На гробках

      
 
К. І. Сушку


Ой, що росте
Без кореня?
Камінь росте
Без кореня.


Пройдемося в надвечір’я на гробки,
Де спочили наші прадіди й батьки.
Зеленіють під травою могилки,
Там коріння і минуле. І думки
Промайнули і полинули туди,
Де трудились й веселилися діди,
Були щирі на роботу і слова,
І розквітла щедро гілка родова.
Тут коріння, наші витоки, і тут
Ні злукавить, ні збрехати не дадуть.
І змаліють і ідеї, і вожді
Біля тої, біля вічної межі.
Тут усе дрібне розтане наче дим.
Перед вічністю і правдою стоїм.

30.05.14

На гробках


http://stihi.pro/7178-na-grobkah.html
Свидетельство о публикации № 7178
Рекомендуйте стихотворение друзьям
Избранное: стихи на украинском языке стихи о малой родине
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения На гробках : Вірш про родове коріння, про витоки, які ні збрехати, ні злукавить не дадуть. Де спочили наші прадіди й батьки, зеленіють під травою могилки. Проголосуйте за стихотворение: На гробках
(голосов:3) рейтинг: 100 из 100

    Стихотворения по теме:
  • К Ювілею Лорини Тесленко
  • Михаил Перченко К Ювілею Лорины Тесленко
  • "Смолкло окно, и пушинка повисла..."
  • Стихи о жизни, размышления о росте души, о выходе за пределы. В жизни всё просто: взрослые домики тащат повсюду: я подрасту. Время придёт – и войдём в воскресенье.
  • Камінь спотикання
  • Вірш про те, що трапляється на шляху кожної людини і об що час від часу спотикається життя. Ознаки буття – це дорога і небо, і камінь – незмінний учитель життя.
  • Раздумье
  • Стихи о познании себя и росте духа. Не каждому дано познать себя. И лишь всегда несломный дух растёт – крепчает с каждым новым испытаньем.
  • «Наче брилі, ожереди стоять на покосах...»
  • Вірш про осінь і неминуче передзим'я, про одвічні питання, що виникають з роками. Гілкою глоду тримаю в руках свою осінь. «Бути – не бути» – правічне питання.
  • Косить батько молочай
  • Вірші про сінокос, про рідний край і рідне село. Косить батько молочай, хекає коса. Все рідненьке і просте – картуза скидай! Олександр Конопля.
  • Моє коріння
  • Вірш про рідну землю, де народилась і виросла, про любов до неї. Моє коріння з діда-прадіда плекала київська земля. Валентина Хлопкова.
  • Село Біленьке
  • Вірш про село на Запоріжжі, присвячений рідному селу запорізької поетеси Віри Коваль. Село Біленьке, моє рідненьке. Раїса Малікова.
  • Сценка у тролейбусі
  • Миниатюра про пасажирів тролейбусу. Віталій Шевченко.
  • Нове покоління
  • Мініатюра про нове покоління. Сценка в гастрономі. Вірші в прозі про конфети. Віталій Шевченко.
Вірш про родове коріння, про витоки, які ні збрехати, ні злукавить не дадуть. Де спочили наші прадіди й батьки, зеленіють під травою могилки.

  • Павел Баулин Автор offline 1-06-2014
І змаліють і ідеї, і вожді
Біля тої, біля вічної межі.

Просто і влучно сказано.
...А з Костянтином Івановичем ми добре товаришували. До певних часів.
  • Валентина Хлопкова Автор offline 1-06-2014
Щиро, душевно, зворушливо.
  • Светлана Скорик Автор offline 2-06-2014
Чудесно, Юрий Валентинович, даже не стихи, а настоящая народная песня, слова льются так музыкально, плавно, в такой гармонии... И сама идея стихотворения очень важная: нерушимость связи с предками, поддержание их доброй славы и чести своим жизненным путём.
  • Безух Юрий Валентинович Автор offline 3-06-2014
Всім дякую за добрі слова. Тільки що приїхав з Василівки, там теж дещо дізнався про енергетику рідної землі взагалі і Таврії особливо.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.