Сказання про гетьмана Мазепу

Гетьман Іван Мазепа, його юність і життя. Яскрава і романтична постать Івана Мазепи захоплювала європейських літераторів, музикантів та художників. Юрій Безух.

1. Переднє слово
2. Мазепа. Юність
3. Мазепа. Розбудова
4. Мазепа. Кохання
5. Мазепа. З погляду Вічності

Від Богдана до Івана не було у нас гетьмана.
Народне.


Переднє слово

Цікавлячись історією, як світовою, так і, в першу чергу, України, я не міг оминути таку непересічну особистість як Іван Мазепа. Прочитав чимало різної літератури, в тому числі й художньої, побував у Бендерах, Батурині та Полтаві. Життя та діяльність гетьмана пов’язана і з нашим краєм: зустріч із Сірком, участь у двох походах на Крим Голіцина, взяття Кизи-кермену. Безпосереднім поштовхом для написання цих нарисів послужила стаття «Как Мазепа спас Россию» розміщена на нашому сайті. Взагалі-то шпигуноманією я в дуже легкій формі перехворів у дитинстві, тому до теорій всіляких «змов», в тому числі всесвітніх та масонських, відношусь з м’якою іронією. Ну граються, літами начебто-то дорослі, хлопчаки-недорослі в шпигунів, змови та війнушки. На жаль, це все пахне кров’ю. Але годі…
Одразу зреагувати на публікацію мені не дозволила одна приємна подія – поїздка до Європи. Отож, кілька свіжих вражень до нашої теми. Європейці, на відміну від нас, давно пережили своє середньовіччя та вийшли з підліткового віку з його максималізмом та чорно-білим мисленням. У них трепетне відношення, культ поваги до своєї власної історії, в той же час, вони сприймають історію, як факт, що вже відбувся. Вони не розділяють її на гарні, приємні події, які треба всіляко роздувати, хизуватися і тицяти сусідам, так само спокійно і виважено відносяться вони до своїх поразок та прорахунків, не голосячи, не зациклюючись і не посипаючи голову попелом. Колись обов’язково і неминуче ми теж прийдемо до такого ж відношення до своєї історії, але для цього її спочатку треба взнати і написати, бо навіть зараз наша історія – це суцільні білі плями з чорними та криваво-червоними вкрапленнями. Отож нам і випала роль вичищати агнієві конюшні від брехні, неправди, замовчувань та перекручень.

