"Пушкіна, Лермонтова і Котляревського... розстріляти"

Дорогі для кожної людини прізвища. Віталій Шевченко

Остання адреса. До 60-річчя соловецької
Трагедії, В двох томах, Видавництво
«Сфера», Том 1, Київ,1997р., с 1 - 326.,
Том II, Київ, 1998р., с 1-286.

Гортаєш сторінки цієї книги і стає моторошно, піднімається тиск і очі мимоволі шукають валеріанові краплі, щоб заспокоїти серце.
В ній розповідається про трагічну долю 1111 людей , в`язнів Соловецького табору , які були розстріляні з 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в урочищі Сандормох під Мєдвєж`єгорськом (Карелія).
Доля об`єднала їх усіх у цьому урочищі, назва якого облетіла весь світ і стала, на жаль, в один ряд із сумно відомими назвами - Бухенвальд, Освенцім, Бабин Яр, Базар, Биківня… І тепер от Сандормох…
Відомі і невідомі, старі і молоді, різних професій і звань. І навіть жінки. Їх не помилувала ота народна влада…
Тепер ми знаємо, що саме тоді була розстріляна ціла плеяда талановитих письменників і поетів з України - Микола Зеров і Павло Филипович, Олекса Слісаренко і Валер`ян Підмогильний, Михайло Яловий і Валер`ян Поліщук. І геніальний драматург Микола Куліш…
Серед розстріляних є і запоріжці. Чорнороб електровозу Катеринівської залізниці з Бердянська Григорій Михайлович Чайковський, 1906 року народження, чехи з Чехограда Мелітопольського району селянин Йосип Іванович Балаш, 1894 року народження, кустар Антон Васильович Павлас, 1895 року народження і селянин Олександр Йосипович Ваврин, 1893 року народження, педагог, директор технікуму в Ленінграді, німець з Молочанського району (тепер Токмацький район) Герберт Фрідріхович Ваккер, 1903 року народження, викладач інституту Червоної Професури в Ленінграді, теж німець із села Фюрстенау Велико-Токмацького району (тепер село Лугівка Токмацького району) Петро Гергардович Левен, 1900 року народження…
Що об`єднало їх усіх у цьому трагічному списку? Коли розмірковуєш над цим, то бачиш, що об`єднало їх - незалежність у судженнях, чесність, власна особиста думка на все, порядність, якщо хочете, інтелігентність, незалежно від освіти та професії, іншими словами, особистість, якій не місце у тоталітарній системі.
І тоталітарна система їх свідомо винищувала. Бо їй потрібен був натовп, який би покірно будував світле майбуття для всього людства.
Серед 1111 розстріляних є Катерина Миколаївна Нечаєва, 1911 року народження, до арешту була студенткою Московського педагогічного інституту. Що такого зробила вона, щоб 4 листопада 1937 року кат вистрелив їй у потилицю?
В цих же списках надибуємо Пушкіна… Івана Дем`яновича, 1897 року народження, виконуючого обов`язки Директора Інституту інженерів промислового транспорту, Лермонтова… Івана Дмитровича, 1900 року народження, інструктора по праці, Котляревського… Григорія Порфировича, 1887 року народження, педагога…
І проти кожного прізвища стоїть страшне і невблаганне слово - «розстріляти». Ніщо не зупинило ката, ні молодість Катерини Миколаївни, ні святі для кожного росіянина і українця прізвища.
Але саме в той, 1937 рік, широко в країні Рад проводилися заходи по відзначенню 100 роковин від дня смерті Олександра Сергійовича Пушкіна і влада фарисейські критикувала царський уряд за смерть поета, заявляючи, що якби Пушкін «жив сьогодні, то ми б йому створили всі умови для життя і творчості».
Але, як показує книга «Остання адреса», це була відверта брехня, бо якби жив при радянській владі Пушкін, то він був би першим кандидатом у ГУЛАГ.
Розстріляний у ті ж дні з іншими в`язнями в Сандормозі відомий академік - історик Матвій Яворський за рік до цього пророче сказав: «Про все, що нині коїться, історія згодом скаже своє слово».
Так, історія сьогодні каже своє вагоме слово, згадуючи невинно убієнних і тавруючи навіки катів від Сталіна, Ягоди, Єжова і Берії і до тих, хто виконував їхні злочинні розпорядження, і в тому числі і такого собі капітана Матвєєва, у якого не здригнулась рука розстріляти усіх 1111 безневинних душ.
І справжньою пам`яттю для всіх безневинно загублених душ було б те, щоб в кожній школі і інституті України була ця книга. Бо кожна дитина, вступаючи в самостійне життя, повинна знати, що найбільша цінність на світі - людське життя і ніхто не має права її відбирати.



14.07.2000р.
Выразить благодарность автору можно нажав на кнопочки ниже
http://stihi.pro/11852-pushkna-lermontova-kotlyarevskogo-rozstrlyati.html
Свидетельство о публикации № 11852 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...


Проголосуйте. "Пушкіна, Лермонтова і Котляревського... розстріляти".
Краткое описание и ключевые слова для "Пушкіна, Лермонтова і Котляревського... розстріляти":

  • 60

    Произведения по теме:
  • Загублений талант
  • Про долю талановитої людини. Віталій Шевченко
  • Геростратова слава
  • Свою історію потрібно знати! Віталій Шевченко
  • Загадки відомої фотографії
  • Про німецько-радянську співпрацю перед нападом Німеччини на СРСР, про розстріл польських полонених. Треба знати власну історію! Віталій Шевченко.
  • Чому не вбили Гітлера в Запоріжжі?
  • Невідомі факти з життя Адольфа Гітлера: замахи на життя, доля родичів. На краю загибелі Гітлер був, як це не дивно, в Запоріжжі. Віталій Шевченко
  • «Моя люба сестричка...»
  • Концтабір Равенсбрюк для жінок і дітей. Доля в’язня Пелагеї Порвіної з Запоріжжя та її доньки Євгенії. Віталій Шевченко.

  • Михаил Перченко 5-12-2016
Страшнее человека в мире зверя нет.Спасибо, напомнил.
  • Анатолий Яни 6-12-2016
Заглавие не может соответствовать статье, мало ли однофамильцев?
  • Виталий Шевченко 11-12-2016
А що, капітан Матвеєв, по Вашому, розстріляв не Пушкіна, Лермонтова та Котляревського, а інших? Спасибо, Миша!
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:

Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код:

   
     
"Пушкіна, Лермонтова і Котляревського... розстріляти"