Що зробити, щоби Україна розмовляла українською


Україна мусить розмовляти українською, бо це Україна. Я не помиляюсь? А вона в цілому розмовляє «по-руськи». Що тільки не робила влада? Українізацію проводила і УНР, і Радянська влада кілька разів, і нинішня намагається вводити якійсь мовні квоти, а нічого не виходить. І не вийде. В державі більшість україномовних шкіл, а учні на перервах гомонять по-руськи. Та й вчителі часто-густо переходять на руську. Давайте спробуємо з’ясувати – чому? Дитина учиться рідній мові, знаходячись в оточенні цієї мови: і батьки, і друзі, і діти в дитсадках розмовляють на ній. Навіть якщо навкруг інтернаціонал, тобто постійно звучать різні мови, діти оволодівають кількома мовами зразу. Що ж робити? Україна буде розмовляти українською, коли всюди буде звучати мова. А для цього першими українською мусять заговорити українці-патріоти. За ними потягнуться інші. Знаю людей, етнічних українців, які не хочуть розмовляти українською. Один, до речі учасник майдану, каже: як мене примусять, то буду розмовляти. Другий вважає, що в містах вживати українську якось «неінтелігентно», мовляв, це сільська мова. До речі, сам він – з села. Згадайте «За двома зайцями». Багато україномовних переходять на руську, коли навкруг говорять цією мовою. Наче соромляться, А чому не навпаки? Знаю інший приклад. На підприємстві, де я робив, був чоловік, котрий принципово розмовляв винятково українською. Як його не відмовляли, як не кепкували з нього, та ні, нічого не змогли вдіяти. Оце вчинок! Оце, якщо хочете, патріотизм. Бо патріотизм, це не ходити по вулицях, загорнувшися у державний прапор, не ненавидіти Росію, не бити себе в груди, а робити щось корисне для України, хоча б розмовляти на мові. Звісно, якщо ти справжній патріот. Так от, якщо хочете, щоб Україна поступово заговорила своєю мовою, спілкуйтеся виключно українською. Вчиться самі і вчить інших. Інакше нічого не вийде, ніякі «квоти» не допоможуть.
Свидетельство о публикации № 13480 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...

  • © Евгений Гринберг :
  • Публицистика
  • Уникальных читателей: 176
  • Комментариев: 16
  • 2017-06-19

Проголосуйте. Що зробити, щоби Україна розмовляла українською.
Краткое описание и ключевые слова для Що зробити, щоби Україна розмовляла українською:

(голосов:3) рейтинг: 100 из 100

  • Виталий Шевченко 19-06-2017
Шановний Євгене Миколайовичу! Ви дуже добре написали. Але треба ща до цього додати, що знищували мову українську триста років і відновити її за три роки неможливо! Треба час.
  • Евгений Гринберг 19-06-2017
Дякую, пане Віталію. Але я й не писав про три роки, я писав про поступовий рух у цьому напрямку.
  • Раиса Пепескул 19-06-2017
Дуже влучно!
  • Александр Таратайко 19-06-2017
Цитата: shevchenko
Шановний Євгене Миколайовичу! Ви дуже добре написали. Але треба ща до цього додати, що знищували мову українську триста років і відновити її за три роки неможливо! Треба час.

Навіщо Ви говорите неправду, Віталіє Івановичу? На кого розрахована Ваша інформація?
Я не можу говорити за триста років, говоритиму тільки за той період, свідком і учасником якого був.
Сходіть сюди і подивіться, скільки книжок українською мовою (тільки для дітей!) було видано за радянської влади:
http://chytanka.com.ua/ebooks
Тільки на цьому сайті їх більше двох тисяч. Обкладинки багатьох з них пам’ятаю, бо їх читав і я, і мої діти, і навіть мої онуки.
Я не розумію, невже Ви, інтелігента, буцімто, людина, не розумієте, що Ваша неправда не робить Вам честі?
  • Виталий Шевченко 19-06-2017
Шановний пане Олександре! В мене все не доходять руки написати статтю про знущання над українською мовою в Україні. Тепер, мабуть, з Вашою допомогою, це зроблю.
  • Александр Таратайко 19-06-2017
Цитата: shevchenko
Шановний пане Олександре! В мене все не доходять руки написати статтю про знущання над українською мовою в Україні. Тепер, мабуть, з Вашою допомогою, це зроблю.