Мазепа. Юність

Яскрава і романтична постать Івана Мазепи захоплювала європейських літераторів, музикантів та художників. Про нього писали такі визначні майстри слова як Данієль Дефо, Франсуа Вольтер, лорд Джордж Байрон, Віктор Гюго, не кажучи про менш відомих європейських письменників. Він надихав французьких художників Гораціо Верні, Луї Буленжо, Шасеріана на написання прекрасних картин. Ференц Ліст присвятив гетьману свою симфонію «Мазепа». Здавалося б вибір для біографії гетьмана великий. Та не все так просто. Збереглося більше десятка портретів гетьмана, в тому числі прижиттєвих. Та ось біда, на всіх них ми бачимо різних людей. Отож, скористаємося описом французького дипломата Ж.Балюза, зробленим у 1704 році: «Вигляд у нього суворий, очі блискучі, руки тонкі й білі, як у жінки, хоч тіло його міцніше, ніж тіло німецького рейтара, і їздець із нього знаменитий…» Зовсім непогано, як для майже 70-річного старця.
Іван Степанович Калединський-Мазепа належить до збіднілої православної шляхти. Народився він у селі Камінці (пізніше) Мазепинці на Київщині, поблизу Білої Церкви. Точно відомо, що народився він 20 березня, а ось щодо року народження починаються різночитання. Дослідники аргументують і називають і 1629, і 1632, і 1639, і 1640, і 1644 роки. В його вихованні важливу роль відіграла мати Марія Магдалина, до кінця своїх днів (померла у 1709 році) вона залишалася порадницею свого сина. 13 останніх років свого життя вона була ігуменею Києво-Печерського жіночого монастиря. Мазепа здобув блискучу освіту. Він був вихованцем Києво-Могилянської академії, яка певний час називалася Києво-Мазепинською. Як і вся освічена козацька верхівка тогочасної України, Іван Степанович вільно володів багатьма мовами (не менше 8). Чудово розбирався в філософії, історії, музиці, літературі. Він чимало подорожував Європою. Іван виховувався при дворі польського короля Яна-Казиміра і вже змолоду виконував складні дипломатичні доручення короля. Довелося Мазепі спілкуватися з королями Франції та Австрії, кримським ханом, московськими царями. Талановитого юнака, придворного, ловеласа, поета, автора популярних на той час шлягерів, у Європі помітили й запам’ятали. Вже в Європі він отримав прізвисько «чарівника».
Він досконало володів, можливо найважливішим з людських якостей, хистом спілкування, мистецтвом викликати довіру та захоплення у найрізноманітніших людей. Пилип Орлик пише так: «Ніхто… краще не міг обробити людину й притягти її до себе». Польські королі Август Другий і Станіслав Лещинський, що люто ненавиділи один одного, а також шведський король Карл Дванадцятий та російський цар Петро Перший були у приятельських стосунках з Мазепою. Він був у дружніх відносинах з такими антагоністами, як Петро Дорошенко, Іван Самойлович та Іван Сірко. Ось, за дорученнями Петра Дорошенка, Мазепа з секретною місією їде до Криму, ще й везе в подарунок ханові 15 лівобережних козаків. В наших степах посольство перехоплюють запорожці. Січуть татар супроводу на капусту, визволяють бранців, а зраднику Мазепі просто не можуть придумати достойної кари і ведуть до Івана Сірка. Запальний, нестримний кошовий каже: «Відпустіть його. Ця людина ще знадобиться Україні». Що це? Неймовірна прозорливість характерника Сірка, чи унікальна здатність причаровувати людей Мазепи? Чи може перст Долі, посмішка Фортуни? Отетерілі козаки відправляють цілого і неушкодженого Мазепу до найзапеклішого ворога Дорошенка Самойловича. Там Іван Степанович робить блискучу кар’єру й стає вихованцем дітей гетьмана.
Якщо Іван Мазепа міг підкорювати чоловіків, то що вже говорити про жінок. Звідси виникає знаменита легенда про прив’язаного до дикого коня голого юного пажа короля, який знову чудом рятується. Я пишу «легенда», тому що серйозні історики вважають цей переказ видумкою рогатих чоловіків, які таким чином хотіли помститися юному ловеласу. Справа в тому, що дуелі на той час в Польщі були суворо заборонені, до того ж Мазепа чудово володів зброєю. Ось і вирішили підмочити репутацію юнаку-спокуснику. Ефект був прямо протилежний – романтична слава поширилася по всій Європі, а кількість вдячних поклонниць Івана Мазепи значно виросла.
Крім слави лицарю потрібні, як відомо, гроші, і Мазепа одружується на багатій вдові. «Молода» була не дуже молода й невдовзі помирає, не полишивши дітей. Іван Мазепа стає одним з найбагатших людей тогочасної України.
Протягом 15 років Іван Самойлович був гетьманом Лівобережної України. У 1687 році фаворит царівни Софії В.Голіцин, людина, до речі, цілком по-європейському налаштована, починає перший московський похід на Крим. Похід закінчився невдало. Не те щоб росіяни його програли, але повернулися ні з чим. Треба було шукати «стрілочника». Ним призначили гетьмана Самойловича, армія якого теж брала участь у поході. І ось Самойловича звинувачують у всіх смертних гріхах, відправляють в Тобольськ, а його найближчу довірену особу Івана Мазепу обирають гетьманом.
У 1689 році відбувається другий похід Голіцина спільно з військами Мазепи у Крим. З тим же результатом. Гетьман утримав булаву, а щоб засвідчити свою відданість Голіцину та Софії їде в Москву. А там чергова смута. Братик Петрик та сестричка Софійка ніяк не поділять владу. Картина добре всім нам знайома. Неймовірний нюх, «чуйка» і тут не зрадила Мазепу. Він знаходить спільну мову з Петром. Мазепа повірив у щирість бажань Петра перетворити Московію в сучасну державу, а Петро оцінив Мазепу за його глибокі знання європейських справ, етикету, культури. Так почалася ця дивна дружба юного на той час Петра та досвідченого і освіченого Мазепи. Помри гетьман на два роки раніше й був би він одним із перших «пташенят» гнізда Петрова. Не судилося.

