Самотнім добре

      
 

Самотнім добре – жодної розлуки,
Ні сварок, ні образ, ні болю втрат,
Зізнань про кількість випадкових зрад…
Самотні, ну, навіщо вам ці муки
Любов’ю скошених і кинутих троянд?

Самотнім добре, та у них, напевно,
Було достатньо сліз, поневірянь,
Коли ти розумієш: далі – грань,
Межа, а після… все уже даремно,
І навіть Бог не чує покаянь…

http://stihi.pro/15659-samotnm-dobre.html
Свидетельство о публикации № 15659
Рекомендуйте стихотворение друзьям
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Самотнім добре :

любов, межа, розчарування

Проголосуйте за стихотворение: Самотнім добре
(голосов:3) рейтинг: 100 из 100

    Стихотворения по теме:
  • Мне всегда так жалко агрессивных...
  • Стихи о жизни. Стихи о людях. Стихи о войне и мире. Стихи о добре и зле. Стихи о счастье. Отличить молитву от любви. Рэна Одуванчик
  • Здається, що ти завжди був
  • Коли на порозі нового життя ставиш крапку на минулому і... все-все згадуєш знов
  • Цеглини життя
  • Вірш про людське життя і раптову смерть. Людські літа – то є цеглини, з яких складається життя. І скотиться життя у прірву. Валентина Хлопкова.
  • Добро
  • Стихи о доверчивости и добре. Простодырая? – Может быть. Слепошарая доверюха. Раскрываться, страдать, любить. Всё равно буду делать добро.
  • Мить
  • Вірш про миттєвість людського життя. На цій землі, святій і грішній, життя сприймається, як мить. А що лишилось після нього? Валентина Хлопкова.
  • Онучок
  • Вірш про онука, маленького хлопчика, який тулиться до мене, як до мами. Я голублю свого хлопчика, русявого, кароокого маленького онука. Валентина Хлопкова.
  • Два береги
  • Вірш про зміни, які постійно відбуваються в житті. Життя розділилось на два береги: на лівий і правий, на До і на Після. Валентина Хлопкова.
  • Число
  • Попытка философского осмысления, метафизические стихи рассуждения о добре и зле, о мечте и истине. А без него душа моя Не различит добро и зло. 
  • Такі справи
  • Іроничні вірші в прозі. В цей час вийшла з нашого під’їзду молода сусідка, з першого поверху, кров з молоком, ми всі виструнчилися, а вона глипнула на нас, обійшла оцю меблю, що невчасно виросла на

любов, межа, розчарування


  • Павел Рыков Автор offline 7-09-2018
Одиночество? Написано отчаявшимся человеком? Но жизнь - есть жизнь. Дай Бог вам новых строк!
  • Ирина Черепенина Автор offline 8-09-2018
Очень искренние стихи. Сквозь них видно душу.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.