Подих

      
 
(від Едгара По)

Присмерковий, невідомий
Дух чи запах несвідомий,
Ледве-ледве його чуть.
Зачепив легенько душу
Тож його носити мушу,
Чи то накип, чи то муть.

Ні, не морок – тільки сутінь
В світло-сірій каламуті,
Його сутність не збагнуть.
Я відкинуть його мушу,
Але він тривожить душу –
Не спровадить, не забуть.

Звідки вісточка залітна?
Чи примара того світу,
Що і роки не беруть?
Не забуть, не пригадати,
Але буде хвилювати
Непідвладна смутна суть.

Чи то сморід, чи то спалах,
Що збудити хоче пам’ять,
І глибини сколихнуть.
Невловимий, невгасимий
Подих, що проходить мимо.
Не збагнуть, не осягнуть.
Не забуть...

1.12.14

Дух, примара

Рекомендуйте стихотворение друзьям
http://stihi.pro/8329-podih.html
Свидетельство о публикации № 8329
Избранное: мистические стихи
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Подих : Вірші про тонкі відчуття-передчуття, які важко зрозуміти, а ще важче пояснити. Невідомий дух чи запах несвідомий, примара того світу. Його сутність не збагнуть. Юрій Безух. Проголосуйте за стихотворение: Подих
(голосов:4) рейтинг: 100 из 100
    Стихотворения по теме:
  • «Загорну свою душу в хмарини...»
  • Вірш про подорож души за межі світу та любов до рідної Землі. Відірвусь від землі непомітно, за світи неосяжні полину. І згадається рідна планета. Раїса Пепескул.
  • Великоднє
  • Вірш про співвідносини Бога й людини. Бог не помер, він є, але назовні не хоче виринати із безодні.
  • Гордыня
  • Стихи о загадках человеческой души: гордость - достоинство или гордыня? Не гордыню ль свободой считаю? Виктория Сололив.
  • «Когда нам Бог чего-то не прощает...»
  • Стихотворение о страданиях и мучениях, их смысле. Одним страданье душу очищает, другим оно, напротив, душу губит.
  • Дещо про вічне
  • Короткі вірші про вічність і сучасність, про віру й світло, про вибір і відповідальність за нього. Кожному дається по потребам – В землю або в Вічність перейти. Юрій Безух.
  • Светлана Скорик Автор offline 2-12-2014
Как тонко и какими точными эпитетами охарактеризовано явление предчувствия, таинственных ощущений вообще, их загадочная природа!
Присмерковий, невідомий дух чи запах,
сутінь в світло-сірій каламуті,
примара,
накип чи муть,
сморід чи спалах,
невловимий, невгасимий подих.
Здесь всё: зрение, вкус, запах, ощущения... и все - неуловимые.
А какая интересная по форме построения перекличка с Эдгаром По получилась! Развитие им намеченной темы.
  • Ольга Суслова Автор offline 2-12-2014
Бывает такое состояние, когда что-то безотчетно тревожит, томит и будто ощущаешь чье-то дыхание. Хорошо написано, достоверно передано это состояние. И от меня"пятерка".
  • Светлана Жукова Автор offline 2-12-2014
Очень красивым языком написано, со множеством удивительных аллитераций и образов, Юрий Валентинович!
Примите искреннее восхищение и уважение!)
  • Безух Юрий Валентинович Автор offline 2-12-2014
Дякую всім за розуміння та відгуки. Коментар Світлани Іванівни, як завше, кращий за сам твір.
Коментувати власні вірші справа невдячна. Але все ж дозволю собі кілька слів.
Вірш не за чи по Е.По, а від. Тобто, я відштовхнувся від похмурої, містичної уяви американця і в той же час відчув оцю надзвичайну чутливість до найменшого подиху.
«Того світу», в мене не потойбіччя, а минувшина, але вона минула, пройшла, хоч герої й живі, але певною мірою це теж «потойбіччя», бо ТИХ нас ТАМ уже немає.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.