Пісні про острів Хортиця

      
 

СТЕЖКА НА ХОРТИЦI

 

Чи ти хоч раз ходив колись по Хортиці?

Чи ти дививсь на неї лиш здаля,

звідтіль, де люд оголений хлюпочеться

і дим шашличний небо затуля?

А ближче познайомитись не хочеться?

Вона тебе гукає – озовись!

Пройди хоч раз,

                       пройди по нашій Хортиці,

так, як Тарас ходив по ній колись.

 

Стежка на Хортиці, стежка на Хортиці...

Вірити варто стежині отій.

Стежка на Хортиці, стежка на Хортиці...

Може, до себе прийдеш ти по ній.

 

Пройди по стежці до святилищ Хортиці,

вклонись її високим небесам.

У плавнях, де озера з небом сходяться,

поговори із нею сам на сам.

Послухай думи скель правічних Хортиці,

курганів скіфських, велетнів-дубів.

Відчуєш, як душа твоя оновиться,

і сірий світ розвидниться тобі.

 

Я – ХОРТИЦЯ

 

Запрошую всіх:

приходьте у гості до мене.

Я вам постелю

під ноги стежини зелені.

Я вам покажу

озер моїх сонячну вроду.

Я пити вам дам

цілющі повітря і воду.

 

Я – Хортиця, я – Хортиця,

Дніпро до мене горнеться.

В його обіймах я пливу крізь вічність.

Я – Хортиця, я – Хортиця.

I нам з Дніпром так хочеться,

щоб ви згадали істини космічні:

 

що ми – з одного кореня,

одного духу й крові ми.

Любіть нас, люди,

добрим, щирим серцем.

Тоді ми не загинемо,

вам буду берегинею,

повік ваш древній рід не перерветься.

 

Я вам розкажу

усе, що було й бути мусить.

У лоні моїм

сплять орії, скити і руси.

Сам князь Святослав

поклав своє тіло безсиле.

Світильники Від

святилища не погасили.

 

Минають віки,

та дух січовий не розвіявсь.

Встають козаки –

мов мак буйним вітром насіявсь.

Старі корогви,

мов славу дідів, козачата

до рук узяли –

це кола нового початок.

 

НА ХОРТИЦI

 

Ти знову кличеш, Хортице, мене,

шумиш сосною, дубом і вербою.

Відклавши все суєтне, дріб’язне,

лечу я на побачення з тобою.

Тарасовою стежкою пройду –

землі шматочка кращого немає.

Твоїх святилищ невмирущий дух

до витоків нас рідних повертає.

 

Степи і ліси, скелі вічні і дужі...

Ти, Хортице, вся – нерозгадане диво.

Очима озер мені дивишся в душу –

в ній жодна струна 

                        не озветься фальшиво.

 

З твого кургану гляну вдалечінь,

і, може, крізь туман віків побачу,

як з князем Святославом русичі

отут мечі святили на удачу.

Ген майорять козацькі прапори –

ти знов гартуєш душі гонорові.

I краще мені бачиться згори,

що рідні ми по духу і по крові.

 

Так пахнуть скрізь полин і чебреці,

і хочеться мені в зеніті літа

ходити тут удвох рука в руці,

дивитися, і дихать, і хмеліти.

Співатиме шовкова ковила

про дні колишні слави і звитяги.

Я ще прийду з твойого джерела

напитися натхнення і наснаги.

http://stihi.pro/3323-ostrv-hortyicya.html
Свидетельство о публикации № 3323
Рекомендуйте стихотворение друзьям
Избранное: стихи об острове Хортица исторические стихи гражданская поэзия тексты песен стихи о Запорожье стихи на украинском языке
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Пісні про острів Хортиця :

Вірші про острів Хортиця, про його красу й славетну історію. Цикл пісень. Стежка на Хортиці, стежка на Хортиці... Може, до себе прийдеш ти по ній. Віра Коваль.

Проголосуйте за стихотворение: Пісні про острів Хортиця
(голосов:4) рейтинг: 100 из 100

    Стихотворения по теме:
  • Бандероль для Тараса
  • Стихи о художнике Тарасе Шевченко
  • «Они же дети»
  • Мій чорний дуб
  • Стихотворение посвящено запорожскому дубу
  • Голодомор
  • Вірш про голод, про велику народну трагедію голодомору на селі, організовану комуністичним режимом. Село хатами мре. Голод живими лишає чверть. Сум сумує. Мовчить народ. Смерть.
  • Тарасова стежина
  • Вірш про Тараса Шевченко і Тарасову стежку на Хортиці. Я знову знаходжу стежину, що кроками міряв Тарас. Немає другої Вкраїни, немає другого Дніпра.
  • Котяче кохання
  • Іроничний вірш про братську любов із зброєю в руках. Березневий жарт крізь сльози. Ви любите на братові шкуру, а не душу. Кохання це немов до горла ніж. Юрій Безух.
  • Балада про солдата
  • Вірш про воїнську славу і офіцерську честь. Син мене здивував – офiцером, мовляв, хоче стати. І що знову таки офіцерська відродиться честь.
  • Замінований лан
  • Вірш про чварі й розбрат, про втрачену доброту поміж людьми. Хтось надумав лихий доброту сплюндрувать і почав між людьми чвари й розлад вчинять. Валентина Хлопкова.
  • Україні
  • Вірші - пісня про Україну, про любов до України. Любіть Україну, і Крим і Карпати. Стинає дух від України, від неповторної краси.
  • Две реки / Дві ріки
  • Стихи о двуязычии. Вірш про красу українських слів і єдність українців. Мене підхопить моя рідна мова. Ніка Вербинська.

Вірші про острів Хортиця, про його красу й славетну історію. Цикл пісень. Стежка на Хортиці, стежка на Хортиці... Може, до себе прийдеш ти по ній. Віра Коваль.


 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:

Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код:

   
     
Пісні про острів Хортиця