у Львові - чудово!

Дорожні нотатки-враження про поїздку на Галичину та Волинь

- Ну, як там у Львові?
- У Львові чудово,
Там смак помаранчів
І лагідна мова.
«Львів» січень 2005.
Нам з дружиною нарешті вдалося відвідати віддалений куточок України – Волинь. Приваблювала уже сама назва цього західного форпосту України-Русі. Але спочатку хотілося відвідати Львів, неквапливо поблукати його вуличками, вдихаючи, оглядаючи та смакуючи його збереженою та старанно доглянутою історією.
Хочеться передати саме дух цієї поїздки. Його ми відчули ще на вокзалі в Херсоні. У залі чекання збиралися привітні, спокійні, усміхнені люди, які відпочили у нас на Півдні, в Таврії і тепер поверталися на Захід у Галичину. З розмов дізналися, що родичі просили їх прихопити нашого тепла й сонця. Воно знадобилося й нам. Ми ж, у свою чергу, повертаючись, на прохання земляків, прихопили з собою рясний дощ.
Оця аура доброзичливості, ввічливості і поваги супроводжувала нас усю мандрівку. Завдяки нашому доброму ангелу Оксані з туристичного бюро, майже всі побутові проблеми – розміщення, переїзди були вирішені заздалегідь.
Дружина бувала у Львові лише проїздом, я ж оглядав це місто у 2005 та 2016 роках. Під час перших студентських поїздок у 1970-х роках впадали в очі бідніші ніж у Таврії умови проживання, скромніші хатки, менші подвір’я. Зараз картина змінилася: лишилися на півдні розвалини хат, сільгоспгосподарств та заводів. Будівлі на заході України сучасні, добротні, гарно оздоблені, радувало око відсутність високих закритих заборів-огорож та значно менша кількість сміття. У Львові окремі баки для кожного виду відходів і саме так вони заповнюються. Щоб покінчити з цією темою скажу, що неприємно вразили величезні звалища сміття в околицях Миколаєва. Вкотре пересвідчилися – краще один раз побачити. Рідний південь супроводжував і зустрічав нас постійними степовими пожежами: горіли стерня, трава, вітровпори, ліски. Враження – наче пройшла якась орда. Ні, це ми себе самі звоювали.
Як сказав Михайло Булгаков: розруха не в клозетах, а в головах. В Галичині та Волині ми не лише не чули вже майже рідного мата, а і взагалі лихого слова. Будь ласка, дякую, перепрошую, гарного дня – звучало навкруги весь час і викликало відповідний настрій. Він передавався не лише оточуючим, але й природі. За всіма прогнозами в Луцьку нас чекав дощ, отож ми щиро попросили Бога, щоб він допоміг нам побачити це стародавнє місто. І чудо, по вірі нашій, відбулося. Вночі в Дубно пройшла страшенна злива, гуркотів грім, відсвічували блискавки. У Луцьку, як і взагалі протягом тижня, була гарна погода.
Ми, дійсно, «впіймали свою хвилю». У Львові спочатку просто на вулиці поспілкувалися з Василем Шклярем, а пізніше для нас провів чудову екскурсію Петро Франко – голова обласного товариства політичних в’язнів та репресованих, не лише прізвищем але й ликом дуже схожий на великого Каменяра.
Крім Львова відвідали Золоту Підкову – Олесько, Підгірці й Золочів. Дізналися багато цікавого з часів Великого князівства Литовсько-Руського, про участь козаків у всіх вирішальних битвах Європи: Грюнвальді, Хотині, Відні. У Олеську народився один із найславетніших польських королів, етнічний українець, Ян Собеський, тут починалося його шалене кохання з красунею француженкою Марисенькою, яке тривало все життя! В цьому замку був управителем Михайло Хмель і тут, очевидно, провів своє дитинство наш славетний гетьман Богдан Хмельницький.
Замки реставруються, відновлюються. Так, у 2012 році Підгірці, колишній «польський Ермітаж», який Петро Перший взяв за зразок при будівництві Петергофу, а його радянські послідовники вивезли туди ж усі статуї, показували лише ззовні, то тепер уже відновлені експозиції показують і з середини. Це ж відноситься і до всіх храмів. Їх дуже багато й різних конфесій, є вірменські апостольські, протестантські, римо- та греко-католицькі, православні. В усіх українських храмах є пам’ятні куточки присвячені Небесній Сотні та загиблим на Сході воїнам. В усіх храмах затишно, привітно, там відчувається дух Віри.
В Дубно відреставровано колишній неприступний (ніхто жодного разу його не взяв) замок. З цим містом пов’язані події описані в «Тарасі Бульбі». Взагалі це містечко дуже гарне, затишне, світле (була сонячна тепла погода) й зберігає, а точніше, як нам пояснили, відновлює свій неповторний колорит.
В Острозі відвідали не лише замок та старовинні кріпосні башти, а й знамениту першу в Східній Європі академію, де вивчали 7 класичних наук та три вищі: богослов’я, філософію та медицину.
Автомагістралі на заході України майже європейські й вони будуються. Взагалі, відчуття, дійсно, змін на краще було весь час. Розповідали про одне з містечок-сателітів Львова. На початку 1990-х років воно було в стані глибокої кризи й занепаду, адже практично всі працювали на підприємствах Львова, які зупинилися. В містечко прибув священик, який не лише почав відновлювати церкву, а й створив неформальну громаду й фонд, який допомагав людям посівним матеріалом та технікою. Селище відродилося. Західникам так і не прищепили ген патерналізму («вот приедет барин, барин нас рассудит»). Вони звикли робити все самі, добиватися й стверджуватися, але не самотужки, а об’єднуючи свої зусилля.
Мені приємно відзначити, що оці прояви солідарності, неформальних об’єднань з’являються і в нашому районі. Тут варто згадати й Змагання, й Нижні Торгаї, й нашу вулицю Шмідта, й ті саморобні дитячі майданчики, які з’являються на багатьох вулицях. Майбутнє за громадами й починати треба з себе. Не викидати сміття ні з рота ні з рук. Який ви сигнал посилаєте у Всесвіт, такий і отримуєте у відповідь.
А на закінчення можу порадити відвідати Галичину, вони живуть майже як у Європі, і не стільки матеріально, як духовно, культурно й будемо відверті, більш цивілізовано. І так обов’язково повинні, і будуть! жити наші онуки!
Вересень 2017
Свидетельство о публикации № 13977 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...

