Петро-Свистунове – центр світової цивілізації

Петро-Свистунове – центр світової цивілізації. Вільнянський район знаходиться на півночі Запорізької області. Одна з перших стоянок первісної людини найдена поблизу села Петро-Свистунове.

Вільнянський район знаходиться на півночі Запорізької області. Поверхня хвилясто-лесова рівнина з розвинутим яружно-балковим рельєфом. По західній межі району протікає ріка Дніпро, його ліві притоки – Вільнянка та Мокра Московка.
Вільнянський район утворений у 1939 році при адміністративно-територіальному поділі новоствореної Запорізької області з центром – Софіївка (з 1966 року – Вільнянськ).
Площа району близько 1,3 тис. кв. км, населення – 83 000 чоловік станом на 1985 рік. У районі 112 населених пунктів, підпорядкованих міській та 16 сільським радам.
Вперше людина на території Вільнянського району з’явилася, як вважають вчені, в мустьєрську епоху, яку звичайно відносять до середнього палеоліту (150–35 тисяч років тому). Необхідно зазначити, що однією з перших стоянок первісної людини пов’язане саме з Вільнянським районом. Знайдена вона біля скелі Орел поблизу села Петро-Свистунове.
В наступному археологічному періоді, пізній палеоліт (35–10 тисяч років тому), були знайдені стоянки первісної людини біля того ж самого села Петро-Свистунове (балки Дубова, Кайстрова, Осокорівка), а також біля села Федорівка (балка Канцерка) та біля острова Таволжанського і села Підпорожнянського.
На жаль, село Федорівка затоплено водами озера Леніна.
Первісна людина продовжувала розселюватися по території району. Саме в цей час людина винайшла лук та стріли, що спричинило до зміни характеру полювання. Люди почали полювати невеликими групами, що привело до збільшення здобичі. Одночасно люди приручили собаку, а слідом ще свиню та бика, що також підсилило економічну потугу людей.
Посилюється роль рибальства та вдосконалюється техніка обробки кременя. Це пов’язано з виникненням на території Вільнянського району мезолітичних стоянок (10–8 тисяч років тому). І знову це пов’язано із селами Петро-Свистуновим та Федорівкою. Самобутній культурний центр життя району!
Наступний ступінь розвитку в житті людини пов’язаний із часом, який названий в науці неолітом (VІ тис. до н.е. – ІV тис. до н. е.). В цей час люди Вільнянщини приручили всі види домашніх тварин, крім коня. Зароджується примітивне мотичне рільництво. Тобто, вже 8-6 тисяч років тому людина на Вільнянщині навчилася обробляти землю. Обробляє і збирає врожай.
Після війни ми на землі у Вільнянському районі зібрали врожай 67 разів, а всього у ланцюгу нашого життя на землі у Вільнянщині ми вже зібрали врожаїв 6000 разів. Уявляєте собі цей ланцюг часу!
Колись наш далекий пращур обробив біля свого мешкання латочку землі, зібрав з неї врожай і перезимував зиму і з тих пір кожного року ми це робимо, не здогадуючись, що стоїмо міцно у цьому ланцюгу часу, стоїмо ми, і будуть стояти наші діти і онуки. Бо народ наш на цій святій землі безсмертний!
В техніці обробки кременю і каменя теж з’являються нові прийоми – шліфування та свердлення. Тоді ж у людей з’являється нове знаряддя праці – сокира. А у рибалок отримує велике розповсюдження кістяні гарпуни та гачки.
І саме головне – людина в епоху неоліту починає виготовлювати глиняний посуд. І хоча спочатку вона була досить недосконала, але людина з цього часу навчилася готувати їжу на вогні і зберігати її.
В науці цей час називається «неолітичною революцією». Людина від господарства, що тільки привласнює, перейшла до господарства, яке виробляє: від полювання до скотарства і від збирання до рільництва.
І новим центром нового життя людей знову стало відоме нам тепер село Петро-Свистунове. Там вчені знайшли пам’ятки епохи неоліту. Саме там з’явилися нові форми об’єднання людей – племінні. Петро-Свистунове йшло попереду всіх у Вільнянському районі і загалом усієї Запорізької області.
Наступна сторінка в давній історії Вільнянщини пов’язана з епохою міді, або як в науці зазначається – епоха енеоліту. Час, коли в житті людей з’явилися метали, і людина навчилася їх обробляти. Утвердилася нова спеціалізована галузь – первісна металургія.
Від того, що людина навчилася обробляти мідь, нова епоха і отримала назву мідної (ІV – ІІІ тис.до н.е.).
Саме тоді був вперше на землі у нас на теренах, які розкинулись навколо Чорного моря та Азовського моря, приручений кінь. Він став також використовуватися і у верховій їзді, про що свідчать знахідки кістяних псалій.
Україна, як і вся Східна Європа, майже не має власної міді. Тому використовувалася мідь, яку завозили або з Балкан, або із Кавказу. А ті знаряддя, що знайдені у нас на території краю, виготовлені з міді, яка видобувалася у Стародавньому Єгипті. Тобто, ми з ними підтримуємо зв’язки вже майже 6000 років. Ось як!
За енеолітом починається епоха бронзи – кінець ІІІ тисячоліття до н.е. – І тисячоліття до н.е. Людина навчилася виплавляти бронзу (мідь разом із оловом), що призвело до подальшого розвитку рільництва та вдосконаленню його форм.
У бронзовому віці вже відоме орне рільництво і використовується сила тварин. В цей же період людина навчається використовувати багато культурних рослин. На поселеннях і в могильниках знайдені кілька сортів пшениці, жито, просо, ячмінь, льон, конопля, горох, соя. Мабуть, у цей же час починає розвиватися садівництво та городництво.
Під час розкопок знайдені кісточки вишні, сливи, насіння ріпи, цибулі, часнику та мак.
Саме в цей же час розвивається ливарне виробництво та виготовлення з бронзи знарядь праці та предмети зброї. Залишки ливарних майстерень, як ви вже здогадалися, були виявлені біля того ж самого села – Петро-Свистунове!
Сліди археологічних культур цієї епохи (ямної, катакомбної і зрубної) знову ж таки простежуються саме біля села Петро - Свистунове.
В цей період виникає парна сім’я, ось звідки бере початок цей осередок суспільства: він і вона разом йдуть по життю ось уже такий великий проміжок часу.
А з виникненням сім’ї з’являється приватна власність. Процес, який почався в епоху бронзи, продовжується до сьогодні.
Крім того цей час має ще одну особливість. На території Вільнянщини з`являються багато курганних насипів над похованнями людей того часу. Їх називають могили або кургани. На терені району до нашого часу збереглося біля півтисячі курганів різної висоти та розміру. На жаль, ці пам’ятки далеких епох безжалісно знищуються людиною. Шкода, простояли на нашій землі 6000 років а за останнє століття багато з них загинуло. Нові хазяї життя крім бабла нічого не бачать.
Жителям Вільнянщині сам Господь велів на території села Петро-Свистунове створити пам’ятну стелу, яка б говорила про те, що саме тут виник один із центрів культурного життя людей нашого краю, який існує ось уже 6000 років! Бо саме завдяки цьому центрові існуємо і ми!

