Смерть сусідки

      
 

Диптих

1.

В кімнаті стало якось тихо.
І зупинився, мабуть, час.
Нечутно вечір в шибку дихав,
І кіт на кухні не мурчав.

І чоловік із сином, чорні,
Відчули порожнечі лід.
По небу плив, неначе човен,
Далекий, неосяжний світ.

Хотілось плакати, та сльози
Ховались глибоко в душі.
І кожне вимовлене слово
Нестерпний біль ураз душив.

2.

Не журися, мій друже рідненький.
Ти, молися за маму свою.
І частіше дивися у небо –
Вона там у безмежнім краю.

Все про неї нагадує в хаті.
Чути голос її звідусіль.
Теплота її, наче багаттям,
Зігрівала вас щедро усіх.

І нехай та сльоза невідчепна
Ненароком сковзне по щоці…
Прийде світлої пам’яті черга,
Затягнуться глибокі рубці.



http://stihi.pro/13347-smert-susdki.html
Свидетельство о публикации № 13347
Рекомендуйте стихотворение друзьям
Избранное: стихи умершим
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...
  • © Александр Конопля :
  • Духовная поэзия
  • У стихотворения 596 читателей.
  • Комментариев: 2
  • 2017-05-29

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Смерть сусідки :

Вірші про смерть рідних людей. Ти, молися за маму свою. І частіше дивися у небо – вона там у безмежнім краю.

Проголосуйте за стихотворение: Смерть сусідки
(голосов:2) рейтинг: 100 из 100

    Стихотворения по теме:
  • Дотик до Вічності
  • Подолання часу, звільнення від дійсності. Позитивний, веселий, понадособовий і понадчасовий світ віри. Герман Гессе.
  • Присмерковий етюд
  • На садок і на подвір’я Сходить спокій надвечір’я
  • Ян-Інь
  • Діалектика - вічна тяга до єдності протилежностей
  • Погляд
  • Коротенькі роздуми про суттєве
  • Вознесіння Душі
  • Право, яке треба заслужити, заробити на вознесіння та воскресіння душі, її наближення до Духу
  • «Небу кланялась земля…»
  • Стихи о возвещении Архангелом Гавриилом благой вести Деве Марии и о днях накануне праздника Рождества Христова. И Архангел для Марии стлал бескрайние поля. Вместе с Девою Святою вёз Иосиф Свет небес.
  • «Душі вдається іноді злетіти...»
  • Вірш про вічну роздвоєність душі, якій хочеться злетіти. Душі вдається іноді злетіти До неймовірної високої межі. Юрій Безух.
  • «Люблю цей край німий і сірий...»
  • Вірш про духовні роздуми ни старому цвинтарі. Поважно цвинтар сіє думи Про час, про вічне, про людей. Олександр Конопля.
  • «Загусне біль, загусне втома...»
  • Вірш про молитву. Була б лиш матінка здорова, Та молитви були живі... Олександр Конопля.

Вірші про смерть рідних людей. Ти, молися за маму свою. І частіше дивися у небо – вона там у безмежнім краю.


  • Светлана Скорик Автор offline 1-06-2017
Одновременно и душевное, и духовное стихотворение, сквозь чувства и эмоции видна светлая вера и принятие жизненных скорбей. Увы, мы все хотели бы в трагические моменты жизни нести свои печали с достоинством, но пока они ещё горячи, это, наверное, почти никому не под силу...
И всё же на такую нравственную позицию хочется ориентироваться. Спасибо за стихи, Александр! Может быть, они кому-то помогут в трудную минуту.
  • Александр Конопля Автор offline 1-06-2017
Здравствуйте, дорогая Светлана Ивановна!
Искренне Вам благодарен за комментарий!
С теплом, Александр
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Смерть сусідки