«Чи я була, чи вигадка сумна...»

      
 
* * *

Чи я була, чи вигадка сумна
чиясь, бентежна, тішиться укотре
серцебиттям і полохливим forte:
невже в мені не тільки я одна,

а всі жінки минулих поколінь,
Напрочуд чимось і на мене схожі,
сумні, веселі, у щедротах гожі?
Я плутаю поняття Янь та Інь,

мені що гороскопи, що війна:
любов’ю живиться душа-слов’янка.
Лише для тебе – вільна я, і бранка;
яка любов – така ж бо і ціна.

Допоки я люблю і поруч ти –
то не по нас сумні лунають дзвони.
Нехай зігріє сонця жовтий сонях
дорогу нашу. Нам по ній іти!

2009 р.

(Зі збірки «Осінній віршопад»)
Рекомендуйте стихотворение друзьям
http://stihi.pro/6774-chi-ya-bula-chi-vigadka-sumna.html
Свидетельство о публикации № 6774
Избранное: стихи о женщине
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...
  • © Татьяна Осень :
  • Современная поэзия
  • У стихотворения 2 393 уникальных читателей.
  • Комментариев: 8
  • 2014-03-16

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения «Чи я була, чи вигадка сумна...» : Вірші-роздуми про жіночу долю й любов. Про відношення до чужих цінностей і воєн. Мені що гороскопи, що війна: любов'ю живиться душа-слов'янка. Проголосуйте за стихотворение: «Чи я була, чи вигадка сумна...»
(голосов:3) рейтинг: 100 из 100
    Стихотворения по теме:
  • «Іще не журно серцю, поки...»
  • Вірш роздуми про осінь життя; про любов, яка рятує від відчаює. Іще не журно серцю... Бо вітрило моєї любові мені підспівує: Люб-лю...
  • Не клич
  • Вірш роздуми про пори року у зрівнянні їх з віковими змінами у житті; роздуми про неминуче. Покличе хуга: в ірій, зорепад, у далеч, вічність... віршопад?
  • «Така сумирна тепла днина...»
  • Вірші роздуми про теплі дні, про осінь життя. Я восени латаю крила моєї долі...
  • Дерево життя
  • Вірш про відчуття провини, яка не виявлена, але не дає спокою. У чому та вина, не розумію навіть. За що спокуту нести слід мені? Валентина Хлопкова.
  • Печаль
  • Вірші про осінню тугу і душевний неспокій хмурих днів. О, як безрадісно мені, як сумно в хмурості осінній. Валентина Хлопкова.
  • Ольга Суслова 17-03-2014
Танечка, ты прекрасный сделала выбор, поместив именно сейчас это стихотворение на сайте." Допоки я люблю і поруч ти -- то не про нас сумні лунають дзвони " -- это единственное, на чем может сейчас держаться мир.
  • Светлана Жукова 17-03-2014
Так, Таню!
Світ стоїть на любові, як зможемо любити миром, то встоїмо...
Дякую!
  • Михаил Перченко 17-03-2014
Вот это Поэзия. Говори, говори...
  • Татьяна Осень 17-03-2014
Ольга, Светлана, Михаил. Спасибо за понимание.
  • Валентина Хлопкова 15-04-2014
Браво, Танюша, мир без любви к ближнему мертв.
  • Людмила Елисеева 19-09-2015
Мене сьогодні привело у партер "жінок минулих поколінь", щоб краще зрозуміти ще одну жінку - Тетяну Осінь, душа-слов'янка якої завжди живиться любов'ю... Сподіваюся, що у Вас все гаразд і бажаю тої всесвітньо сильної любові.
  • Татьяна Осень 20-09-2015
Дякую, Людмило, що читаєте.
Всім нам - любові, миру і злагоди!
  • Нина Хмельницкая 21-09-2015
Как хорошо, что на сайте есть рубрика "Архив". Прекрасные строки о любви и о женском счастье! Мира, счастья и ЛЮБВИ, Танечка! С теплом души, Николь
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:

Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код:

   
     
«Чи я була, чи вигадка сумна...»