Повечірні години

      
 
Повечірні години, як давні листи,
Котрі я час від часу гортаю.
Їх манливий, духмяний і гойний настій,
Мов дання із чар – зілля ковтаю.
Повертаюся вспак* по замшілих стежках,
З денця пам’яті струшую попіл.
Як по клавішах, я по минулих роках
Прослизну непомітною потім,
Намагаючись не зачепити, бува,
Чорних клавіш, сивастих від болю.
Хай в ущелинах часу той біль дотліва.
Заберу неодмінно з собою
В сьогодення лиш радощів клапті дрібні,
Щоб створити з них плахту** строкату,
Поєднавши сучасні з колишніми дні,
Зрозумію, яка я багата!
Скільки радісних днів випадало в житті!
Їх тепло зігріває приємно,
Ніби цей вечоровий магічний настій,
Загадковий, мов ніченька темна.
*  Вспак – назад.
**Плахта – тут килим.
Рекомендуйте стихотворение друзьям
http://stihi.pro/12028-povechrn-godini.html
Свидетельство о публикации № 12028
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...
  • © HlopkovaVN :
  • Городская поэзия
  • У стихотворения 642 уникальных читателей.
  • Комментариев: 2
  • 2017-01-06

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Повечірні години : Вірш про вечорові години,які нвіюють мрійливий настрій. "Повечірні години, як давні листи, котрі я час від часу гортаю". Валентина Хлопкова. Проголосуйте за стихотворение: Повечірні години
(голосов:5) рейтинг: 100 из 100
    Стихотворения по теме:
  • Я ланка
  • Вірш про роль жінки у житті. "Я ланка, я тільки ланка, деталь у житті людському". Валентина Хлопкова.
  • Витік
  • Вірш про те, як змінюємося ми і повсякдення, як відходять у далину різні події, та в пам'яті незмінно живе спогад про рідні місця, дорогі кожному з нас."І мерехтить здаля той витік, де моє життя бере
  • Отключена луна
  • Стихи о зимней ночи в городе, неуюте, бедности и разрухе. Город неопрятен и космат. Ночь темна. Зябнет удручённая зима.
  • Сутінки
  • Вірш про відчуття, навіяні туманним вечором."Сутеніє небо на вечерю. Стелеться туману молочай".Валентина Хлопкова.
  • Літа
  • Вірш про києвські храми, про пам’ятки часу. Не злічить на узвозі Андріївськім їх, Сяють золотом храми Подолу. Валентина Хлопкова.
  • Радислав Власенко-Гуслин 7-01-2017
Прекрасный поэтический украинский язык в свободном, мастерском исполнении 5
  • Валентина Хлопкова 7-01-2017
Щиро вдячна Вам, отче, за відгук та високу оцінку. З повагою.
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:

Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код:

   
     
Повечірні години