Небесна ляпанка

      
 

Небесна ляпанка – кизяк,
Що нам полишила Корова,
Ми всі з землі, та позаяк,
Уперто тягнемось до Бога.

Бо все на світі із землі,
Із гною та із чорнозему,
Та піднімаються малі
І головой сягають неба.

Небесний Бик зросив цей світ,
І полились Молочні ріки,
Й Молочне море із боліт
З’явилося на карті світу.

Потік могутній Ра-ріки
Пробив пороги і шляхи,
Проклав сюди, до Лукомор’я,
Де кіммерійці й козаки
Понад усе любили волю.

Серед безмежних цих просторів –
Небесна ляпанка – кизяк,
Породження ріки і моря,
Невипадковий Божий знак,
Той що підносить нас угору.

Шумери, кімри і сівери,
Їх Веди відають й ведуть
В Пенджаб, до Тигру та Євфрату.
Та віри тут горить багаття
Й освічує арійцям путь!

Тут пуп арійської землі,
Її і центр і середина,
І перепона тій Орді,
Що вітром пролетить і згине.

Тож не цураймося дідів,
А наносне за вітром згине,
І, пам’ятаючи Святині,
Шануймо глибину коріння.


Травень 2017

Рекомендуйте стихотворение друзьям
http://stihi.pro/13287-nebesna-lyapanka.html
Свидетельство о публикации № 13287
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Небесна ляпанка :

Вірш про давню цивілізацію арієв, про Кам’яну Могилу – центр арійських народів. Віри тут горить багаття й освічує арійцям путь! Тут пуп арійської землі, її і центр і середина.

Проголосуйте за стихотворение: Небесна ляпанка
(голосов:0) рейтинг: 0 из 100
    Стихотворения по теме:
  • Волошин
  • Стихи о Волошине, о Крыме, Коктебеле, гражданской войне. Поэт и художник Максимилиан Волошин. Приходили белые сначала, а потом и красные вошли. Тишина сковала перламутром Кара-Даг, равнину, Коктебель.
  • Загибель Святослава
  • Вірш про останній бій князя Святослава з печенігами на запорізькій землі. Це в бою нерівнім Святослава вої відсіч печенігам зрадливим дають. Валентина Хлопкова.
  • Ігор в половецькому полі
  • Вірш про князя Ігоря в половецькому полоні. Переспів фрагменту «Слова о полку...» Тихенько-тихо. Ігор спить у половців степу. Юрій Безух.
  • Збір металобрухту, або Спогади про дитячий концтабір
  • Вірші про дитячий концтабір, про знівечене війною дитинство і фашистських нелюдей. Той небокрай, обплутаний дротами, дітей концтабору, що вже не кличуть мами.
  • Батько
  • Вірш про післявоєнне село, про батька, що вернувся з фронту, про життя після Перемоги. Медалі золотом світились: Вернутись батьку повезло. Любов Прокопович.
  • Светлана Скорик Автор offline 23-05-2017
Небесна ляпанка – кизяк,
Породження ріки і моря,
Невипадковий Божий знак,
Той що підносить нас угору.

Хорошо оформленная мысль, Юрий Валентинович! Именно, от земли - в небо. Как колос и кипарис. Хотя и вышли из праха. И совершенно неслучайно эта самая Корова встречается во многих мировых религиях и в древних мифах совершенно разных народов. Молочные реки, кисельные берега... Что-то есть в этих мотивах не от сказки, а от Рая, т.е. от очень древней истории.
  • Безух Юрий Валентинович Автор offline 23-05-2017
Спасибо, Светлана Ивановна. На фотографиях она действительно напоминает подсохшую ляпанку. С другой стороны, все эти млекоеды-киммерийцы, болота близ Меотиды, меоты. Все тот же загадочный ген А1 а1, который позволяет нам, в отличии от многих других народов, пить молоко до старости. Культ коровы у индусов. Единственность, непохожесть и необъяснимость происхождения Каменной Могилы. Трудно увидеть и оценить то, что рядом, под боком. Наверное, это нужно было как-то объяснить предварительно. Но Вы-то понял, о чем речь! С другой стороны - масса спекуляций дилетантов.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Небесна ляпанка