А що як?..

      
 
А що, як по смерті – самісіньке небуття,
і світ потойбічний – це вигадка диваків?
А що, як ти втратиш єдине, що є – життя,
і ляжеш зерниною в землю поміж рядків?

А що, як того не існує, хто віч-на-віч
із власною самотою творив світи
зі слова простого і тихого, певна річ,
і вимовив зірку, і владно звелів: «Світи!»

А що, як не випросиш пекла?! I не благай:
ні суду тобі, ні спокути, бо гріх – не гріх.
І все – випадковість прекрасна... Хай так! Нехай
рядки, що летять уві сні, наче перший сніг,

розтануть на сонячних променях золотих.
Як легко проспати вірша, що летить згори.
Та голос лунає: «Але ж ти не з тих, не з тих...
Допоки натхнення не згасне, твори, твори».
Рекомендуйте стихотворение друзьям
http://stihi.pro/6011-a-scho-yak.html
Свидетельство о публикации № 6011
Избранное: стихи о жизни и смерти
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения А що як?.. : Вірш про сумніви в потойбічному, про сотворення творінь. А що, як по смерті – самісіньке небуття, і світ потойбічний – це вигадка диваків? Проголосуйте за стихотворение: А що як?..
(голосов:4) рейтинг: 100 из 100
    Стихотворения по теме:
  • «Загорну свою душу в хмарини...»
  • Вірш про подорож души за межі світу та любов до рідної Землі. Відірвусь від землі непомітно, за світи неосяжні полину. І згадається рідна планета. Раїса Пепескул.
  • Великоднє
  • Вірш про співвідносини Бога й людини. Бог не помер, він є, але назовні не хоче виринати із безодні.
  • Вечірнє місто
  • Вірш після прогулянки по вечірньому місту. Бій годинника на міській вежі навіяв роздуми про швидкоплинність часу, виникла думка: А, може то не час летить – ми летимо крізь час? Валентина Хлопкова.
  • Дещо про вічне
  • Короткі вірші про вічність і сучасність, про віру й світло, про вибір і відповідальність за нього. Кожному дається по потребам – В землю або в Вічність перейти. Юрій Безух.
  • Рождённое душой – нетленно!
  • Твори добро! Ведь во вселенной рождённое душой – нетленно! Геннадий Тукачов.
Вірш про сумніви в потойбічному, про сотворення творінь. А що, як по смерті – самісіньке небуття, і світ потойбічний – це вигадка диваків?
  • Михаил Перченко Автор offline 14-10-2013
Какая-то особая прелесть в Машиных стихах. Думаю, что причина не в прелестях Маши.
  • Маша Луценко Автор offline 27-10-2013
Слава Богу, кому-то стихи просто нравятся. А то вечно все говорят, что интересна я, а не мои стихи. Хотя конечно стихи неотделимы от персонажа. Спасибо, Михабрамч.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.