"Коли вгорі не звалося ще небо..."

Про первісних людей, перша зустріч з Євою, створення першої родини.


                                                                               Присвячується Івану Яковичу Франко – нашому Генію

Світило піднялося над тим місцем, де закінчується земля і враз побігли животворні промені у всі сторони, освітивши під собою усе живе, що терпляче ховалося під габою ночі.
І рослини, і дерева, і вода у прохолодному джерелі, всі усміхалися, сміялися, раділи, що знову можна було набиратися сил і вітхнення на великий проміжок часу, поки воно знову не сховається за ті гори.
«Цікаво, якщо видряпатися на них, що можна звідти побачити?» - майнула думка у Мумму. І зразу же вона зникла, бо який він буде мати з цього хосен? Він вже один раз намагався дістатися до того краю, звідки визирає світило, тільки забив ноги і дуже хотілося їсти і він тоді відмовився від свого задуму. Краще збирати ось тут, під ногами, корінці. Краще така безмисність і одночасно заховувати свій час.
Мумму не здогадувався, що він вже двадцять літ отут тиняється на самоті. Він підібрав ще один корінець, з’їв його і завмер. Перед ним, під деревом на зеленому листі спала невідома істота.
Поклавши голівку на руку, вона спокійно дихала, віддавшись цілющому сну. Широко розкритими очима дивився Мумму на невідоме йому створіння. Скільки себе пам’ятає, нічого подібного не бачив.
До щоки у неї прилип зелений листочок і це чомусь у нього викликало якісь невідомі йому почуття. Дивно, бо раніше він такого не відчував.
- Ой, - скрикнула істота, підхоплюючись із листя і в свою чергу завмираючи перед невідомою їй персоною, - ти хто?
- Я живу тут! – відповів Мумму.
- Правда? – здивувалася невідома. – І я живу отут! Чому ми раніше не зустрічалися?
- Не знаю! – дивуючись і собі, відповів Мумму. – Як тебе звати?
- Хава! – відповіла незнайомка. – А тебе?
- Мумму. – сказав він і додав: - Давай, підемо зберемо корінців, бо їсти вже хочеться.
- Давай! – відповіла Хава і посміхнулася йому. - Я завжди в цей час їм.
- А як ти сюди потрапила? – ще спитав Мумму.
- Я тікала від Фулюгана, він увесь час намагався мене звалити, та я втекла, – і вона знову посміхнулася Мумму.
Мумму від її посмішки кинувся мерщій збирати корінці і хутко відійшов на якусь відстань від неї. Зупинився і дивився, як вона повільно йшла йому назустріч, теж збираючи корінці. Підтягнутий животик, довгі ноги, а між ними чорняві волосики, і посмішка, від якої у Мумму завмирало серце.
Коли вона підійшла до нього, він простягнув їй самий великий корінець:
- Це тобі… - сказав.
І хоча в неї була повна жменя корінців, вона взяла його і притулила до свого обличчя.
- Дякую тобі! – звичайні слова, може вперше на цій землі прозвучали вони.
А Мумму із Хавою навіть і не помітили, що Світило вже дібралося до гір і збиралося туди завалитися, знову ховаючись за ними на цілу вічність. Мумму заходився ховати корінці, щоб було чим ранком поснідати, а Хава теж не гаяла часу, займалася зарядом дому. Знайшла велике дерево, під ним поклала багато зеленого листя, щоб було м’яко спати, і посміхнулася Мумму:
- Бач, яка гарна у нас фамілія!
І від цих слів заспівало серце у хлопця, і він сказав дівчині:
- Як добре із тобою!

28.06.2017 р.

Избранное: современный рассказ избранное
Свидетельство о публикации № 13536 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...

  • © shevchenko :
  • Рассказы
  • Читателей: 473
  • Комментариев: 5
  • 2017-06-29

Про первісних людей, перша зустріч з Євою, створення першої родини.


Краткое описание и ключевые слова для: "Коли вгорі не звалося ще небо..."

Проголосуйте за: "Коли вгорі не звалося ще небо..."

(голосов:2) рейтинг: 100 из 100


  • Михаил Перченко Автор offline 30-06-2017
А де Жучка, яку треба топити за наказом Боба.
  • Виталий Шевченко Автор offline 30-06-2017
Коли я написав це оповідання, то прочитав його дружині і спитав: "Про що воно?" І вона мені відповіла:"Це про первісних людей!" Я ще спитав:"Може щось в ньому посилити?" "Ні, - відповіла дружина, - в ньому і так все ясно!" Тепер бачу, що треба було щось ще посилити. По-перше, Хава це на івріті - Єва. Якби я зразу назвав так свою героїню, то все б було б зрозуміло для багатьох. А я цього не хотів, хай буде якась інтрига для читача. Вийшло, що все зрозуміло з боку імені героя.Але і тут не все ясно, бо Мумму це один із перших людей на землі. І його ім’я збереглося в поемі про створення світу, знайдену ув бібліотеці царя Ашшурбаніпала в Ніневії під назвою "Інума іліш", яку перевів на українську Іван Франко. Звідси я взяв і назву оповідання: "Коли вгорі не звалося ще небо, земля внизу не мала ще імення..." І ось вперше у своєму житті зустрічаються юнак і дівчина. Вперше. А потім буде все, вся дорога людства. А у них вперше. Зупинилися і підійшли один до одного. Вони ще нічого не знають. Просто перетнулися, і все. Хава і Мумму... І геній Івана Яковича це побачив... А я вам, читачам, усе це доніс. Хай Вам усім щастить!
  • Светлана Скорик Автор offline 30-06-2017
Это просто фантастически хорошо! По-моему, и объяснять ничего не надо, всё ясно, даже тем, кто не знает иврит. Огромное впечатление, потому что раскрыты живые человеческие чувства. Спасибо огромное.
  • Михаил Перченко Автор offline 27-09-2017
Ладно, бо написано ладно, знімаю своє недоречне запитання. Але, якщо Хава - це зрозуміло, всеж Мумму притягнуто з Ашшурбаніпала з потягом до звання знавця і це мені не до вподоби, бо Хава була дружиною тільки Адама. Чи не так? Гріх так фантазувати. Шуткую.
  • Виталий Шевченко Автор offline 27-10-2017
Вся справа в тому, що в Біблії зафіксована тільки одна версія з Адамом і Євою. А Іван Якович Франко перевів поему про створення світу з бібліотеки Ашшурбаніпала і тим порушив ту систему, яка відклалася ув Біблії. За це йому у Львові дісталося, його вигнали з усіх робіт, заважали йому в приватному житті, покалічили його старшого сина, від чого той передчасно помер і багато чого ще зробили, заважаючи йому жити.Фактично і до сьогоднішнього дня не пишуть всієї правди про життя нашого Генія. Він написав стільки, що і досі немає повного видання його творів.Академія наук України не може підготувати повне видання, бо немає спеціалістів. Світлана Іванівна! Спасибі за гарний відгук!
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
"Коли вгорі не звалося ще небо..."