Мазепа. Розбудова

Іван Мазепа прийняв Україну в стані перманентної громадянської війни – руїни. Полум’я цієї Руїни старанно роздмухували й всіляко підтримували сусідні держави. Були періоди, коли в країні нараховувалося по п’ятеро гетьманів. Спираючись на підтримку царя, який до того ж був далеко, Мазепа не лише зміцнює особисту владу, а й багато робить для України.
Він приділяє значну увагу освіті. Будує нове триповерхове приміщення для Києво-Мазепинської академії. Чернігівський колегіум було перетворено в школу-ліцей. В своїй резиденції Батурині він створює навчальний заклад для майбутніх державних посадовців – канцелярський курінь. В розвиток української освіти, науки, мистецтва, архітектури, книгодрукування Мазепа вкладав величезні гроші, як з військової казни, так і особисті. Він відправляє молодь на навчання за кордон. Великий відсоток серед випускників університетів Кракова, Праги, Булоні становлять українці. Вони переймають найкраще, що є в Європі, і вже як викладачі впроваджують вдома. Гетьман слідкує, щоб на кожні тисячу чоловік населення обов’язково були школи і шпиталі для хворих та немічних козаків. Він, на відміну від нинішніх можновладців та скоробагатьків, вважав що лише так Україна зможе зрівнятися з європейськими країнами.
Під його опікою було збудовано 12 величних церков і відновлено чимало храмів князівської доби. Згадайте хоча б дзвіницю на Софійській площі. Він розгортає велике будівництво в Києво-Печерській лаврі, а свою столицю Батурин перетворює в місто європейського зразка. Паломник, старовір, старець Леонтій Лук’янов, відвідавши Батурин у 1700 році, зазначає: «город на горе красовит».
Архітектурний український стиль цього часу золотими літерами вписано в історію культури під назвою «мазепинське бароко». Справді було щось у цьому химерному стилі від самого Мазепи: щирість і хитрість, жадоба грошей і щедрість, освіченість і лицемірство, властолюбство і патріотизм.
Значну увагу приділяє Мазепа розвитку промисловості – виробництву поташу, скла, заліза. Значних успіхів було досягнуто у виробництві зброї, особливо гармат. Особисто Мазепа володів більш як стома тисячами кріпаків, він не відмінив, та йому й не дали б це зробити, панщину, але законодавчо обмежив її двома днями на тиждень. Гетьман слідкував за дотриманням прав міських магістратів і підтверджував магдебурзьке право підвладним йому містам. Він зміг підняти господарство і стабілізувати суспільство.
Мазепа кров не любив. Його девізом був латинський вираз dictis non armis – словом, а не силою. Він уславився як поет, дипломат, далекоглядний політик, а не мисливець і воїн. Відомий Мазепа і як успішний і сильний дуелянт, він учасник двох походів Голіцина, тричі разом з Петром приймав участь у Північній війні. Але це були не його війни, він там був виконавцем чужої волі. Лише в спільному поході зі слобідськими козаками Б. П. Шереметьєва на Кизи-кермен в наших степах Іван Степанович проявив все своє військове вміння і здібності.
Найбільш відомі білгородські воєводи походять зі Слобожанщини, на землях якої повністю зберігалося козацьке самоврядування. Їхні прізвища східного походження. Шеремет від перського «шерх» - «лев». Лише Івана Степановича Мазепу та Бориса Петровича Шереметєва Петро величав по-батькові. Варто нагадати, що Б.П.Шереметєв єдиний зі 127 петровських вельмож, хто відмовився підписати смертний вирок царевичу Олексію.
У серпні 1695 року під Кизи-керменом козацькі гетьманські та слобожанські полки діяли сміливо, рішуче і дружно. Вони швидко оволоділи чотирма фортецями на Дніпрі; Кизи-, Іслам-, Мустріт- і Муберек-кермен, і утримували їх до підписання Бахчисарайського договору. Після цього фортеці було знищено, а козаки отримали право вільно плавати по Дніпру до Чорного моря. У 1717 році запорожці засновують поселення Кизикермен, яке з 1784 року носить назву Берислав. З турецьких трофейних гармат Мазепа відливає дзвін Кизикермен, який і донині зберігається у Полтавському музеї.
Споконвіку європейські війська формувалися за принципом професійної найманої армії. В умовах України це були сердюки та козацькі полки, які в часи потрясінь підтримувало народне ополчення, дейнеки. В Московщині з часів орди діяв принцип примусового рекрутського набору. Гидко й жалко було дивитися Мазепі, як виряджених у яскраві іноземні мундири, напомаджених солдат у перуках, вишукавши строєм, під барабанний бій, капрали гнали під багнети і гармати. Мазепа боявся, що його, як це сталося з Шереметєвим, врешті перетворять у командира такої солдатської маси. Це були не його війни.
Мазепа послідовно проводить політику об’єднання етнічних українських земель. Нагадаю, що ідея етнічних держав почала реалізовуватися лише після Великої Французької революції, а втілити її в життя Німеччині та Італії вдалося лише у 1870-і роки. Лише сьогодні Європа наблизилася до повної реалізації цієї оптимальної форми державотворення. До того часу держави були територіально-монархічними. Ще у 1680-81 роках він учасник безуспішних переговорів про підпорядкування слобідських полків гетьману. Іван Степанович мріяв об’єднати Гетьманщину з Правобережжям (і це йому фактично вдалося у 1704 році), Запорожжям (запеклим противником наступу на вольності виступав Кость Гордієнко) та земель війська Донського. Певною мірою повстання, яке почалося в Торі (Слов’янськ) під проводом Кіндрата Булави (Булавіна) могло цьому посприяти. У 1705 році війська Мазепи захопили всю Галичину і частину Волині. Тоді б Україна стала цілком самодостатньою державою. Це добре розуміли й сусіди, тому Петро Перший так легко поверне Правобережжя полякам а Запорожжя – туркам.
Мазепа на вершині своє слави. Ще у 1700 році він, другим після Ф.О. Головіна, нагороджений орденом Андрія Первозваного, в 1702 році – найвищим польським орденом Білого Орла. З 1707 року Мазепа стає князем Священної Римської імперії. В нього є все: багатство, влада, кохання юної дівчини.

