Відступництво з Леніним

Думка знаменитого філософа.Віталій Шевченко.

Цей філософ, мабуть, чи не перший у світі дав вичерпну характеристику Леніну і створеній ним пролетарській державі.
Мається на увазі російський філософ Микола Бердяєв (1874-1948рр) і його праця «Истоки и смысл русского коммунизма», яка вийшла у світ у 1937 році в самий розгул сталінських репресій. І з тих пір широкий загал читачів міг з нею ознайомитися. Але там, де вона була найбільш необхідна, на території Радянського Союзу, вона була заборонена, як і інші твори філософа. Майже невідома вона і сьогодні.
Коли ми в умовах тоталітарної цензури та загального доносительства напомацки в глухій тиші та повній темряві намагалися зрозуміти хто ми і що відбувається навколо нас, виявляється, була людина, яка достеменно встановила, як виник Радянський Союз і проаналізувала у своєму творі стан речей в пролетарській державі.
І коли з падінням тоталітарного монстра багато авторів у бувшому радянському Союзі почали писати про історію виникнення радянської системи та їхніх лідерів, то фактично вони повторювали свого попередника, іноді навіть не здогадуючись про його існування. І шкода, що за двадцять років існування незалежної української держави ніхто не зміг перевидати цей твір і довести його до усієї громадськості, можливо, що тоді не так гучно репетували б на усіх політичних перехрестях оці сучасні комуністи зі своїм набридливим встановленням пам`ятника Сталіну.
Його характеристика Леніна об`ємна і водночас досить несподівана. Він підкреслює, що Ленін поєднував в собі крайній максималізм революційної ідеї тоталітарного революційного світогляду із гнучкістю та опортунізмом у засобах боротьби та в практичній політиці. Тому він і переміг.
Ленін не теоретик марксизму, як Плеханов, а теоретик революції. Все, про що він писав, було тільки розробкою теорії і практики революції. Що відволікало від цього, Ленін рішуче відкидав.
Тип культури Леніна був невисокий, багато чого було йому недоступне і невідоме. Він багато читав, багато вчився, але в нього не було широких знань, не було великої розумової культури.
Ленін не демократ, він встановлює не принцип більшості, а принцип підібраної меншості. Він встановлює диктатуру навіть у філософії, вимагаючи диктатури діалектичного матеріалізму над думкою.
Захопившись максимальною революційною ідеєю, він в кінці кінців втратив безпосередню різницю між добром і злом, загубивши пряме відношення до живих людей, допускаючи оману, неправду, насилля, жорстокість.
І в підсумку, Микола Бердяєв робить досить несподіваний для багатьох радянських людей висновок, але вірний з наукової точки зору: ленінізм є вождізм нового типу, він висуває вождя мас, який наділений диктаторською владою. Цьому будуть наслідувати Муссоліні і Гітлер. Вже Сталін буде закінченим типом вождя-диктатора. «Ленінізм не є, зрозуміло, фашизмом, але сталінізм це вже дуже походить на фашизм», - вважає Бердяєв.
До речі, Ленін був знайомий і з Гітлером і з Муссоліні. Збереглася картина художниці Емми Ловенштрамм на якій Ленін грає із Гітлером у шахи у Відні в 1909 році. А в якомусь листі до своєї знайомої Анжеліки Балабановій він пише їй: «Привет Бенитушке!»
Це звернення підкреслює, що стосунки в них були досить дружні. Тут нічого поганого немає, але в тоталітарні часи вони випали із біографії вождя пролетаріату.
Що ж створив Ленін на території бувшої російської імперії? І на це питання Микола Бердяєв відповідає у своєму творі.
Більшовики створили поліцейську державу, за засобами управління дуже схожу на стару царську державу. При соціалізмі відімре всяка демократія. Бо диктатура пролетаріату, тобто диктатура комуністичної партії, означає державну владу, яка є більш сильна і деспотична, ніж в буржуазних державах.
Народ поставлений в кріпосну залежність по відношенню до держави. Комуністичний лад перехідного періоду є лад кріпосний. Найвищою цінністю признається не інтереси робітників, не цінність людини і людської праці, а сила держави, його економічна міць.
Сталінізм, тобто комунізм періоду будівництва, перероджується непомітно в своєрідний російський фашизм. Йому властиві усі особливості фашизму: тоталітарна держава, державний капіталізм, націоналізм, вождізм, і, як базис, - мілітаристична молодь.
Радянська держава є єдина у світі послідовно, до кінця, доведена тоталітарна держава. Але, підкреслює Бердяєв, одного Ленін не передбачив. Він не побачив, що класове гноблення може прийняти абсолютно нові форми, не схожі на капіталістичні.