Ось бачите, тепер Ви, Віталіє Івановичу, пишете "знущання", а в першому коментарі писали — "знищення". А це ж не одне й те саме. Та вже нехай буде знущання. Тільки Ви про нього чесно напишіть. Розкажіть читачеві, як ми спромоглися за 25 років самостійності вщент засмітити правильну – загалом – літературну мову галіціянським суржиком і американізмами. І тоді я потисну Вам руку. З повагою – О. Т.
  • Евгений Гринберг 20-06-2017
Згоден з Вами, Олександр! Я не хотів втручатись у бійку, але якщо вона все одно почалася, то скажу. Зовсім не згоден з тим, що українська мова "знищувалась, або з неї знущалися. Хіба "українізації", які проводились, це знущання? Знущання, це те, що відбувається зараз. У мене є багато приклад1в підтримки укаїнської мови при царизмі, навіть у часи Потьомкіна, який дав вказівку видати твори Василя Григоровича-Барського у 1778 році. Згадайте хоча б Шевченка і Гоголя. Про радянські часи я й не кажу, тоді багато що намагалися зробити для підтримки мови. Бо причина того, що Україна не говорить українською в самих українцях. От не хочуть вони говорити українською, та й годі. Знову згадаймо Шевченко і Гоголя. Не треба шукати ворогів та винуватців, просто говоріть українською. А Віталій Іванович ніяк не переборе своє почуття меншовартості, яке штовхає його всюди шукати кривдників, тих, хто притискує бідних українців і не дає їм користуватись своєю мовою. Тим більше, що заборонити спілкуватись рідною мовою просто неможливо. Українці! Ваша мова у ваших руках!
  • Виталий Шевченко 20-06-2017
Хлопці! Давайте не переводити мову на особистості! Справа навіть не в моїй ще не написаній статті. Просто треба неупереджено подивитися на стан речей. І все! А у вас це не виходить по одній причині - зрозуміло якій. Не буду уточняти, бо знову почнете... Я тільки написав, що цілеспрямовано нищилась мова і Євген Миколайович вірно написав, що треба робити. І всі ці заходи за три роки не дадуть результату, бо за спиною правильних заходів триста років нищення. Що тут незрозумілого? І я не збираюся з Вами лаятися, бо у Вас своя думка а в мене своя. І я вважаю, що у мене вона вірна. Оце і все. За часів радянської влади тільки робили вигляд, шо розвивається національна культура. Так, були тиражі, так, виходило багато чого. Але головне було одне - нищення нації. Де наших 50 мільйонів ненароджених і вбитих? А ви все звалюєте на сучасних керівників. Вони прийшли і підуть. А Україна залишиться. Оце не треба забувати, а Ви, дорогенькі, забуваєте. Оце і різниця між нами. Пам’ятаєте, як було сказано у свій час: "Гитлеры приходят и уходят а Германия остаётся!"
  • Раиса Пепескул 20-06-2017
Один із багатьох прикладів про мову. Мій чоловік (як керівник районного рангу) проводив освітянську конференцію українською мовою - вона одна із пяти, якими він володів, і до того ж ДЕРЖАВНА. Присутній представник обласного рангу постукав по графину з водою і сказав: "А Вы не можете делать доклад на человеческом языке?" Додати нічого.
  • Александр Таратайко 20-06-2017
Цитата: shevchenko
Хлопці! Давайте не переводити мову на особистості! Справа навіть не в моїй ще не написаній статті. Просто треба неупереджено подивитися на стан речей. І все! А у вас це не виходить по одній причині - зрозуміло якій. Не буду уточняти, бо знову почнете... Я тільки написав, що цілеспрямовано нищилась мова і Євген Миколайович вірно написав, що треба робити. І всі ці заходи за три роки не дадуть результату, бо за спиною правильних заходів триста років нищення. Що тут незрозумілого? І я не збираюся з Вами лаятися, бо у Вас своя думка а в мене своя. І я вважаю, що у мене вона вірна. Оце і все. За часів радянської влади тільки робили вигляд, шо розвивається національна культура. Так, були тиражі, так, виходило багато чого. Але головне було одне - нищення нації. Де наших 50 мільйонів ненароджених і вбитих? А ви все звалюєте на сучасних керівників. Вони прийшли і підуть. А Україна залишиться. Оце не треба забувати, а Ви, дорогенькі, забуваєте. Оце і різниця між нами. Пам’ятаєте, як було сказано у свій час: "Гитлеры приходят и уходят а Германия остаётся!"

