Не судилося…

      
 


Не судилося нам пліч-о-пліч
Крокувати оцим життям.
Я шукаю у натовпі очі
Ті, що стали моїм каяттям.

Нелюбов, наче гріх, пробачаю
(першість в цьому тобі віддаю).
Досі серцем жагу відчуваю –
Я – над прірвою, я – на краю.

Знову юна весна вирує,
І в минуле нема вороття.
Може, хтось і мене здивує
У любові, що варта життя?
Рекомендуйте стихотворение друзьям
http://stihi.pro/12270-ne-sudilosya.html
Свидетельство о публикации № 12270
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...
  • © elvirka :
  • Любовная лирика
  • У стихотворения 247 уникальных читателей.
  • Комментариев: 0
  • 2017-01-31

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Не судилося… : про любов, про нездійсненні мрії, про передчуття змін у житті Проголосуйте за стихотворение: Не судилося…
  • 100
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Не судилося…