Смерть сусідки

      
 

Диптих

1.

В кімнаті стало якось тихо.
І зупинився, мабуть, час.
Нечутно вечір в шибку дихав,
І кіт на кухні не мурчав.

І чоловік із сином, чорні,
Відчули порожнечі лід.
По небу плив, неначе човен,
Далекий, неосяжний світ.

Хотілось плакати, та сльози
Ховались глибоко в душі.
І кожне вимовлене слово
Нестерпний біль ураз душив.

2.

Не журися, мій друже рідненький.
Ти, молися за маму свою.
І частіше дивися у небо –
Вона там у безмежнім краю.

Все про неї нагадує в хаті.
Чути голос її звідусіль.
Теплота її, наче багаттям,
Зігрівала вас щедро усіх.

І нехай та сльоза невідчепна
Ненароком сковзне по щоці…
Прийде світлої пам’яті черга,
Затягнуться глибокі рубці.



Рекомендуйте стихотворение друзьям
http://stihi.pro/13347-smert-susdki.html
Свидетельство о публикации № 13347
Избранное: стихи умершим
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...
  • © Александр Конопля :
  • Духовная поэзия
  • У стихотворения 368 уникальных читателей.
  • Комментариев: 2
  • 2017-05-29

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Смерть сусідки :

Вірші про смерть рідних людей. Ти, молися за маму свою. І частіше дивися у небо – вона там у безмежнім краю.

Проголосуйте за стихотворение: Смерть сусідки
(голосов:2) рейтинг: 100 из 100
    Стихотворения по теме:
  • Вознесіння Душі
  • Право, яке треба заслужити, заробити на вознесіння та воскресіння душі, її наближення до Духу
  • «Душі вдається іноді злетіти...»
  • Вірш про вічну роздвоєність душі, якій хочеться злетіти. Душі вдається іноді злетіти До неймовірної високої межі. Юрій Безух.
  • «Люблю цей край німий і сірий...»
  • Вірш про духовні роздуми ни старому цвинтарі. Поважно цвинтар сіє думи Про час, про вічне, про людей. Олександр Конопля.
  • «Загусне біль, загусне втома...»
  • Вірш про молитву. Була б лиш матінка здорова, Та молитви були живі... Олександр Конопля.
  • «Я посмотрел на смерть. Смерть – на меня...»
  • Стихи про смерть бабушки, про Царствие Небесное. Философское осмысление лица смерти. У смерти больше не было лица – Лишь ясно проступала облицовка. Игорь Баздырев.
  • Светлана Скорик 1-06-2017
Одновременно и душевное, и духовное стихотворение, сквозь чувства и эмоции видна светлая вера и принятие жизненных скорбей. Увы, мы все хотели бы в трагические моменты жизни нести свои печали с достоинством, но пока они ещё горячи, это, наверное, почти никому не под силу...
И всё же на такую нравственную позицию хочется ориентироваться. Спасибо за стихи, Александр! Может быть, они кому-то помогут в трудную минуту.
  • Александр Конопля 1-06-2017
Здравствуйте, дорогая Светлана Ивановна!
Искренне Вам благодарен за комментарий!
С теплом, Александр
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:

Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код:

   
     
Смерть сусідки