Мазепа. Кохання

Хотів написати «останнє кохання», але рука не піднялася, адже не Мотря була останньою любов’ю гетьмана.
Зараз ім’я Мазепи на слуху, на виду, в тому числі на червінцю. А ось протриматися впродовж трьохсот років і оминути забуття сприяло дві речі: любовні пригоди та церковна піар-компанія у вигляді анафеми та ще в товаристві Льва Толстого. Але про це пізніше. Зараз про кохання. Нестримне, шалене, яскраве, яке вже 300-років тривожить чутливі душі поетів, художників, музикантів.
Героя ми знаємо. Це Іван Степанович Мазепа, він нещодавно овдовів, мужчина близько 60-ти років.
Героїня Мотря Кочубеївна 16-17 років, хрещениця Івана Мазепи. Мотрин прадід Кучук-бей не поладив з кримським ханом і втік на Запорожжя. Він передав правнучці гарячу східну кров та шалене бажання волі, аж до сваволі. З її батьком Василем Кочубеєм Іван Мазепа познайомився ще під час служби у Петра Дорошенка. В тому ж таки 1687 році, коли Мазепу обирають гетьманом, Кочубей стає генеральним писарем, тобто другою особою в державі. Поступово відносини між ними стають все більш складними і заплутаними: тут і інтриги й конкуренція. В той же час у 1698 році гетьман одружує сина своєї сестри Івана Обидовського на старшій дочці Кочубея Марії. Як подейкують сучасники та історики, саме цього племінника Мазепа готував собі в наступники.
У 1702 році помирає друга дружина Мазепи дещо старша за нього Ганна Семенівна Фридрикевич. Від Мазепи у неї було двоє дітей Іван та Варвара, які померли малими. Очевидно Мазепа переживав і хворобу і втрату дружини. І в цей час до щирого захоплення своїм хрещеником добавляється співчуття та жалість Мотрі. Тобто виникає та вогненебезпечна суміш, з якої часто і народжується кохання. В свою чергу Іван теж потребує співчуття і відради.
В Батурині в садибі Кочубеїв до середини 1970-х років стояв розлогий дуб, під ним в місячні ночі гетьман співав Мотрі свої думи та пісні. В дуплі цього ж дуба вони ховають свої листи. Дуб згорів від блискавки, але до нашого часу працівники музею дбайливо оберігають «стежку кохання», яка веде від садиби до діброви побратимів та нащадків старого дуба. Мазепа на той час, не дивлячись на свій вік, - чоловік у розквіті сил. Юна Мотря запалила йому душу, окрилила й повернула молодість. Немає жодного сумніву, що це було щире, палке і велике кохання (перше для неї і останнє для обох).
Кохання, як нежить, не заховаєш. Батьки щось починають підозрювати. Тим більше, що закохані особливо й не ховаються. Наміри Мазепи цілком серйозні, він хоче одружитися на Мотрі. Звичайно, це суперечить канонам православ’я, але гетьман не сумнівається, що він отримає дозвіл від вищих ієрархів церкви. Зовсім по-іншому відносяться до цього батьки Мотрі. Спочатку вони пробують умовити доньку. Потім Василь Леонтійович забирає на півроку Мотрю до Парижа, сподіваючись що краса Версалю затьмарить нерозумне кохання. А хіба може бути кохання «розумним», якщо воно справжнє? Але з цього нічого не виходить. Розлука лише дужче роздмухує пристрасть. І тут наскочила коса на камінь. Вперлася дружина Кочубея. Справа в тому, і про це збереглися народні перекази, в цьому переконані місцеві краєзнавці, і це добре показано у фільмі Юрія Ільєнка «Молитва за гетьмана Мазепу», що мати Мотрі мала підозрілі стосунки з гетьманом. Про Любов Федорівну Жук (Жученко) Мазепа писав: «Це жінка нахабна і балакуча, яку треба би загнуздати, як дикого коня». Вона буквально мордувала, мучила й катувала доньку.
