На краю зими

      
 

 

Темніє рано на краю зими,

не видно долі вже горобини,

що горобці удень струсили вниз...

Фарбують тіні сніга килими.

 

Стрічає хата. Скреготить замок.

У темряві застигли образи.

Марнує тишу обережний крок.

І з давен нас вітають голоси.

 

Замерзлі книги дивляться з полиць.

У дзеркалі – дорога потойбік...

А за вікном нитками сніговиць

Зима хустину виткала собі.

 

Як жаль, у серці крає передніч 

за сторінок примерзлі пелюстки,

крижинки наче, голками – думки,

сніжинок візерунки зусібіч.

 

Де груба може гріти лише ніч,

допоки хмиз свою приносить жертву,

де все чекає – «Нагодують?» – піч, 

и де окріп не дасть ущент замерзти...

 

І до світання спати при свічі,

що мерехтить весь час на підвіконні,

подушку пригортаючи, півсонно,

доки жарини згаснуть у печі.

 

А ранок пізній сонце приведе

і променів його дарує світло.

Калини віття стигне молоде,

неначе цвітом, вкрите першим снігом.

 

Рекомендуйте стихотворение друзьям
http://stihi.pro/2367-na-krayu-zimi.html
Свидетельство о публикации № 2367
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения На краю зими :

Вірші про повернення на батьківщину, спогади у рідній хаті, початок зими, тепло рідної домівки. Стрічає хата. Скреготить замок. У темряві застигли образи. Ніка Вербинська.

Проголосуйте за стихотворение: На краю зими
(голосов:2) рейтинг: 100 из 100
    Стихотворения по теме:
  • Ночь. Дорога. Суббота
  • Стихи-воспоминание о давних ночных дорогах
  • Камінь спотикання
  • Вірш про те, що трапляється на шляху кожної людини і об що час від часу спотикається життя. Ознаки буття – це дорога і небо, і камінь – незмінний учитель життя.
  • «Така сумирна тепла днина...»
  • Вірші роздуми про теплі дні, про осінь життя. Я восени латаю крила моєї долі...
  • «Отбивает моё сердце гулкий степ...»
  • Стихи об избавлении на самом краю, о везении и невезении в судьбе. Даже если б и сегодня сорвалась, задержалась бы на самом на краю.
  • Темнеет рано. Зима
  • Стихи о начале зимы, о возвращении в родной дом, о тепле родного очага и воспоминаниях. Авторский перевод с украинского стихотворения  Ника Вербинская.

Вірші про повернення на батьківщину, спогади у рідній хаті, початок зими, тепло рідної домівки. Стрічає хата. Скреготить замок. У темряві застигли образи. Ніка Вербинська.

  • Татьяна Гордиенко Автор offline 7-01-2012
Очень соскучилась по украинской мелодичной речи. Стихотворение вызвало очень теплые, добрые, почти домашние чувтсва и ощущения, душевный покой. Поэтому не стану вникать в технику написания.
  • Ника Вербинская Автор offline 8-01-2012
Спасибо Вам за отзыв! Самой давно хотелось попробовать так написать. Стихотворение представляется мне как клип, как маленький фильм про возвращение в старую родительскую хату. И на все это наложилось ощущение от первых дней прихода зимы - первый снег, поздний расссвет, морозное утро. Холод на улице, холод в закрытом доме, и только тепло воспоминаний согревает вместе с теплом старой печи. В этом доме все живое, все напоминает о прошлом...
С наилучшими пожеланиями.

Ника
  • Павел Баулин Автор offline 9-01-2012
Українська версія цього вірша значно краще, природніше.
Успіхів!
П.Б.
  • Светлана Жукова Автор offline 3-01-2014
Дуже люблю цей твій вірш, Ніка!
З Новим роком тебе!
Щасти!)))
  • Михаил Перченко Автор offline 9-11-2014
Мастеровито. Оживила лики. Спасибо, Ника.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.