Рожево-весняне

      
 

Нетривке і розмите, крізь срібну туманну фіранку,
розмальовує сонце в рожево-весняне споруди.
Камінці горобців у калюжу посипались хутко,
потемніле зимове, замацане, сходжене хутро
підставляє похнюпленість зречену свіжому ранку.

З-під заметів тікає струмками небажана гостя –
проводжаючи зиму, принадно світлішає віття,
що розчеше, розділить на пасма тепліючий вітер.
«Сінь-сінь-сінь!» – понесе свою радість синиця по світі
і здригнуться уперше бурштинові крильця на брості.

До твоєї любові, як віти до світла, вустами...
Без кохання твого – навесні я під сонцем розтану...

Рекомендуйте стихотворение друзьям
http://stihi.pro/6882-rozhevo-vesnyane.html
Свидетельство о публикации № 6882
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Рожево-весняне :

Строки о весне и убегающей зиме, о любви, что необходима, как солнце.

Проголосуйте за стихотворение: Рожево-весняне
(голосов:2) рейтинг: 80 из 100
    Стихотворения по теме:
  • Смакую...
  • Вірші про маленькі й великі радості життя. Мені смакує ще моє життя. Смакує світ цей різнокольоровий, і я смакую цю чудову мить.
  • Родные образы
  • Стихи про родной край и родную природу на белорусском языке с переводом. Тонкие берёзки, синева лесов, аисты над крышей – это всё мой край. Тонкія бярозкі, поле, сінь лясоў з краю ў край.
  • Четвертий тост
  • Вірш про тост за справжніх чоловіків. Зі святом вас, панове! Юрій Безух.
  • «Повітря димне попіл кружить...»
  • Вірш про спогади дитинства і сільського затишку, про просте й ясне життя. І це життя, просте і справжнє, Чи ще відчую я колись? Олександр Конопля.
  • Медсестричка
  • Вірш про медсестру. Медсестричка. Сестра надії, милосердя і чистоти. Любов Прокопович.

Строки о весне и убегающей зиме, о любви, что необходима, как солнце.

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.