"Не зникнуть нікуди ні руси, ні юди..."

      
 

Не зникнуть нікуди ні руси, ні юди,
ні лагідне сонце над золотом нив.
Можливо, ще будуть щасливими люди
у тій Україні, яку я любив.

Напевно проллється ще крові чимало,
зірветься багато отруєних слів.
Чого тільки з нами колись не бувало,
але ж від зневіри народ не присів!

Підказують розум, Господь і природа,
що мужність буває не тільки в бою.
Я вірю тобі, український народе,
і маю надію на мудрість твою.

3 липня 2017

Рекомендуйте стихотворение друзьям
http://stihi.pro/13555-ne-zniknut-nkudi-n-rusi-n-yudi.html
Свидетельство о публикации № 13555
Избранное: гражданская поэзия стихи про Украину
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения "Не зникнуть нікуди ні руси, ні юди..." :

Про те, що найсильніше болить. Вірш про розум і мудрість українського народу. Ще будуть щасливими люди у тій Україні, яку я любив. Я вірю тобі, український народе, і маю надію на мудрість твою.

Проголосуйте за стихотворение: "Не зникнуть нікуди ні руси, ні юди..."
(голосов:6) рейтинг: 100 из 100
    Стихотворения по теме:
  • "Ти знову мені кажеш, що – брати..."
  • Вірш про розбрат між братами і Божий Суд. Ти знову мені кажеш, що – брати, обнімося, як пройде колотнеча... У Божий Суд я вірю. У розплату. Бо Каїн теж був Авелю за брата.
  • Чудотворне джерело
  • Віірш про чудотворне джерело, припадаючи до якого, відновлюються сили і звитяга народу. Талановитий мій народ, і працьовитий, і терплячий. Валентина Хлопкова.
  • Балада про солдата
  • Вірш про воїнську славу і офіцерську честь. Син мене здивував – офiцером, мовляв, хоче стати. І що знову таки офіцерська відродиться честь.
  • Бережіть і душі, і серця
  • Вірш про ненависть до ближнього, яка затьмарює душі і серця сьогоднішніх громадян. Іржа роз’їла душі і серця, затьмарила і розум, і свідомість. Валентина Хлопкова.
  • Ще треті півні не співали
  • Вірш про події, які відбуваються в Україні. Як вона занепадає, розвалюється, гине внаслідок недбалості її керівництва. Валентина Хлопкова.

Про те, що найсильніше болить. Вірш про розум і мудрість українського народу. Ще будуть щасливими люди у тій Україні, яку я любив. Я вірю тобі, український народе, і маю надію на мудрість твою.

  • Ирина Черепенина Автор offline 3-07-2017
Чудово.
  • Александр Таратайко Автор offline 3-07-2017
Цитата: Ирина Черепенина
Чудово.

Дякую.
  • Михаил Перченко Автор offline 4-07-2017
Добре, друже, добре.
  • Александр Таратайко Автор offline 4-07-2017
Цитата: Михаил Перченко
Добре, друже, добре.

Вдячний за відгук.
  • Виталий Шевченко Автор offline 4-07-2017
Дуже добре! Чипляє за душу...
  • Александр Таратайко Автор offline 5-07-2017
Цитата: shevchenko
Дуже добре! Чипляє за душу...

Дякую Вам за відгук.
  • Светлана Скорик Автор offline 6-07-2017
Хорошо сказано! Очень хочется в это верить, дорогой Александр Владимирович... У меня тоже есть стихи с верой в будущее нашего народа, несмотря на то, что сейчас многие от мудрости пока далеки. Ценя и уважая себя, люди не сразу готовы осознать, как нагло и цинично их "развели".
  • Феликс Фельдман Автор offline 6-07-2017
Прекрасно, Олександр Володимирович (так звали и моего тестя), особливо Ваша позиція.
Не погнушайтесь моим переводом:

***
Еврей ли иль русский – ничто не убудет,
ни солнца сиянье в движеньи светил.
Возможно, что будут счастливыми люди
в Украйне, которую вечно любил.

Наверно, прольётся достаточно крови,
сорвётся немало отравленных слов.
Чего ни бывало, и что же нам внове,
народ наш при том не носил кандалов.

Напомнят и разум, Господь и природа,
что мужество – данность не только в бою.
Я верю в Украйну и трезвость народа,
надеюсь, народ мой, на мудрость твою.
  • Александр Таратайко Автор offline 6-07-2017
Цитата: Феликс Фельдман
Прекрасно, Олександр Володимирович (так звали и моего тестя), особливо Ваша позиція.
Не погнушайтесь моим переводом:

***
Еврей ли да русский ли – нет, не исчезнут,
ни солнца сиянье в движеньи светил.
Мы счастливы будем, не сгинем мы в бездну
в Украйне, которую вечно любил.

Наверно, прольётся достаточно крови,
сорвётся немало отравленных слов.
Чего ни бывало, и что же нам внове,
народ наш при том не носил кандалов.

Напомнят и разум, Господь и природа,
что мужество – данность не только в бою.
Я верю в Украйну и трезвость народа,
надеюсь, народ мой, на мудрость твою.

Спасибо, уважаемый Феликс. Настроение Вы уловили безупречно. А за поддержку – особая благодарность.

Цитата: Светлана Скорик
Хорошо сказано! Очень хочется в это верить, дорогой Александр Владимирович... У меня тоже есть стихи с верой в будущее нашего народа, несмотря на то, что сейчас многие от мудрости пока далеки. Ценя и уважая себя, люди не сразу готовы осознать, как нагло и цинично их "развели".

Спасибо, Светлана Ивановна, за исключительно точное прочтение.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
"Не зникнуть нікуди ні руси, ні юди..."