За мить до вічності

Роздуми про життя, час, вічність і останню мить перед смертю. Стрічка Мебіуса, безкінечність. Юрій Безух.

А вічність немає часу. Вічність – це одна мить, її якраз вистачає, щоб пожартувати.
Герман Гессе

В одному з християнських видань прочитав, що Бог усе знає, тому що одночасно перебуває в теперішньому часі, минулому і майбутньому. Я з цим категорично не згоден. Адже Бог існує не в часі і просторі, а в вічності. А це зовсім інша категорія, яку нам важко, а то й неможливо уявити. З точки зору пересічного громадянина, вічність – це просто багато часу. Насправді, час і простір виникають, проходять певний період розвитку – і вони зникають, гинуть. А вічність існує завжди, вічно.
Нас же цікавить та хвилина чи мить, коли конкретна людина покидає цей світ і зникає назавжди, з точки зору матеріалістів та атеїстів, чи переходить у вічність, з точки зору віруючих. Оця мить переходу, з моєї точки зору, є (повинна бути!) світлою і благосною. Хоча передсмертні тілесні страждання бувають іноді значними.
Оцей момент переходу відчувається як полегшення, звільнення, світло, спокій. Лиця, лики покійників завжди спокійні. Все інше – це фантазії письменників. З іншого боку, прожите життя ми вимірюємо не кількістю років, а подіями. Згадуємо яскраві моменти, пов’язані з емоціями, хвилюваннями, позитивними чи негативними, важливими подіями, труднощами, радостями й перемогами.
Нам же обіцяють «вічний спокій». Тобто відсутність хвилювань, руху душевного і фізичного, спокій. Абсолютне світло, як і абсолютна чорнота, – це темрява, пітьма. Згадайте заполярний білий морок, від якого сліпнуть і божеволіють. Щоб бачити, потрібен контраст, напівтони, різниця між темрявою та світлом. Якщо вічний спокій – це відсутність контрасту, в тому числі зла, завдяки існуванню якого ми відчуваємо й вимірюємо добро, то це, виходить, те саме світло, яке стає темрявою. Вчені не раз робили досліди, коли людину лишали будь-яких подразників. Психічні відхилення починалися всього через кілька годин експерименту.
Часто письменники зображують, що в останні хвилини й секунди людина встигає прокрутити все своє життя. Добре це показано в одному з оповідань Едгара По, про повішеного. А далі наступає заспокоєння, блаженство. І ось тут питання. Це мить чи Вічність? Як виміряти час, який зупинився, в якому нічого не відбувається? Хто й чим повинен міряти? Індивід, для якого весь світ існує лише через його Я? Суб’єктивно іншого світу немає. Інші люди, які живуть у часі й просторі й просто констатують смерть? Чи Бог, що існує у вічності й приймає новоприбулого, новопреставленого?
У фізиці й математиці є два такі поняття, як нуль і безкінечність. 0 та перевернута вісімка. Це абстрактні поняття, в реальному світі вони не існують. І в цьому сенсі вони подібні. Нуль рівний безкінечності. І ще обидві ці величини нагадують стрічку (річку) Мебіуса – ідеальну модель Всесвіту, без початку і кінця, верху й низу, переду й заду, прогресу – тобто руху вперед, минулого і майбутнього.
Так що ж ця остання мить: нуль чи безкінечність? І тут надія лише на віру.

Бо «вічність – це не що інше, як вивільнення часу, його повернення до невинності, перетворення в простір» (Герман Гессе).


Стрічка Мебіуса

Избранное: мудрые мысли
Свидетельство о публикации № 7855 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...


Проголосуйте. За мить до вічності. Роздуми про життя, час, вічність і останню мить перед смертю. Стрічка Мебіуса, безкінечність. Юрій Безух.
Краткое описание и ключевые слова для: За мить до вічності

(голосов:2) рейтинг: 100 из 100
    Произведения по теме:
  • Осанна Вірі
  • Зі святом Вас, дорогі жінки. Віри, Надії, Любові, Мудрості.
  • В позачассі
  • Спроба поділитися відчуттям позачасся, Царства Небесного, й роздумами про цей стан. Юрій Безух.
  • Варни, крізь час і простір
  • Роздуми про відчуття різними класами та верствами суспільства вічності та простору, їх відносини й сприйняття віри та релігії.
  • Сьомий доказ
  • Роздуми про потребу віри та особистий шлях до Бога. Якщо людина дозріла до розуміння віри та Бога, значить, вона достойно пройшла свій попередній шлях. Юрій Безух.
  • Серце Бога
  • Філософська стаття про Всесвіт, про космос і людину, про серце і космічний Чумацький шлях. Юрій Безух.

  • Лео Автор offline 28-09-2014
Цікаві роздуми. Коли я в свій час слухав лекції з аналітичної геометрії, то викладач казав студентам: пряма має одну і тільки одну нескінченно віддалену точку у двох протилежних напрямках. - Цей висновок ми одержали з теореми про "Поділ відрізку прямої у данному відношенні". В цьому щось є! Дякую щиро.
P.S. При цьому залишаюсь атеїстом.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
За мить до вічності