Врешті Мотря не витримує і вночі тікає до палацу гетьмана. І тут повністю руйнується наше уявлення про спокусника, звабника та ловеласа Мазепу. Гетьман відсилає Мотрю назад, тобто робить те, що жінки не прощають. Дехто скаже, що в силу свого віку гетьмана влаштовувало платонічне кохання. Що ж, нехай кожен судить по собі. Збереглися листи Івана до Мотреньки, де він ніжно й переконливо пояснює закоханій в нього дівчині: «Моє серденько! Зажурився ся, почувши од дівки (посланниці Мотрі) таке слово, же Ваша милість за зле на мене маєш, же Вашу милість при собі не придержалем, але одіслав додому. Уваж сама, щоб з того виросло. Першая причина: що-б твої родичі по всім світі розголосили: же взяв у нас дочку у ночі ґвалтом і держить замість підложниці. Другая причина: задержавши Вашу милість у себе, я бим не міг жадною мірою витримати, да і Ваша милість так-же; мусіли бись-мо з тобою жити так, як мальженство кажеть, а потім прийшло-б не благословення од церкви і клятьба, же би нам з тобою жити. Де ж би я на той час подів і мені б же через теє Вашу милість жаль, щоб єсть на-потім на мене плакала».
«Щасливіші мої листи, що в рученьках твоїх бувають, ніж мої бідні очі, бо тебе не оглядають». Чи ж це не зразок справжньої шляхетності. Своєю щирістю, він знову підкорює дівчину. Вона змінює гнів на милість і вже 17 травня 1707 року пише: «До смерті своєї, до длуг слова свого любити і сердечно кохати не перестану, на зло моїм ворогам».
І тоді старий Кочубей – розлютований батько й збожеволілий від ревнощів чоловік, разом з полтавським полковником Іваном Іскрою пишуть донос цареві на Мазепу. Як «докази» Любов Федорівна Кочубей прикладає викрадені листи гетьмана до доньки. Це послання вельми позабавляло царя та його канцеляристів. Врешті, на початку березня 1708 року Петро наказує заарештувати й допитати Кочубея та Іскру, а також повернути донос і листи Мазепі. Та писарі-канцеляристи таємно скопіювали листи. Так завдяки дурості ревнивої матері та підлості переписувачів до нас дійшло 12 листів Мазепи до Мотрі – зразків любовної лірики неабиякої сили. Навіть у цій ситуації Мазепа веде себе ґречно – він настійливо радить Кочубею тікати до Криму. Але той їде до царя «за правдою» і, на цей раз, втрачає голову в самому прямому значенні цього слова.
Після страти чоловіка Любов Кочубеївна переїжджає до Глухова, а Мазепа виділяє їй 4 тисячі дукатів «на прожиття».
Існує кілька красивих легенд про подальшу долю Мотрі. В тому числі, що під час розорення Батурину вона втопилася в Сейму. Навіть серед серйозних дослідників існує версія що Мотря вийшла заміж за полковника Чуйкевича. Насправді 18 травня 1708 року за С.В.Чуйкевича вийшла заміж її сестра Катерина. Найбільш ймовірно, що не витримавши домашніх тортур, вона тікає до Києва в монастир до матері Мазепи Марії-Магдалини, а після її смерті стає черницею Пушкарівського жіночого монастиря, що за 5 кілометрів від Полтави. З 1733 по 1736 рік ігуменею Ніжинського жіночого монастиря була Меланія Чуйкевичівна, яка після тяжкої хвороби померла 20 січня 1736 року. Щодо прізвища, то очевидно вона скористалася нейтральним прізвищем своєї сестри, бо Кочубеї були занадто на слуху й викликали у неї відразу. Звичайно, це лише здогадка.
Всі ці тяжкі потрясіння не оминули Івана Степановича, адже з головою Кочубея відкотилася всяка надія на примирення. До того ж, у 1707 році помирає його мати – вірна порадниця й довірена особа сина. Це вже далеко не той міцний чолов’яга, про якого пише французький посланець. Це надломлений життям старий чоловік, який прагне одного – спокою. Але спокою не лише для себе…

