Як писати?

Ця проблема для всіх, хто пише! Віталій Шевченко

Згадав відомий вислів – Sic transit Gloria mundi - Так минає мирська слава - коли прийшов до пункту, де приймають макулатуру. Зібралося трошки і в мене старих газет, різних паперів і треба було почистити від них помешкання.
Знайомий приймальник, стара, підтоптана людина в окулярах, запитливо подивився на мене:
- Тут у вас всього два з половиною кілограми!
- Нічого, - відповів я. – Скільки є. Шкода викидати на смітник.
Збоку від приймальника на підлозі лежала стопка книжок. Хтось здав в макулатуру. Я їх уважно передивився. Це були старі, 50-х – 60-х років видання, написані у стилі класичного соціалістичного реалізму, де існували ситі колгоспники, чесні та добропорядні службовці, завжди тверезі робітники та віддані народові партійні працівники.
Приймальник звернувся до мене:
- Вам тут щось потрібно?
- Ні, - відповів я. – Просто цікаво подивитись.
- Так, - погодився він. – Я перед тим, як укинути в машину, завжди їх перебираю.
За ним на підлозі тьмяніла велика груда ленінських томів, хтось здав їх сюди гамузом.
- Бачте, - посміхнувся я, - а казали, що «Ленін живее всех живых!»
- Так, - ствердно кивнув приймальник, глипнувши на мене з-під окулярів, - часто тепер заносять до мене твори Леніна. Люди кажуть, що їх перестали вивчати, тому і непотрібні.
Поруч ленінських томів світліла купка однакових книжок, я підійшов до них, підняв верхню, погортав, Маяковський, повне зібрання творів, усі тринадцять томів.
- Вилучили з програми, тепер його теж не вивчають, став непотрібним. – прокоментував поціновувач мистецтва.
- Не можна талант віддавати служінню Мамоні, - похитав я головою. – Це коли-небудь та відгукнеться!
Захотів випросити у приймальника улюбленого поета, але вже дуже він був пошкоджений. Відчувалося, що кілька поколінь школярів завзято «працювало» над його сторінками. Із жалем поклав томик на місце. Поруч Маяковського червоніла ще одна стопка книжок. Переглянув і їх. Призабутих або зовсім забутих письменників. Серед них томик Миколи Островського. Роман «Народжені бурею» та статті з промовами. Статті та промови безнадійно застаріли. Відверто нечитабельні. Час минув а з ним відійшло у Лету скороминуще. Я стояв і дивився на це звалище соціалістичного реалізму, твори, які пропагували ідеї партії і радянської держави. Здавалось, це буде на віки, а виявилось, що все воно створювалося на неміцному фундаменті, повіяли нові вітри і все щезло, наче ніч перед днем. Піднялося сонечко над обрієм і нічні примари розтанули.
Я згадав, як під час навчання в Одеському університеті потрапив на зустріч із письменником Іваном Гайдаєнком. Розповідав про свій життєвий і творчий шлях. Запам`яталось, що він тоді сказав, що письменником став випадково. Я тоді щиро здивувався, як так випадково? А тепер читаю в «Енциклопедії Сучасної України»( том 5, стор.298) – «Усі твори Гайдаєнка написано відповідно до вимог соціалістичного реалізму».
Тобто і вони десь в Одесі лежать у приймальних пунктах вторинної сировини. Виявляється, писати на догоду влади, це найкоротший шлях до небуття. Та ще такої влади, як радянська, що впроваджувала у себе в країні соціальний фашизм. Зникла влада і пішла в нікуди і її література, навіть таких талановитих, як Маяковський.
А сильні духом і такі, для яких писати було понад усе, навіть жертвували своїм життям, вистояли і їхні твори повертаються до людей. Микола Хвильовий, Микола Куліш, Борис Антоненко-Давидович, Микола Зеров, Іван Багряний, Осип Мандельштам, - і написане ними завжди залишиться в історії та пам`яті народу.
Я отримав своїх п`ятдесят копійок за макулатуру і пішов додому а назустріч мені котили кравчучки з накладеними на них творами соціалістичного реалізму. Ось так народ реагував на пристосуванців.



05.05.2007р.
Свидетельство о публикации № 11796 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...

  • © shevchenko :
  • Публицистика
  • Уникальных читателей: 807
  • Комментариев: 5
  • 2016-11-26

Проголосуйте. Як писати?.
Краткое описание и ключевые слова для Як писати?:

(голосов:3) рейтинг: 100 из 100

  • Ольга Лебединская 26-11-2016
Люблю книги. Они живые. ведь душой пишутся, сердцем, умом, рукой...
  • Безух Юрий Валентинович 26-11-2016
Короленко сказав: письменник хоче, щоб люди почули ЙОГО думки, а коли він просто ілюстратор рішень чергового історичного пленуму. До того ж талант не терпить насильства над собою. Ми бачили як навіть талановиті пристосуванці ставали просто пристосуванцями. Дякую, В.І.
  • Виталий Шевченко 27-11-2016
Дякую Вам, дорогі Ольга і Юрій! Згодний з Вами, Ольга, книгу не може замінити ніщо!
  • Валентина Хлопкова 27-11-2016
Так, Віталіє Івановичу, я цілком згодна з Вами, що книгу нічим не замінити. Мій дідусь в дитинстві казав мені:"Книга - найкращий дарунок". З повагою.
  • Виталий Шевченко 11-12-2016
Спасибі, дорога Валентино! Я шкодую, що не зберіг ті книги, що мені дарували у шкільні роки.Ваш дідусь був правий на всі 100%! Дякую Вам!
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:

Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код: