайшли міну. Було це якраз у січні місяці, 7-го числа, на день його народження.
Вивели Василя якраз на той міст, який він намагався підірвати. Навколо односельці, поліцаї та німці, внизу замерзла ріка, вся в льодових кучугурах, оце зараз начеплять петлю на шию, скинуть з моста і буде отут хилитатись на горе матері.
Ні, не міг Василь померти отак, перед очима своєї матері.
- А, ну, герр німець, - відштовхнув він якогось рудого німця, переліз через огорожу і ступив у повітря.
І пішов кудись убік, віддаляючись від усіх, пружно відштовхуючись від повітря і вкручуючись у атмосферу.
- Ахтунг! – рявкнув позаду німець. – Цурюк! – і клацнув затвором шмайсера.
- Найн! Ніхт шіссен! – відвів автомата від спини Василя обер-лейтенант Хомбург, його командир роти. – Крістманс.
- Ой – йой, - сказала десь у натовпі бабка Сверенчиха, згадуючи, що вона «істинної віри людина», і у себе під хатою заховала церковні гроші 10 рублів 54 копійки, коли кляті комсомольці палили божий храм. – Сьогодні, людоньки, Різдво Христове. Божий син народився.
І вони всі дивилися, як Василь, обминаючи хмари, йшов до лісу. І всі хрестилися, навіть замасковані комуністи.
Можна тут би і поставити крапку, але доповім шановному товариству, що Василя оминула і німецька і більшовицька кулі, прибився він десь на Заході України, оминув голод 1947 року, потім перебрався на Схід України, викликав до себе матір, потім оженився, пішли діти.
Коли під комуняками загойдалася земля, вступив у РУХ і робив усе, щоб засяяла знову наша вільна Україна. Але комуняки і по сьогодні тримаються за владу мертвою хваткою, дурячи людей різною фігнею.
Та на день свого народження Василь завжди збирається зі своїми дітьми та онуками і співає оцю хвилюючу пісню:
- Ой радуйся, Земле, Син Божий народився!
І коли була жива мати, вона завжди раділа і посміхалася до свого сина, онуків та правнуків, які гарно своїми янгольськими голосами виводили цю безсмертну пісню.


07.01.2015р.
Свидетельство о публикации № 10895 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...

  • © shevchenko :
  • Рассказы
  • Уникальных читателей: 1 122
  • Комментариев: 0
  • 2016-05-25

Проголосуйте. "Ой, радуйся, Земле, Син Божий народився!".
Краткое описание и ключевые слова для "Ой, радуйся, Земле, Син Божий народився!":

(голосов:1) рейтинг: 100 из 100
    Произведения по теме:
  • Не вічні ми, та вічнеє життя...
  • Да пошле Господь усім людям безтурботне і чесне життя! Віталій Шевченко.
  • Франц і Генріх
  • Придивляйтеся до життя, що навколо Вас буяє! Віталій Шевченко.
  • Земля і власність
  • Бережіться Басаврюків! Фантастичне оповідання про сучасність. Віталій Шевченко.
  • Я жінка!
  • Оповідання про почуття, які треба берегти усе життя. Щастя материнства і подружня зрада. Жінка, яку несправедливо образили. Віталій Шевченко.
  • Просто людина
  • Оповідання про концерти на війні. Третя історія із серії «Незвичайна історія на війні». Віталій Шевченко.

 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:

Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код:

   
     
"Ой, радуйся, Земле, Син Божий народився!"