Шановний Віталіє Івановичу, я поважаю Ваше право на свою думку, так само, як і право панни Раїси, чи Євгена Миколайовича. Діліться думками, аргументуйте, викладайте свої думки вигідним для Вас боком. Але заради Бога, не робіть це так безапеляційно і впевнено, бо ніяка окрема думка не може бути остаточною і правильною. У нас з Вами завжди будуть опоненти. Я на особистості не переходжу. І хоча ставлюся до Вас як до представника ідеологічно чужої для мене концепції, все ж знаходжу в собі сили бачити в Ваших творах людяне, добре і вічне. І коли це трапляється, то пишу Вам – зауважте – відповідні захоплені коментарі. Але коли ми розходимося у принципових питаннях, з мого боку компромісів не чекайте – ніяких.
  • Виталий Шевченко 20-06-2017
Шановний пане Олександре! Ви пишете про мене, як про "представника ідеологічно чужої для мене концепції".Дозвольте з Вами не погодитися! Ви, що, проти, щоб Україна була незалежною державою і процвітаючою? Думаю, що ні! Ви за те, щоб на Україну нападали сусіди і вели на нашій території війни? Думаю, що ні! Ви, що за те, щоб в Україні продовжували керувати бездарні та злодіюкуваті керівники? Думаю, що ні! Ви за те, щоб історія була покрита білими плямами? Думаю, що ні! Пані Раїса дуже влучно привела приклад по стану ситуації в нашому суспільстві. Зі мною теж були подібні випадки. І що, ми не будемо уперто йти уперед? Ми з Вами стоїмо вище від наших російських друзів, тому що ми з Вами можемо вільно обмінюватися власними думками. В них, на жаль, поки що не виходить. Вам подобається деякі їхні думки, Ваше право. Але людина повинна опановувати ситуацію, яка складається навколо нього. Це його право і обов’язок.А обізвати думаючу націю якимось прізвищем, це не до чого не призведе. Крім плутанини. Я не бачу з Вами принципових розходжень, бо по деяким питанням потрібно мати більш докладну інформацію. А це важка праця - шукати і визбірювати скрізь клаптики інформації.Але це шлях дослідника, іншого не дано. Не можна зупинятися у дорозі. Людство це знає, зупинишся,і будеш вважати, що все опанував, а цього не буває за визначенням!
  • Евгений Гринберг 20-06-2017
Я тільки додам, що шукати винних у своїх негараздах, це дуже непродуктивна справа, бо якщо ти думаєш, що винен не ти, а хтось інший, то підсвідомо програєш. Ми вже двадцять шість років незалежні. За ці роки ми зуміли перетворити країну, яка входила в десятку найрозвиніших країн, в країну третього світу. Ах, я й забув, нам же перешкоджають. Так нам завжди будуть перешкоджати, значить, ми ніколи не будемо розвиненою країною, так? Назвати вам країни, котрим ще більше перешкоджають, а вони дадуть нам велику фору? Якщо постійно обертатись назад, то можна шию зламати собі. Але ж тема в нас - мова. Хіба зараз нам може хтось перешкодити розмовляти державною мовою? Так чого ж ми , я маю на увазі суспільство, не говоримо українською? Чи, може, краще згадувати, як нас гнобили, і продовжувати користуватися іноземною мовою? Так дійсно зручніше, це не потребує зусиль, зате можна згадувати, які ми нещасні. А Вам, Раїсо, скажу, що поодинокі приклади дурнів не є доказами, навпаки такі приклади повинні підштовхувати нас до спротиву. Хіба ми не пишаємось, що ми українці, га? До речі, міністр культури(!) України назвав російську собачою мовою.
  • Виталий Шевченко 21-06-2017
Євген Миколайович,дорогий! Людина, сусід, розбив увщент машину на стоянці, а потім каже власнику: "А тепер, дорогенький, сідайте і їдьте!" І той сів, проїхав півметра і дивується,: "Чому вона не їде!" Так і Ви. Сіли у поламану суспільну машину і хочете зразу же вискочити на гору. Ви кажете про 25 років незалежності і забуваєте про сімдесят років радянської Вашої улюбленої влади, яка знищила кілька класів до ноги, залишила тільки підлабузників і кар’єристів і всі вони перейшли у ці 25 років і з ними ми намагаємося суспільство перетворити на щось схоже у прийнятну картину, а тут ще наш вірний сусіда напав на нашу землю. Ви кажете постійно про чудові досягнення радвлади, а забуваєте, що полиці у магазинах були пусті від товарів. Чи Ви жили в іншій державі? Якщо так все було гаразд у Радянському Союзі то чому євреї масово виїжджали у Ізраїль? Я бачу, що ми з Вами жили у різних державах. В якому распределители Ви отоварювалися? Я згідний з Вами, що українською мовою треба розмовляти. І діти вже почали розмовляти і знають її, але треба час,щоб це пішло далі. А тих, хто не хоче ні вивчати ні розмовляти , ніщо не навчить. Так з ними і буде. А історію треба знати, не підроблену а таку, яка була. І не забувати, що в магазинах нічого не було, що потрібно було нормальній людині. Згадайте, що при Горбачові навіть горілку продавали по спискам. Отаке гарне життя було!
  • Раиса Пепескул 21-06-2017
Хлопці, давайте поставимо крапку. І українська, і російська мови - прекрасні! Не мови винні, що їх зробили зброєю. І не треба перетягувати канат: дурний - не повірить, а розумному - і так зрозуміло.
  • Евгений Гринберг 21-06-2017
Згоден, треба поставити крапку, все одно ми дивимося на речі по-різному. Скажу лише наостанок, що я жив у тій самій державі, що і ви, тільки бачив не тільки погане. До речі, ми з пустими полками не так вже і погано жили, не буду перечисляти. До того ж, хіба людина живе тільки переповненими полками? І не всі євреї кинулися в Ізраїль.
  • Александр Таратайко 22-06-2017
Цитата: Евгений Гринберг
І не всі євреї кинулися в Ізраїль

