Залишився жити

Оповідання з часів війни про переправу в Запоріжжі. Друга історія із серії "Незвичайна історія на війні". Віталій Шевченко.


Цю історію мені розповів відвідувач музею історії запорозького козацтва на острові Хортиця, де я в 1988 р. працював. Звали його Бахрітдін Халматов. Він приїхав з Узбекистану відвідати ті місця, на яких він у 1943 р. воював і був поранений на Правому березі, на так званій «малій землі», і щасливо залишився живим. Ось що він розповів.

Інструктаж був короткий і небагатослівний. Їхній командир, лейтенант, такий, як і вони, двадцятирічний, сказав:
– Будемо переправлятися тихо. Не розмовляти, не палити, не учиняти галас. Бо німці почують – і тоді нам усім буде гаплик. Зрозуміло?
Більшість солдатів його підрозділу, азербайджанці та узбеки, промовчали, бо мови не знали, а Бахрітдін знав, тому коротенько переклав сусідам, мовляв, ні пари з вуст, бо тоді усім буде кінець.
Пішли на катер, який темною плямою коливався на воді. Повантажилися. Відчалили. І тихенько попливли у бік Правого берега, де чекала їх невідома «мала земля».
Бахрітдін стискував свою гвинтівку і вдивлявся у берег. Нічого не було видно, якась темна смуга – і все. Більш відчував, ніж бачив, поруч своїх земляків, теж затаївши подих, вони вдивлялися у невідоме. Що ж там їх чекає на тому березі?
І тут зрадницькі звідкілясь від німців вилетіла угору ракета і освітила все навкруги своїм жовтим, мертвим світлом. Бахрітдін на хвильку побачив усіх навколо себе, закляклих і переляканих хлопчаків.
І зразу заторохтіли з берега по них кулемети і заверещали, підгавкуючи, німецькі автомати, почали бити міномети, підтримуючи своїх солдатів.
– Вперёд! За мною на берег! – закричав десь поруч лейтенант, і Бахрітдін кинувся за ним у воду. Слава Богу, вона була до пояса, і він швидко опинився на березі, серед якихось валунів, і стріляв кудись у темряву, де, мабуть, були німці.
Катер за спиною бійців підбили, він застиг чорною громадою на воді, увіткнувшись у берег, непорушний і безпорадний. З-за хмар вигулькнув місяць, здивовано дивлячись униз, на берег вічної ріки, де солдати, вже без лейтенанта, намагалися відбити атаку німців і залишитися живими.
Та на цей раз не вийшло. Бахрітдін відчув, як щось боляче вдарило його по ногах, він заточився і впав біля якогось валуна. Швидко хотів піднятися, та ноги його не слухали. Підтягнув до себе гвинтівку, – та патронів у ній вже не було.
Лежав, прислухаючись, що відбувається навколо. Зрозумів, що бій вони програли. Поблизу ходили німці і дострілювали поранених.
Ось з-за валуна підійшов один з них. Бахрітдін зустрівся із ним очима і закрив їх, не хотів бачити, як його застрелять. Та миттєвість затягнулася. Бахрітдін відкрив очі і побачив, що той відійшов за валун, стрельнув кудись убік і пішов собі далі.
«Пожалів!» – майнула думка. Отак Бахрітдіну прийшлося цілий день лежати отут на березі, і тільки наступного вечора, коли приплив новий катер, його знайшли і підібрали бійці. Так він залишився живим.

Дивна історія, несподівана, що воно таке було, хто пояснить? Але була вона на цій невідомій і жорстокій війні.
 
11.07.2013 р.

Избранное: рассказы о войне 1941
Свидетельство о публикации № 5502 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...

  • © shevchenko :
  • Рассказы
  • Читателей: 2 537
  • Комментариев: 0
  • 2013-07-17

Проголосуйте. Залишився жити.

Оповідання з часів війни про переправу в Запоріжжі. Друга історія із серії "Незвичайна історія на війні". Віталій Шевченко.


Краткое описание и ключевые слова для Залишився жити:

(голосов:1) рейтинг: 100 из 100
    Произведения по теме:
  • Хімерне явище буття
  • Слава їм усім! Віталій Шевченко
  • Не вічні ми, та вічнеє життя...
  • Да пошле Господь усім людям безтурботне і чесне життя! Віталій Шевченко.
  • Челнакриж
  • Трагікомична ситуація з родами та ворогом народу. Як назвати дитину. Він у ці хвилини став батьком, і саме це його і врятувало. Віталій Шевченко.
  • Повернувся з того світу
  • В окопах Великої Вітчізняної війни, з циклу документальних оповідань «Незвичайні історії на війні». Віталій Шевченко.
  • Просто людина
  • Оповідання про концерти на війні. Третя історія із серії «Незвичайна історія на війні». Віталій Шевченко.

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Залишився жити