Школа поэзии Светланы Скорик

Калинова багряниця

      
 
Калина знову одягнула
Свою розкішну багряницю.
На осінь літо повернуло,
І неможливо зупиниться
Потокам тім, що розлилися,
Усе поглинувши довкілля.
А мрії – всі, що не збулися, –
Здаються мріями з похмілля,
Коли сподіваного дива
Їз завмиранням ждеш щомиті,
А доля мружиться глузливо
І натякає, що розмиті
Дороги повінню стрімкою,
Де заблукали сподівання,
Де над життєвою рікою
Тумани застують світання.

http://stihi.pro/8091-kalinova-bagryanicya.html
Свидетельство о публикации № 8091
Рекомендуйте стихотворение друзьям
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Калинова багряниця : Вірш про напрасні мрії і неможливість чуда. Дива із завмиранням ждеш щомиті. А мрії – всі, що не збулися, – здаються мріями з похмілля. Валентина Хлопкова. Проголосуйте за стихотворение: Калинова багряниця
(голосов:3) рейтинг: 100 из 100
    Стихотворения по теме:
  • Вечерние переборы
    • Прогулка вдаль по мятам, вдоль помятых трав
  • «І душі, й ноги вже скололи...»
    • Вірші роздуми про життєвий путь, про долю. Теплом від Божого свічада зігрій нас, доля...
  • «Наче брилі, ожереди стоять на покосах...»
    • Вірш про осінь і неминуче передзим'я, про одвічні питання, що виникають з роками. Гілкою глоду тримаю в руках свою осінь. «Бути – не бути» – правічне питання.
  • «Вранці слухав солов’я...»
    • Вірші про літо в селі, спогади, сум і ностальгія по юності, гіркі почуття втоми. Стоїть картопля по городах – Пильнує спокій на селі. Олександр Конопля.
  • «Пішло за осінь горобине літо...»
    • Вірш про горобине літо. Ніхто не знає, де воно останнє – те літо горобине у життя. Пішло за осінь горобине літо. Раїса Пепескул.
Вірш про напрасні мрії і неможливість чуда. Дива із завмиранням ждеш щомиті. А мрії – всі, що не збулися, – здаються мріями з похмілля. Валентина Хлопкова.
  • Ольга Суслова Автор offline 24-10-2014
Валя, от меня звездочка и два маленьких экспромта.
"Доля мружиться глузливо",
то нехай -- її турботи.
Не корись їй, будь щаслива
і впрягайся до роботи.

Это осень навевает
нам такое настроенье.
Ты махни рукой -- бывает...
Грусть упрячь в стихотворенье.
  • Валентина Хлопкова Автор offline 25-10-2014
Оля, спасибо за экспромты, очень удачно получились. Что касается работы, то ее на мою долю выпало с лихвой, как раньше, так и сейчас еще хватает. Успехов тебе, удачи.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Калинова багряниця