Оце вже точно. Наймудріші прикинули, як тут будуть розгортатися події, і таки залишилися. Тепер вони при владі, при грошах і повчають українців, якою їм мовою розмовляти. Взагалі питання мови, внутрішніх і зовнішніх ворогів постає тоді, коли у народа в роті пусто. А в цілому, Євгене Миколайовичу, я з Вами згоден: не все тоді було погано. Були зразки справжньої літератури, серйозного українського кіно, драматургії. В соцальному відношенні населення було добре захищене. В пересічні будинки відпочинку робочий клас їхати не хотів: вимагав путівки в Піцунду і подібні престижні місця відпочинку. І ці вимоги в основному задовольнялися. Були зрозумілими для більшості людей орієнтири розвитку країни, була прийнятна суспільна мораль, що засуджувала ледацюг, торгашів, злодіїв і тих, хто жив на ліві доходи. Служити в арміїї вважалося за честь, і до юнаків, які ухилялися від цього обов’язку, у суспільстві було негативне відношення. Приводити ще якісь приклади – для Вас – особливого сенсу немає: Ви це все не забули. А тим, хто робить вигляд, що нічого такого не було, та ще й хоче навішати людям мого покоління макаронів на вуха, нагадаю улюблене українське прислів’я покійної бабусі: "Говоріть собі, говоріть... Свиню не перебздиш, вас не перебалакаєш" (вибачте – народна мудрість). Шановна Раїсо, аж тепер буде крапка, яку Ви пропонували поставити. А за ці слова: "не мови винні, що їх зробили зброєю", я Вам вклоняюся, бо в них стає помітна Ваша зрілість і порядність.
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:

Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код:

   
     
Що зробити, щоби Україна розмовляла українською