Про що забув написати автор статті?

Власну історію потрібно знати!

Нещодавно мені потрапила на очі стаття відомого російського шахового композитора Юрія Селявкіна «Город у тихой реки», яка була видрукувана у воронезькій газеті «Труд – Черноземье».
Автор коротенько розповідає про місто Острогозьк, яке розташовано неподалік від Воронежа. Нагадує читачу, що в цьому році місту минає 360 років від дня його заснування, згадує відомих людей міста та події, які пов`язані з Острогозьком, і пропонує читачу прийняти участь у ювілейному шаховому конкурсі , присвяченому такій поважній даті.
Залишимо поза увагою шахи, та зупинимося більш докладніше саме на історичних фактах, пов`язаних з Острогозьком. Коротенько переповімо, що написав з цього приводу Селявкін. Місто засноване у 1652 році. Ким і з чим це пов`язано, немає ні слова. Потім приводить список відомих людей, які мають відношення до міста. Серед них несподівано з`являються діячі із українськими прізвищами, про це у автора теж ні слова, наче так воно і мало бути.
Кого ж згадує Селявкін? Самуїл Маршак, Гавриїл Троєпольський, Василь Кубанєв, художник Іван Крамськой, льотчик Павло Федосєєнко, космонавт Анатолій Філіпченко, Борис Стукалін, Євген Дубровін…
Відверто кажучи, крім Маршака, Крамського і космонавта Філіпченка, інші прізвища широкому загалові, думаю, невідомі, при всій повазі до місцевого патріотизму.
Селявкін ще згадує повстання Степана Разіна, яке теж зачепило Острогозьк, оце і все. Небагато, погодьтеся, як для 360-річчя!
Чому ж так обережно пише Селявкін? Тому що Острогозьк до 1925 року входив до складу України! А писати про це, зрозуміла річ, сьогодні в Росії не наважуються.
Що ж залишилося поза увагою Юрія Селявкіна? Що у 1652 році, ще за часів Богдана Хмельницького, Острогозьк заснували козаки Острогозького слобідського козачого полку. Тобто, з 1652 року і по 1925 рік ці землі входили до складу України і, відповідно, саме тут творилася історія України. Тому і мовчить Юрій Селявкін. Бо Острогозьк став російським тільки у 1925 році.
Протягом 20-х років ХХ століття відбувалися процеси насильницького перегляду кордонів України і відчуження великих українських етнічних територій на користь РСФСР.
У 1924 році ЦК РКП(б) були висунуті безпідставні претензії РСФСР на Шахтинський і Таганрозький округи (загальна площа 5 тисяч кв км Донецької губернії, де українці становили 71,5% від усього населення), а 1925 року на підставі постанови «Про врегулювання кордонів з РСФСР і БСРР», значні масиви земель Чернігівської, Курської і Воронезької губерній, де українці також становили абсолютну більшість, були приєднані до Росії.
Уявляєте собі? Вчора вони входили у склад України, а сьогодні, за розпорядженням зверху, стали Росією, і, як вже всім у світі відомо, значаться «исконно русской землей единой, неделимой»!
Тому Юрію Селявкіну і нема чого розповідати у своїй статті. Ми вже знаємо, як це робилося. Усіма правдами і не правдами записували українців у росіяни.
Цікаво нагадати ще такий факт, який проминув Юрій Селявкін. Неподалік від Острогозька розташоване селище міського типу Вільховатка, сучасний районний центр Воронезької області.
Саме в ньому народився Павло Чех, батько всесвітньовідомого письменника Антона Чехова. Павло Чех у свій час переїхав на постійне мешкання до Таганрогу, де і народився його син – Антон Чехов.
Тобто, українець Павло Чех переїхав з однієї місцини України в іншу, як це робилося і робиться і сьогодні тисячу разів по всій Україні.
А згідно постанов ЦК РКП(б) ці території відібрали в Україні і тепер російські дослідники, починаючи від московських академіків і закінчуючи районними краєзнавцями, пишуть про те, що у російському місті Таганрозі народився геній російської літератури Антон Павлович Чехов.
Правда, Юрій Селявкін про це не написав. Або не знає, або не захотів писати брехню. На цьому можна було б поставити крапку. Але хочу ще привести останню цитату зі статті Селявкіна. Він пише, даю мовою оригіналу: «Для Воронежской области 360-летие Острогожска – дата знаковая. В ней – не только праздничные торжества, но и серьезный анализ, как развиваться городу в днях нынешних, и что нужно сделать, чтобы все, что было лучшее в истории города, не только сохранить, но и приумножить».
Безумовно, гарні слова і під ними можна тільки підписатися. Але з однією умовою. Не викидати все, що було в історії міста до 1925 року.


01.07.2012р.
Выразить благодарность автору можно нажав на кнопочки ниже
http://stihi.pro/12773-pro-scho-zabuv-napisati-avtor-statt.html
Свидетельство о публикации № 12773 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...


Проголосуйте. Про що забув написати автор статті?.
Краткое описание и ключевые слова для Про що забув написати автор статті?:

  • 100


Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Про що забув написати автор статті?