"Промайну, наче дощик маленький..."

      
 
Промайну, наче дощик маленький –
обережно й не прикро для вас.
Як я йшов – відзвітують опеньки.
Як я впав – занотує шинквас.

Ви не знаєте, як мені лячно,
як я тринькав життя на вірші.
Ради Господа, мрійте обачно! –
пересичення шкодить душі.

Співучасники грізні і мудрі,
співвітчизники добрі й лихі,
не приховуйте наміру в пудрі –
ні до чого вам зайві гріхи.

Всі тут мічені – мляві і жваві.
Всі готові померти в бою
проти кожного в рідній державі,
хто відстоює думку свою.
Рекомендуйте стихотворение друзьям
http://stihi.pro/11869-promaynu-nache-doschik-malenkiy.html
Свидетельство о публикации № 11869
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...
  • © Александр Таратайко :
  • Современная поэзия
  • У стихотворения 471 уникальных читателей.
  • Комментариев: 3
  • 2016-12-08

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения "Промайну, наче дощик маленький..." : Епіграфом до цього вірша могли б бути рядки Ліни Костенко "Всі проти всіх. Усі з усім не згодні..." Але вірш не тільки про це. Він ще й про те, що занадто мріяти – шкідливо. Проголосуйте за стихотворение: "Промайну, наче дощик маленький..."
(голосов:7) рейтинг: 80 из 100
    Стихотворения по теме:
  • Смакую...
  • Вірші про маленькі й великі радості життя. Мені смакує ще моє життя. Смакує світ цей різнокольоровий, і я смакую цю чудову мить.
  • «І душі, й ноги вже скололи...»
  • Вірші роздуми про життєвий путь, про долю. Теплом від Божого свічада зігрій нас, доля...
  • «Наче брилі, ожереди стоять на покосах...»
  • Вірш про осінь і неминуче передзим'я, про одвічні питання, що виникають з роками. Гілкою глоду тримаю в руках свою осінь. «Бути – не бути» – правічне питання.
  • На краю зими
  • Вірші про повернення на батьківщину, спогади у рідній хаті, початок зими, тепло рідної домівки. Стрічає хата. Скреготить замок. У темряві застигли образи. Ніка Вербинська.
  • Такі справи
  • Іроничні вірші в прозі. В цей час вийшла з нашого під’їзду молода сусідка, з першого поверху, кров з молоком, ми всі виструнчилися, а вона глипнула на нас, обійшла оцю меблю, що невчасно виросла на
  • Светлана Скорик 9-12-2016
Сильно, Александр Владимирович. И до боли соответствует реальности.
А мечтать не надо бояться, но и не надо заноситься, Вы правы. Легче, когда и мечтать умеешь, но и довольствоваться малым - тоже. Как говорится, "за всё Тебя благодарю я..." - чем бы жизнь ни "наградила".
Но вот чем совершенно невозможно поступиться, так это такой важной малостью, как правом иметь своё мнение. Воевать со всеми за него не готова, но и молчать не собираюсь, - да простят меня те, кто имеют другое (хотя ведь не простят!).
  • Безух Юрий Валентинович 9-12-2016
Щоб поважати інших, треба поважати себе й бути таким як є. Це важко, але можливо. Поету значно важче. Хто з тисяч поетів може сказати: Ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою? Хіба що одиниці. Спасибі за вірші.
  • Александр Таратайко 9-12-2016
Цитата: lik
Щоб поважати інших, треба поважати себе й бути таким як є. Це важко, але можливо. Поету значно важче. Хто з тисяч поетів може сказати: Ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою? Хіба що одиниці. Спасибі за вірші.

Дякую за глибокі думки. Ще буде час на все. Може й на сповідь. З повагою – О.Т.

Цитата: Светлана Скорик
Сильно, Александр Владимирович. И до боли соответствует реальности.
А мечтать не надо бояться, но и не надо заноситься, Вы правы. Легче, когда и мечтать умеешь, но и довольствоваться малым - тоже. Как говорится, "за всё Тебя благодарю я..." - чем бы жизнь ни "наградила".
Но вот чем совершенно невозможно поступиться, так это такой важной малостью, как правом иметь своё мнение. Воевать со всеми за него не готова, но и молчать не собираюсь, - да простят меня те, кто имеют другое (хотя ведь не простят!).

Спасибо за отзыв, уважаемая Светлана Ивановна. Я мечтаю теперь о времени, когда мы научимся слушать друг друга. А после этого – понимать и договариваться.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
"Промайну, наче дощик маленький..."