Мазепа. З погляду Вічності

Я розкажу чиї ми діти,
Я возведу ясні міста…
Нас поведе вперед любов,
Любов і слава золота.
В. Сосюра


Бачить Бог, що мене на ці статті спровокували. У відповідь я дуже коротко й добросовісно виклав відомі й доступні факти, для тих хто бажає бачити, чути й розуміти. А далі й почалося найбільш цікаве. Я сам побачив дещо дійсно нове й неймовірне і готовий поділитися з вами.

Мазепіана

Але спочатку кілька слів про мазепинський напрямок у вітчизняному мистецтві. Крім західноєвропейських митців про Мазепу досить багато писали й поляки. Росіяни часто зверталися до образу Мазепи і далеко не завжди це був схематичний образ зрадника. Крім добре відомої всім пушкінської «Полтави», варто згадати оперу П.І.Чайковського, онука козака Омельницької сотні Миргородського полку Федора Чайки, під назвою «Мазепа». З задоволенням і зараз читається роман Д.Л.Мордовцева «Царь и гетман». Із українського зарубіжжя цікавими, хоча й дещо схематичними є цикл повістей Богдана Лепкого із загальною назвою «Мазепа». Неодноразово битий за любов до України, в тому числі своїми ж, начебто українськими письменниками, донецький петлюрівець В.Сосюра вперто з 1928 по 1959 роки пише поему «Мазепа». Юрію Іллєнку заборонили писати навіть сценарій про гетьмана, а він тридцять років подумки творить все нові й нові епізоди і врешті знімає інтелектуально й емоційну перенасичений фільм, зрозумілий лише вибраним і підготовленим глядачам. До речі, Іллєнко ставить Мазепу вище Хмельницького, який так і не доріс до ідеї національної держави. Врешті, тим кого зацікавить ця тема варто прочитати: Д.В Журавльов «Мазепа», Тарас Чухліб «Шлях до Полтави» та Роман Іванчук «Орда».