  • © lik :
  • Очерки
  • Читателей: 110
  • Комментариев: 2
  • 2017-09-29

Проголосуйте. у Львові - чудово!. Дорожні нотатки-враження про поїздку на Галичину та Волинь
Краткое описание и ключевые слова для у Львові - чудово!:

(голосов:2) рейтинг: 60 из 100
    Произведения по теме:
  • Діти спекотного літа
  • Степ та поле. Український степ, чорноземний ґрунт. Рослини степової Таврії: перекотиполе. Юрій Безух.
  • Дари степу
  • Природа Таврійського степу: білий лунь, куріпка, перепіл, кулик, лиска, фазан. Продовжуємо мандрівку Таврійським степом.
  • Вони зникли або зникають
  • Тварини і птахи, що населяють і колись населяли Таврійські степи і південно-східну зону України: байбак, дрохва, тхір-перев’язка, сліпак, мишівка...
  • Провісники весни
  • Перше квітня це не лише день гумору та сміху, а й міжнародний день птахів. Нарис про птахів, наших перших співців, провісників весни. Весінні птахи: граки, коноплянка, чечевиця, чечітка, снігур,
  • Тризна
  • Сучасний нарис. Нарис мої сучасники. Віталій Шевченко.  – Пом`яніть мого батька, Миколу Сидоровича, – звернулась до колег середніх літ жінка з м`якою полтавською вимовою, – доброї душі була

  • Раиса Пепескул Автор offline 29-09-2017
Чудово,друже!
  • Безух Юрий Валентинович Автор offline 29-09-2017
Дякую, пані Раїсо, за добрі слова.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
у Львові - чудово!