Скільки ж їх по світу...

      
 
Зліва – річки дощовий експрес,
Берега розквітчені барвінком.
Справа – церкви почорнілий хрест,
В ній згоріли тисячі безвинних.

Вулична кав’ярня. Площа. Люд.
І повсюду квіти, квіти, квіти.
Скільки ж крові пролилося тут,
Через сотні років не відмити!

І хоча загиблі – не мої,
Та за ними серденько ридає,
Бо чужого горя не буває,
І під небом ми – усі свої.

А сусід-хижак воліє жити –
Їм замало збур’янілих нив –
Треба, щоб сусід згорів живим,
Бо у нього колоситься жито.

Скільки ж їх по світу, Батаків,
Від державних владних хижаків?!


* Батак – болгарське місто,
яке в 1876 р. померло: 3 тис. жінок,
дітей, стариків сгоріли заживо в
церкві; 3 тис. чоловіків були вирізані
турками-сусідами. Зараз це квітуче місто.


Рекомендуйте стихотворение друзьям
http://stihi.pro/10939-sklki-zh-yih-po-svtu.html
Свидетельство о публикации № 10939
Избранное: исторические стихи
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Скільки ж їх по світу... : Вірш про загибле болгарське місто і людську жорстокість і заздрість. Згоріли тисячі безвинних, були вирізані турками-сусідами. За загиблими серденько ридає. Проголосуйте за стихотворение: Скільки ж їх по світу...
(голосов:4) рейтинг: 100 из 100
    Стихотворения по теме:
  • Непідкупний cуддя
  • Вірш про час, який є непідкупним. Історія пряде свої тумани, а хто є хто, покаже тільки час. Ті усі події побачить повезе не всім із нас.
  • Тот, побывавший на войне...
  • Стихи о войне глазами подростка из ещё не распавшегося СССР. Одна из первых проб пера, 85 г. Андрей Вахлаев-Высоцкий.
  • Ойкумена
  • Вірш про нашу Батьківщину, степову Україну, про її красу та долю. Геть змаліла нині Ойкумена. В морі штучнім поховали плавні, гордість і окрасу Подніпров’я. Валентина Хлопкова.
  • Збір металобрухту, або Спогади про дитячий концтабір
  • Вірші про дитячий концтабір, про знівечене війною дитинство і фашистських нелюдей. Той небокрай, обплутаний дротами, дітей концтабору, що вже не кличуть мами.
  • Скорбят над ними ковыли
  • Стихи о пропавших без вести на войне, о памяти. Могил и не было. Где след безвестно падших? Евгений Пугачёв.
Вірш про загибле болгарське місто і людську жорстокість і заздрість. Згоріли тисячі безвинних, були вирізані турками-сусідами. За загиблими серденько ридає.
  • Татьяна Осень Автор offline 8-06-2016
Раїсо. Вітаю! Скільки горя на світі!.. А хочеться злагоди і спокою. Миру і добра всім нам!
  • Раиса Пепескул Автор offline 8-06-2016
Дай Боже, Танюшо!
  • Валентина Хлопкова Автор offline 9-06-2016
Так, Раю, чужого горя не буває і тому так хочеться, щоб скінчилися всі війни і засяяла, нарешті, зірка миру над світом.
  • Раиса Пепескул Автор offline 10-06-2016
Добре, що ви з Танею є, і що вам зрозумілі мої думи. Вірші повинні працювати в таку страшну годину нашої Батьківщини, а не тільки красуватися формою. Це найперший обов’язок поета.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Скільки ж їх по світу...