Дерево життя

      
 
Із дерева життя рве вітер листя-роки,
Недбало їх жбурляє з вишини.
І я рік черговий долаю крок за кроком,
З гірко-солоним присмаком вини.

У чому та вина, не розумію навіть,
Що душу роз’їдає, як іржа.
Примушує мене напружувати пам’ять
І ріже гірше гострого ножа.

Я відповідь знайти не можу однозначну,
Хоч перебрала в пам’яті всі дні.
Який же вчинок я зробила необачний,
За що спокуту нести слід мені?

Рідню або чужих я, мабуть, засмутила,
Тепер уже не пригадать ту мить...
Пробачте всі мені, кому я завинила,
Нехай душа зболіла не щемить.
Рекомендуйте стихотворение друзьям
http://stihi.pro/6333-derevo-zhittya.html
Свидетельство о публикации № 6333
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Дерево життя : Вірш про відчуття провини, яка не виявлена, але не дає спокою. У чому та вина, не розумію навіть. За що спокуту нести слід мені? Валентина Хлопкова. Проголосуйте за стихотворение: Дерево життя
(голосов:2) рейтинг: 100 из 100
    Стихотворения по теме:
  • Здається, що ти завжди був
  • Коли на порозі нового життя ставиш крапку на минулому і... все-все згадуєш знов
  • Смакую...
  • Вірші про маленькі й великі радості життя. Мені смакує ще моє життя. Смакує світ цей різнокольоровий, і я смакую цю чудову мить.
  • «Чи я була, чи вигадка сумна...»
  • Вірші-роздуми про жіночу долю й любов. Про відношення до чужих цінностей і воєн. Мені що гороскопи, що війна: любов'ю живиться душа-слов'янка.
  • «Гойдає вітер очерет...»
  • Вірш померлому чоловікові, про вічну розлуку. Коли б я знала наперед, що будеш ти в могилі.
  • Печаль
  • Вірші про осінню тугу і душевний неспокій хмурих днів. О, як безрадісно мені, як сумно в хмурості осінній. Валентина Хлопкова.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.