Морок

      
 

В обіймах вечора вмирали рештки дня.
Ковтав їх морок жадібний німотно,
Як невситима сива манія,
Він черево напонював безплотне.

Сховав у пелену весь простір – вись і даль,
І ліхтарів лякливе мерехтіння.
У вікна,безсоромний, заглядав.
Приборкати не міг своє хотіння

Згасити вогники веселі, що його
Аж до нестями дратували люто.
Будь що волів добитися свого
І в пелену їх також загорнути.

Можливо, все б воно так і було,
Якби не стало на заваді скло.

http://stihi.pro/11821-morok.html
Свидетельство о публикации № 11821
Рекомендуйте стихотворение друзьям
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Морок :

Вірш про настання ночі, про те, як морок заволодів усім довкола. "В обіймах вечора вмирали рештки дня. Ковтав їх морок жадібно німотний".Валентина Хлопкова

Проголосуйте за стихотворение: Морок
(голосов:5) рейтинг: 100 из 100

    Стихотворения по теме:
  • Ливень
  • Ливень стихи. Стихи про весенний ливень за окном, в душе и в комнате. Ливень полз по стеклу, ливень в зеркало бился и плыл.
  • Січень січе вітрами...
  • Стихи о вечном ожидании весны
  • "Цей морок осінній..."
  • Ольга Суслова Стихи о душевном состоянии в последние дни осени и надежде на весну "І я зустрічатиму з ними весну..."
  • Падіння яблук
  • Вірш про зоряну ніч і думки. Падіння яблук слухаю в ночі, небо у зірковому намисті, думки про плинність часу і про вічність світу. Раїса Пепескул.
  • Передосіннє
  • Вірш про передосінній стан природи та зв'язані з ним людські відчуття. Льодистий подих передсвітанку, холодні роси, імлисті ранки. Валентина Хлопкова.
  • «Ще треті півні не співали...»
  • Вірш про світанок. Світанок, наче сірий птах, упевнено розправив крила, і ніч поволі відступила. Валентина Хлопкова.
  • Лес
  • Стихи о лесничем, о профессии лесника, о долге человека перед лесом. Стал лесничим – значит, будь готов. Наталья Азман.
  • «Добридень, батьку наш Тарасе!..»
  • Вірш про затоплений Великий Луг і поневолений Дніпро з порогами і Хортицею. Звернення до Тараса Шевченка. Бо затужив би гірко ти за втопленим Великим Лугом, що душать Хортицю дроти. Віра Коваль.
  • «Тисячоліття в небуття відходить...»
  • Вірш про двадцять перше століття, про друге тисячоліття, про планету Земля, про екологію, про війни. Нехай Землі просвітлене обличчя ніколи не згаса поміж зірок! Віра Коваль.

Вірш про настання ночі, про те, як морок заволодів усім довкола. "В обіймах вечора вмирали рештки дня. Ковтав їх морок жадібно німотний".Валентина Хлопкова


  • Ольга Суслова Автор offline 30-11-2016
Дуже сподобалось "він черево наповнював бесплотне" і в цілому вірш гарний.
  • Светлана Жукова Автор offline 1-12-2016
Дуже гарний сонет, Валю!
Дякую!
  • Валентина Хлопкова Автор offline 2-12-2016
Друзі, вдячна вам за коментарі.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.