07.06.2012 р.
Избранное: статьи по истории история запорожского края
Свидетельство о публикации № 13056 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...


Проголосуйте. Петро-Свистунове – центр світової цивілізації. Петро-Свистунове – центр світової цивілізації. Вільнянський район знаходиться на півночі Запорізької області. Одна з перших стоянок первісної людини найдена поблизу села Петро-Свистунове.
Краткое описание и ключевые слова для Петро-Свистунове – центр світової цивілізації:

(голосов:3) рейтинг: 100 из 100

  • Александр Таратайко Автор на сайте 18-04-2017
Цікаво, пізнавально і кваліфіковано викладено. Дякую за хорошу роботу.
  • Виталий Шевченко Автор offline 19-04-2017
Дякую, пане Олександре, за відгук! У нас на Україні багато таких пам’ятків історії. Петро-Свистунове одне з наймогутніших! Везти з Стародавнього Єгипту мідь сюди, - це було щось!
  • Безух Юрий Валентинович Автор offline 20-04-2017
Дякую Віталій іванович за цікаву інформацію. І все-таки мої обережні й поважні друзі, сказали б: один з центрів.
  • Виталий Шевченко Автор offline 20-04-2017
Дякую дуже, Юрію Валентиновичу, за відгук! Я і так дуже обережно написав. Але уявіть собі, що коли у Європі ще не було Парижу, Лондону, Москви, Берліна, а Петро-Свистунове вже було! Бо коли люди прийшли у Петро-Свистунове 6 000 років тому назад, то вони більше це місце не покидали! Ось така вервечка часу! Просто у нас не вміють пропагувати своє минуле.
  • Светлана Скорик Автор offline 21-04-2017
Спасибо за прекрасную статью, Виталий Иванович! Вы абсолютно правы, что мы не умеем ценить и пропагандировать своё историческое наследство. Побольше бы статей на тему "вервечки часу"...
  • Виталий Шевченко Автор offline 21-04-2017
Большое спасибо, Светлана Ивановна, за добрые слова! У нас еще в области есть уникальное место - Каменское городище - древняя столица скифского государства, четвёртый век до новой эры. Теперь это районный центр Каменка-Днепровская. Я был в своё время там в командировке и увидел, что местные жители ничего об этом не знают. Рачительные хозяева давно бы зарабатывали деньги, устраивая сюда экскурсии. Но увы! На Украине, не считая Киева и казацких столиц, это единственное место. И не видно никаких подвижек в лучшую сторону.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Петро-Свистунове – центр світової цивілізації