Хто кого породив?

Віра, наука, філософія

Хто кого породив?
Філософи стверджують, що філософія породила науку.
Людина відійшла чи вийшла зі світу тварин тоді, коли відчула власну смертність і плинність часу. Це породило, з одного боку, ритуал поховання, який дає змогу археологам чітко відрізняти хай людиноподібних, але мавп, від ще мавпоподібних, але людей. По-друге, породило такий інструмент протистояння часові як мистецтво, з якого збереглися малюнки, скульптура і навіть музикальні інструменти. На малюнках ми теж бачимо людей, що танцюють та виконують магічні обряди – своєрідний театр. Тобто, спочатку світогляд був міфологічний, для багатьох людей та спільнот він таким залишається і сьогодні. Елементом міфології була віра.
Часто стверджують, що нема безбожних спільнот. Я вважаю, що це не зовсім так. У східних народів тих же індусів – закон, в тому числі карма, вищий за волю богів і вони підлягають закону. У світогляді китайців та японців бога взагалі немає, зате є закон Неба – Дао, чи хвиля, яку японцю треба зуміти вловити й осідлати.
Ми ж повернемося до європейської цивілізації та її витоків – Еллади. Саме там (і тут в нашому Надчорномор’ї) виникла філософія в її сучасному розумінні, вона була тісно переплетена з міфологією і не цуралася містики. Грецька філософія благополучно проіснувала тисячу років. Останню крапку в її існуванні поставив імператор Юстиніан у 529 році, закривши платонівську Академію в Афінах.
Цікаво, що ідея єдиного Бога – всеохоплюючого Творця, зріла як знизу у вигляді християнства, так і зверху від Платона до Плотіна.
На зміну філософії прийшла теологія. Але теос – це грецькою розум. Саме європейські теологи продовжили грецьку традицію пізнання світу розумом. Католицькі монастирі мали бібліотеки, скриптарії, де переписувалися книги, монахи численних орденів займалися не лише фізичною працею, молитвами та лікуванням, але й зберігали, збирали й розвивали попередні знання. Витоки європейських університетів з монастирів. Саме в них розвивається пізнання світу, яке, починаючи з Р.Бекона, поступово приймає характер та вигляд сучасної науки. Також поступово від теології починає віддалятися мистецтво, що й породило Відродження.
Таким чином, з Середньовічної європейської теології виділилася більш творча та розкута філософія, прагматична спеціалізована наука і все більш застигле догматичне богослов’я.
Щодо протистояння науки й віри, то воно породжене догматичним богослов’ям та радянським матеріалізмом-атеїзмом. Антиклерикальні висловлювання деяких учених, спровоковані спробою втручання церкви в справу науки і ніяк не є підтвердженням того, що вони не вірили в Бога. Віруючою людиною був Ч.Дарвін. В безбожні часи залишалися вірними вірі Павлов, Філатов, не говорячи вже про святителя Луку Войно-Ясинецького. Сучасний науковий світогляд аж ніяк не заважає людині вірити в Бога, як і віра не заважає займатися наукою.
Філософія взагалі намагається осягнути світ, з усіх боків, світ який значно ширший за матерію – це світ думки, ідей, пізнання та наближення до цілого, єдиного.
Всі способи пізнання і відображення, певною мірою творення-відтворення світу є рівноправними і рівновеликими. Не даремно сказано: малі знання відводять від Бога, великі – повертають до Нього. Світ істини, осягнення істини – це не лише світ напруження розуму, але й мистецтва, просто споглядання, інтуїції. Як сказано, в Бога не можна просто вірити чи не вірити, до нього треба прийти й відчути.
Свидетельство о публикации № 15673 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...


Віра, наука, філософія
Краткое описание и ключевые слова для: Хто кого породив?

Проголосуйте за: Хто кого породив?

(голосов:1) рейтинг: 100 из 100

    Произведения по теме:
  • Етюди оптимізму
  • «Безбожні» думки віруючої людини. Прискорило написання цього есе стаття С.І. Скорик про творчість В. Челишева та переписка з В.А. Жадько.
  • Думи мої, думи
  • Роздуми про особливості мислення представників різних варн. Спробуємо систематизувати розмаїття людського розуму, мислення. Перший тип – точечне, цяткове мислення. Лінійний тип мислення найбільш
  • Осанна Вірі
  • Зі святом Вас, дорогі жінки. Віри, Надії, Любові, Мудрості.
  • Діалектика здоров’я
  • Продовжуємо розмову про здоровя та болячкі особисті і спільні, суспільні.
  • Діалектика хвороби
  • про хвороби як іспит, попередження, покарання... Наші хвороби - це НАШІ хвороби. привід задуматися, змінитися і зробити крок до здоровя.
  • До сьомого доказу
  • Неочикуване продовження сьомого доказу про існування Бога. Я почав молитися Богу. Я не молився Йому тридцять сім років, майже не згадував Його. Бог в людині. Він є або нема.
  • Варни, крізь час і простір
  • Роздуми про відчуття різними класами та верствами суспільства вічності та простору, їх відносини й сприйняття віри та релігії.
  • Сьомий доказ
  • Роздуми про потребу віри та особистий шлях до Бога. Якщо людина дозріла до розуміння віри та Бога, значить, вона достойно пройшла свій попередній шлях. Юрій Безух.
  • За мить до вічності
  • Роздуми про життя, час, вічність і останню мить перед смертю. Стрічка Мебіуса, безкінечність. Юрій Безух.
  • Лики Бога
  • Роздуми про те, що будь-яка щира творчість – це і є служіння Богу. Співтворчість. Творення нового. Юрій Безух.

 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:

Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код:

   
     
Хто кого породив?