Метастази війни

Невідомі сторінки війни. Віталій Шевченко

Скільки не пишуть про війну а все одно в ній залишаються білі плями. Сьогодні, в переддень 22 червня, хотів би нагадати не зовсім веселі сторінки, про які мовчить офіційна історія, не добралася до неї всюдисуща журналістика і відвертаються письменники і поети, знаходячи для своєї фантазії більш зручніші теми.
Як не дивно, з першою сторінкою я зіткнувся ще у 1959 році, коли після закінчення школи, влаштувався працювати у «Чорноморгідробуді» в Одесі. Наш гуртожиток знаходився біля парку Шевченко, туди ми ходили дивитися гру «Чорноморця», зрозуміло, що всі ми були вболівальниками нашої чудової одеської команди.
Підходячи до центрального входу, ми, на розі вулиці Чичеріна, яка метляла навколо парку, проминали якийсь заклад, обгороджений високими залізними гратами, за ними на лавках сиділи чоловіки в темних окулярах і в лікарняних халатах.
- Хто це? – спитав я якось у своїх товаришів по гуртожитку.
- Це сліпі. Вони втратили зір на війні. Оце тепер їх тут утримують, - відповіли мені хлопці.
- А чому їх не забрали додому? – наївно спитав я.
- Тому що одним нема куди їхати а інші не хочуть самі, щоб не бути тягарем для рідних, - роз’яснили мені.
Я так і ходив повз них у парк, поки мене не забрали в армію восени 1959 року. Після демобілізації я в цей куточок Одеси не потрапляв і не знаю, що було далі з цим закладом.
Чому саме вони мешкали на вулиці Чичеріна, зрозуміло, бо неподалік знаходився інститут Філатова, знаменитого на весь світ вченого-офтальмолога.
А тепер давайте підрахуємо. В 1959 році минуло після війни 14 років. Воювали в основному 1921-1925рр народження, в 1945 році їм було 20-24 роки, приплюсуйте ще 14, виходить їм було по 34-38 років, коли я ходив повз них. Коли я це зрозумів, в мене мороз по шкірі пройшов.
А де ви про це читали чи чули? Ніде!
А тепер друга сторінка. Про неї мені розповів вчитель математики вечірньої школи №5 по вулиці Брюллова на Шевченківському мікрорайоні у Запоріжжі Микола Ананійович і де я теж працював. Він жив після війни саме на Зеленому Яру і бачив закриті лікарні, де утримували учасників війни, хворих на туберкульоз.
- Вони були такі молоді і мерли, як мухи! – розповідав мені Микола Ананійович. – І їх тут було так багато!
На жаль, вчительська робота у вечірній школі (а це було у 1973-1976рр) забирала багато часу і енергії, що крім розповідей Миколи Ананійовича, я нічого додатково не взнав. Як і в попередньому випадку, про це ніде нічого ніколи не писали. І не пишуть.
І третя сторінка. З нею я зіткнувся у 1989-1990 роках, коли вже працював в Заповіднику на Хортиці. У нас з`явився новий співробітник Вадим Ільїнський, і якось він розповів, що раніше, десь в кінці 70-х років, працював директором інтернату на Валаамі, в якому утримувались інваліди часів Великої Вітчизняної війни і у яких не було рук або ніг, або ні рук ні ніг, таких називали огірками. Вони теж або не мали куди їхати, або не хотіли бути тягарем для родичів.
Підрахуйте тепер. 1945-1975рр, це 30 років і знову додати у середньому ще 20-25 років. Виходить 50-55 років. Ось скільки їм тоді було. І весь час вони були десь поруч із нами. А ми навіть і не здогадувалися.
Вадим розповів, що одна жінка знайшла свого чоловіка, приїхала до нього, а він років три перед тим помер.
- Вона так плакала на кладовищі! – згадував Вадим.
У цей Валаам звозили інвалідів без ніг і без рук з усього Радянського Союзу. А на тому тижні я знайшов в Інтернеті розповідь про цей Валаам. Монастир запрошує до себе бажаючих подивитись красоти острова, а ось про те, що там був (і є?) такий заклад, ні слова.
І знову всі мовчать. Може, вже час розповісти і про них і про тих, хто ще в якихось географічних місцинах країни був захований від свого народу?
Треба знати, що в той час діяв Указ Президії Верховної Ради СРСР від 23 липня 1951 року «О мерах борьбы с антиобщественными, паразитическими элементами», по якому органами міліції в містах, на залізничному та водяному транспорті було затримано жебраків – у другому півріччі 1951 року: 107766 чоловік, в 1952 році: 156817 людей, в 1953 році: 182342 людини.
Серед затриманих жебраків інвалідів війни та праці складали 70%. Треба ще знати, що під час війни було демобілізовано поранених, хворих та за віком 3798000 людей, серед них інвалідів 2576000 людей, серед яких 450000 було одноруких або одноногих.
Якщо про кожного з них написати оповідання, то це буде 450 000 оповідань. Ось який борг літератури перед цими невідомими героями!
І на звершення пропоную увазі читачів моє оповідання «Оля», героїня якого теж могла опинитися на Валаамі…


01.06.2012р.
Свидетельство о публикации № 11353 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...