Парадокси Мазепи

Мазепу гудили за теж, за що уславили Хмельницького – за боротьбу за національну незалежність, проти іноземних поневолювачів.
Піддано анафемі Мазепу, захисника православної віри, будівельника храмів, за наказом Петра Першого, який переливав дзвони на гармати, по-блюзнірському відносився до віри, згадайте хоча б «сумасброднейші, всеплутєйші і всєшутєйші собори». Царя, якого ще при житті народ назвав «антихристом».
Проклинали Мазепу ті ж, зачумлені ідеєю «Київ – другий Єрусалим», випускники Києво-Мазепинської академії, які присвячували йому численні панегірики.
Святі і непорочні батьки московської церкви часто й з задоволенням піддавали анафемі неугодних владі: Степана Разіна, Омеляна Пугачова, Кіндрата Булавіна, всіх декабристів. А патріарх Тихін взагалі у 1918 році прокляв радянську владу. Та серед сотень підданих анафемі найбільш відомі імена Льва Толстого і Івана Мазепи, вони завжди поруч.
Мазепа був підданий анафемі московською церквою, жодна з інших православний церков це не підтримала. Більш того за Мазепу продовжують молитися за традицією у всіх збудованих ним церквах. Щорічно поминає Мазепу і Вселенський Патріарх.
Ідея незалежних національних держав стала провідною у світовому розвитку. Радянський Союз канув у небуття разом з Британською, Австро-угорською, Оттоманською та багатьма іншими імперіями. Такий невблаганний і об’єктивний хід історії.

Мазепа. Особистість

300 років – це достатній час, щоб відпало все дрібне, наносне й лишилося суттєве, головне. Спробуємо виділити це суттєве, сутнє і дати характеристику гетьману як особистості. Людині, скажемо одразу, яскравій, карколомній, неординарній.
Мазепа один з найосвіченіших людей і не лише того часу. Одержавши блискучу освіту, він кохався в мистецтві, літературі, мав величезну бібліотеку, писав вірші, деякі з них стали народними піснями. Знав не менше 8 мов. Був меценатом, покровителем науки, освіти і взагалі духовності. Вкладав величезні кошти, в тому числі й особисті, в реставрацію та будівництво церков, соборів та численних світських споруд. Будівництво церков у українському стилі було заборонено указом Павла у 1800 році. Частина з них була перебудована в московському стилі.
Іван Степанович знавець придворного етикету. Він досвідчений умілий дипломат, талановитий полководець, військовий інженер, створив добре налагоджену артилерійську і взагалі військову промисловість, виробництво поташу. Розбудовник держави.
Фізично сильна і досконала людина.
Тобто, ми бачимо класичний зразок всебічно-розвиненої і досконалої людини Відродження. Недаремно епоха Мазепи в культурі, освіті й будівництві отримала назву українського ренесансу. 300 років назад Іван Мазепа пройшов свій шлях і випередив не лише своїх сучасників, але й нас з вами, шановні панове. На фоні всіляко розпропагованого безликого «ми», його яскраве «Я» дратувало всіх вождів і диктаторів не менше ніж абсолютно незрозуміла їм любов до України.

Мазепа. Характерник

Щоб зрозуміти останнє положення, я наведу кілька цитат різних авторів, які дуже близько підійшли до розуміння цього феномену, але так і не змогли чи не наважилися його назвати.
Дивовижна здатність Мазепи розв’язувати будь-яку дилему свідчить не тільки про великий дипломатичний хист, а про надзвичайну силу його особистої чарівності.

Дробязко Н.В. Дивосвіт Батурина. Ніжин, «Аспект-Поліграф» 2006, ст. 47.
Ось історія з Мотрею: зачарована дівчина сама втекла до нього.