Диктатура пролетаріату, посилюючі державну владу, розвиває могутню бюрократію, яка охоплює, як павутиння, усю країну і усе собі підпорядковує. Ця нова радянська бюрократія, більш сильніша, ніж бюрократія царська, є новий привілейований клас, який може немилосердно експлуатувати народні маси. Що і відбувалося в країні.
Тому Бердяєв робить висновок: російський комунізм є явище цілком з`ясоване, але пояснення не є виправданням.
Нечувана тиранія, яким являє собою радянський лад, підлягає моральному суду, скільки б її не пояснювали.
Матеріалістичний чи атеїстичний комунізм або приречений на невдачу та загибель, або на створення суспільства, подібного до механізму, в якому вже не можна розпізнати людську істоту. Бо людина повинна відрізнятися від людини тільки своїми особистими якостями, а не своїм соціальним чи класовим станом.
Що можна сказати після ознайомлення з ідеями філософа? Що майже ціле століття завдяки Леніну і його ідеям ми тупцяємось на місці і навіть сьогодні, на двадцятому році незалежності не змогли звільнитися від його впливу і рушити туди, де вже давно перебуває усе вільне людство. Хоч і робимо непевні кроки в тому напрямку, але все якісь нерішучі і вибираємо наших проводирів, які недалеко відійшли від Леніна чи Сталіна.
Але ми не повинні забувати жодного з тих, хто був знищений цією страшною тоталітарною системою, «вічно молодим марксистсько-ленінським вченням». Всіх тих, хто загинув у ГУЛАГу від Соловків і до Магадану. В тюрмах України і в «Сибири неисходимой», в Казахстані і в Карелії. І серед них мого діда, Григорія Васильовича, на Північному Уралі, в Чердині, бо не хотів вступати у колгосп. І іншого мого діда, Франтішка Лінца, бо мав на весь Крижопіль Вінницької області єдиний цегляний будинок. Моя бабуся, Марія Василівна, не пережила арешт свого чоловіка і померла молодою, у сорок вісім років. Коли дід повернувся після війни з таборів, він цьому не хотів вірити.
А коли мій батько приїхав додому, у село Федорівку Кіровоградської області, то сусіди попередили:
- Тікай, Ваню, арештували твого батька і за тобою приходили.
І він зимою, у хугу, йшов 10 кілометрів до найближчої станції, щоб сісти на потяг і втекти. Це було у 1929 році, «год великого перелома». А в 1937 році вже по всій країні боролися із «ворогами народу», серед яких опинився і мій дід, Франтішек Лінц, бо мав єдиний на все містечко цегляний дім, в якому з 1937р. і по сьогоднішній день розташована районна міліція.
Коли мамі сказали, що завтра вранці будуть вести з тюрми на станцію арештантів, то вона з чоловіком, моїм батьком, вже були на вулиці, по якій повинні були вести її батька. І дійсно, тільки сонце піднялося над обрієм, а їх вже повели з тюрми.
Мама згадувала, що арештантів було так багато, що вони йшли тісними шеренгами по всій вулиці. Мама гукала: «Тато! Тато!» і злякалася, що його не побачить. А мій батько його побачив, схопив у мами сидір і кинув дідові.
Звідки вони набрали у такому маленькому містечку так багато «ворогів народу»?
А потім накотиться на людей ще страшна війна 1941-1945 років. Щось дуже багато людських жертв для цього експерименту.
І тому, якщо відкинути убік великодержавні думки Бердяєва, то в іншому він був точний до дрібниць. Тому можна повторити услід за філософом, що російський комунізм є явище цілком з`ясоване, але його пояснення ніяк не може бути виправданням.
Федір Достоєвський у свій час влучно сказав, що «яка б гармонія у майбутньому не була, вона не може бути куплена ціною безневинної жертви хоч би однієї людини». А більшовики не зупинилися перед мільйонами жертв заради «світлого майбутнього», яке так і не змогли побудувати, бо, як довів Микола Бердяєв, це неможливо за визначенням.



02.02.2012р. – 04.02.2012р.
Свидетельство о публикации № 13425 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...


Проголосуйте. Відступництво з Леніним.
Краткое описание и ключевые слова для Відступництво з Леніним:

(голосов:2) рейтинг: 60 из 100

  • Безух Юрий Валентинович 13-06-2017
Досить влучну характеристику більшовизму дав М Горький, але пізніше він "перевиховався". Зараз ми маємо ще страшнішу карикатуру - КНДР.
  • Виталий Шевченко 13-06-2017
Дивно, що ті, хто закохані у Радянський Союз і досі, ніяк не можуть, дійсно, порівняти КНДР та Південну Корею. Або Російську Федерацію і Фінляндію. Якось обійшлися без братніх обіймів і живуть собі добре, хлопці та дівчата!
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:

Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код:

   
     
Відступництво з Леніним