  • © shevchenko :
  • Публицистика
  • Уникальных читателей: 1 065
  • Комментариев: 13
  • 2016-09-16

Проголосуйте. Метастази війни.
Краткое описание и ключевые слова для Метастази війни:

(голосов:3) рейтинг: 80 из 100

  • Виталий Шевченко 16-09-2016
Хочу до цього матеріалу додати зображення: Солдат Валаама: FastStone JPG File А як це зробити не знаю!
  • Маргарита Мыслякова 16-09-2016
Виталий Иванович, спасибо огромное, Вы снова дали интересный материал и цифры, о которых я раньше понятия не имела. Боже мой, какая человеческая трагедия!
  • Пугачев Евгений Валентинович 16-09-2016
Дійсно, метастази війни. Думаю, що є й інші метастази, про які або не знають, або мовчать.
  • Виталий Шевченко 16-09-2016
Маргарита і Євген! Дякую Вам за відгуки!
  • Юрий Калашников 17-09-2016
Страшная информация о последствиях страшной войны.
Но мне кажется, что отмотай время назад, многие из тех несчастных инвалидов снова пошли бы в бой, чтобы уничтожить зверя. И были бы ловчей, злее и удачливей в смертной борьбе. Чтобы потом не оказаться в тех условиях, в которых оказались и умирали во второй раз.
  • Виталий Шевченко 22-09-2016
Дорогий Юрію, Ви за фахом хто?
  • Юрий Калашников 23-09-2016
Виталий Иванович, я профессиональный художник.
  • Виталий Шевченко 23-09-2016
Дорогий Юрію! З Вами дискутувати важко, бо Ваша позиція це Ваша позиція і все. Але у Вас я знайшов гарні слова, які зацитую:"С годами легче всё из прошлого понять. Но не поправить" Дуже добре Ви написали і лаконічно. Тобто професійний історик вивчає епоху таку, яка вона склалася і нічого іншого не може бути. Ви вже наперед вирішили, що наша сторона гарна а інша звіряча і все. А потрібно вивчити все, що пов’язано і з однієї стороною і з іншою, навіть тоді коли ваша сторона зовсім не права. Це дуже важко і тяжко робити.Та іншого шляху до істини немає. Зрозуміло, що коли ми не хочемо вийти за межі квасного патріотизму, то нічого в пошуках істини не вийде.Я трошки абстрактно кажу,бо якщо приводити приклади, то це буде безкінечне. Цього я робити не буду.
  • Юрий Калашников 23-09-2016
Виталий Иванович, я действительно высказал своё мнение не для дискуссии. Это точка зрения человека, уставшего за последнее время от исторического ревизионизма, негационизма и откровенных фальсификаций.

Ваш материал прямо не соотносится с перечисленными мной идейными направлениями, но уж слишком сух и статистичен для такой темы. (извините). За приведенными в статье цифрами стоит только личная непереносимая боль наших выживших в огне дедов. Но никак не общая целесообразность, которой сегодня легче оперировать, чем понять.

Также хочу сказать, что оскал немецкого национализма времен Великой Отечественной для меня только звериный.
Ничего в этом квасного нет, только подлинное. Поверьте.

С наилучшими пожеланиями к Вам!
  • Виталий Шевченко 24-09-2016
Юрію! Я вияснив хто Ви за фахом, щоб побачити, хто Ви. І тепер зрозуміло, що Ви бачите багато. Але у питанні про війну у нас з Вами протилежні думки. До речі, я і не збирався Вас називати квасним патріотом. Ця війна ніколи не була Великою Вітзиняною війною. Мій батько, який теж воював і був ветераном цієї війни, воював на передовій. Ніколи її так не називав, не чув такої назви я і від моїх чисельних дядьків, які теж пройшли цю війну від України і до Берліну та Відня з Прагою.Придумали сталінсько - брежнєвські ідеологи.А позаяк в їх руках була влада, то іншої думки казати не можна було, бо зрозуміло де ми з Вами опинилися б. Але зупинити розвиток науки неможливо. Ми ж з Вами не будемо повторювати наукові теорії, які колись панували в Європі, що земля стоїть на трьох китах, які плавають у "безбрежнему" океані! Коли Радянська Армія увірвалася у Німеччину, вона почала грабувати її, як зараз грабує російська армія Донбас. Розбирали заводи і вивозили у СРСР. Я до речі, на такому заводі в свій час працював, так що я знаю про що я кажу. Між Гестапо і НКВС різниці немає. Це не моя думка, це висновки, які зробила наука вже зараз в Україні. А за кордоном це було зроблено раніше. Вибачайте, що втягнувся у дискусію!
  • Юрий Калашников 24-09-2016
Виталий Иванович, эта страшная война для меня и моих дедов (живых и погибших) была Отечественной. Причём 3-й Отечественной. В третий раз мои предки защищали своё Отечество от цивилизаторов запада, обращающих своё безбожное огнедышащее внимание то на нас, то на индейцев Америки, то на индийских сипаев... (список очень длинный)

Я Вас ни в чем переубеждать не стану, это не моя задача. Но один факт всё-таки приведу. Фашисты штурмовали Брест несколько месяцев подряд, а защищало крепость подразделение НКВД. А Вы мне пишите, что разницы между врагами никакой. Вы сознательно пытаетесь ввести меня в заблуждение. Но мне же не 18 лет и о НКВД и Гестапо я ничего не говорил??.

Мне горько от этого разговора. Как и невозможно было слышать одного запорожского "историка и краеведа" в эфире канала ТВ-5 заявившего, " що він шанує як воїнів Червоної Армії, так і воїнів Вермахту". И это на 9 Мая!
А Вы говорите "сталінсько - брежнєвські ідеологи".

Мне больше не хочется продолжать этот обмен, за который спасибо!
  • Виталий Шевченко 24-09-2016
Юрію! Ну хто так закінчує дискусію?! Взяли і "напоследок" сипанули правду - матку! І пішли у кусти!
  • Юрий Калашников 24-09-2016
Не в кусты, а в мастерскую.
А правда она внутри или её нет вовсе.
Извините, Виталий Иванович, много работы. Всего Вам наилучшего!
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:

Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код:

   
     
Метастази війни