В.В. Нартов Найвидатніші гетьмани та кошові отамани України. Харків. Книжковий клуб. 2007, Ст. 236.
Мазепа и сам писал стихи, причем весьма неплохие, был мудрой личностью, далновидным политиком, владевшим даром убеждения и умением моментально рас положить к себе окружающих, очаровать их. С юности и до старости короли, цари, казаки, воины, духовенство легко покорялись обоянию Мазепы. Этот стройный, очень привлекательный и невероятно обоятельный шляхтич прослыл среди своїх современников «чародеем». Ст. 266-267.
Следует сказать, что в свое время ходили слухи о том, что Мазепа связался с нечистой силой: уж слишком везло этому человеку, все задуманное легко удавалось, удача сама плыла ему в руки. Ст.272.

50 знаменитых загадок истории Украины. Харьков. Фолио. 2008.
Батьки звинувачують Мазепу, що той Мотрю «причарував» і після зустрічі з ним вона почала «возбіситися і бігати, на отця і матір плювати».

Історія України. Прихована правда. «Школа» 2009. Стр.54.
Кочубеїха:
Втекти від нас! Його це чари!
Як серце рветься од тривог!
Ніколи їм не бути в парі,
Цього не хочуть церква й Бог.
Як не блага він, не ворожить,
Закляттям загубивши лік,
Та за дружину буть не може
Йому хрещениця повік.
(В. Сосюра)

Тобто ми бачимо класичного козацького характерника, притому вищого ґатунку, який володіє чудодійною магією впливу на людей. Знову ж таки під характерництвом, я розумію не якісь протиприродні, містичні якості, а доведені до довершеності й досконалості потаємні, але природні людські можливості. Для їх реалізації потрібні, по-перше, вродженні, генетичні якості. По-друге, - відповідне з дитинства виховання, закріплення та розвиток цих якостей. По-третє, - поступовий дозований доступ до таємних езотеричних знань. Все це так або інакше пов’язане з феноменом Чаші Граалю.

Звідки ж ці дані й можливість їх розвитку у І.С. Мазепи?
Першу малесеньку вісточку я отримав, прочитавши, що вперше про Мазепу польською мовою написав полоцький єзуїтський монах, який власне і висунув легенду про «вимазаного Мазепу», яка з того часу й пішла гуляти по світу.
Відомо, що він навчався в єзуїтській колегії в Полоцьку.
Шляхами віків: довідник з історії України. Київ, Україна, 1993. Ст.80.
Історики також свідчать про можливе походження Мазеп від давньоруських князівських родин Бабичів-Друцьких з Полоцького відгалуження Рюриковичів, які мали герб «Колоди».
Тарас Чухліб Шлях до Полтави. Київ. Наш час. 2008.Ст.44

І тоді стає зрозумілим чому в таємній українсько-польській угоді 1708 року, не лише йдеться про входження України, як окремого князівства, до складу Речі Посполитої, а й те що гетьман особисто отримує Полоцьке і Вітебське воєводства «на правах курляндського герцога».
Н.В. Журавльов. Мазепа. Харків. Фоліо. 2007. ст. 204.

Тобто, ми знову повертаємося до таємниці Чари Граалю, до її витоків від Рогволода, Рогнеди і віщого князя-характерника Всеслава. В черговий раз кільце замкнулося, але на якому рівні! Характерник і одночасно людина Відродження! Не даремно у Краківському, єдиному з європейських університетів, де як ми знаємо було багато українських студентів та викладачів, майже століття офіційно вивчали магію.
Помираючи, Іван Мазепа наказав спалити найбільше з його багатств – власний архів. В Суботові нам розповідали, що коли Україна стане по-справжньому незалежною, тоді віднайдуться кості Богдана й будуть повернені кістки Івана.
Почекаємо…

А на завершення віщі слова Володимира Сосюри:

Моя Україно сумна!
Ти на груді моїй як рана…
О як залізно вірю я,
Що час визволення настане…


Избранное: статьи по истории
Свидетельство о публикации № 10916 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...


Проголосуйте. Сказання про гетьмана Мазепу. Гетьман Іван Мазепа, його юність і життя. Яскрава і романтична постать Івана Мазепи захоплювала європейських літераторів, музикантів та художників. Юрій Безух.
Краткое описание и ключевые слова для Сказання про гетьмана Мазепу:

(голосов:3) рейтинг: 100 из 100

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Сказання про гетьмана Мазепу