Макітра

      
 
Складаю вірша про макітру,
Про годувальницю сім’ї,
І, невибагливу й нехитру,
Я часто згадую її.

Коли вареники ліпила,
Бувало, я на всю сім’ю,
Мені макітра шепотіла
Про щиру відданність свою.

Сім’я макітру шанувала
За ті вареники смачні,
Що так уміло подавала
Ця годувальниця сім’ї.

Тепер вареники не в моді,
Це ні для кого не секрет.
Стоять макітри у комоді –
Сімей сучасних раритет.

Макітра з варениками

Рекомендуйте стихотворение друзьям
http://stihi.pro/7545-maktra.html
Свидетельство о публикации № 7545
Избранное: стихи про Украину
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Макітра : Вірш про макітру - сімейну годувальницю. Сім’я макітру шанувала за ті вареники смачні, що так уміло подавала ця годувальниця сім’ї. Валентина Хлопкова. Проголосуйте за стихотворение: Макітра
(голосов:5) рейтинг: 100 из 100
    Стихотворения по теме:
  • "Я вікон у безвиході не виб'ю..."
  • Вірші про найголовніше, що тепер турбує: "Коли ж ти вже, лелеченько, у дзьобі нарешті Українця принесеш? "
  • "Промайну, наче дощик маленький..."
  • Епіграфом до цього вірша могли б бути рядки Ліни Костенко "Всі проти всіх. Усі з усім не згодні..." Але вірш не тільки про це. Він ще й про те, що занадто мріяти – шкідливо.
  • Дерево життя
  • Вірш про відчуття провини, яка не виявлена, але не дає спокою. У чому та вина, не розумію навіть. За що спокуту нести слід мені? Валентина Хлопкова.
  • «Наче брилі, ожереди стоять на покосах...»
  • Вірш про осінь і неминуче передзим'я, про одвічні питання, що виникають з роками. Гілкою глоду тримаю в руках свою осінь. «Бути – не бути» – правічне питання.
  • Печаль
  • Вірші про осінню тугу і душевний неспокій хмурих днів. О, як безрадісно мені, як сумно в хмурості осінній. Валентина Хлопкова.
  • Лорина Филоненко Автор offline 30-07-2014
Чого не в моді? Роблю часто. Макітра в мене - ще прабабусіна. Валю, добре, але чому ай лав ю? Українська ж макітра! Вона й слів таких не зна.
Може,
Коли вареники ліпила,
Бувало, я на всю сім’ю,
"Люблю" - макітра шепотіла -
Бабусін голос пізнаю...
Але тут час не той, впізнавала.
Може,
Ще й досі бабцю впізнаю.

Макітра-бабця шепотіла:
"Так-так, козачку впізнаю."

Треба ще подумати, мені здається.
  • Валентина Хлопкова Автор offline 31-07-2014
Светлана Ивановна. прошу Вас заменить четвертую строку во второй строфе предложением : "Про щиру відданість свою". Заранее благодарна.Валентина
  • Светлана Скорик Автор offline 1-08-2014
Теперь хорошо, Валентина Николаевна! От меня - макітра.
  • Валентина Хлопкова Автор offline 2-08-2014
Лорина, Светлана Ивановна, спасибо за Ваше участие и внимание. С благодарностью. Валентина.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.