«Що, діду, вже нема нікого?..»

      
 
* * *

– Що, діду, вже нема нікого?

Дружину й сина пережив.
І думка муляє ранкова:
Усі ті згадки – міражі.

Сліпий хазяїн, пес видючий,
Отак удвох вони й живуть.
Лише ті спогади-гадюки
У двір, непрохані, повзуть...

– Дідусю, ось приніс Вам хліба.
Ось груші стиглі, золоті. 
Живу в хатині на відшибі,
Так, як і Ви, – на самоті.

2012 р.

http://stihi.pro/8610-scho-ddu-vzhe-nema-nkogo.html
Свидетельство о публикации № 8610
Рекомендуйте стихотворение друзьям
Избранное: стихи о старости
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения «Що, діду, вже нема нікого?..» : Вірш про самотнього сліпого діда, який живе із своїм собакою. Що, діду, вже нема нікого? Дружину й сина пережив. Сліпий хазяїн, пес видючий, отак удвох вони й живуть. Проголосуйте за стихотворение: «Що, діду, вже нема нікого?..»
(голосов:5) рейтинг: 100 из 100

    Стихотворения по теме:
  • Чомусь ми не порозумілись
  • про безглузду розлуку і спогади
  • Передчуття зими
  • про те, що минає, незалежно від нас...
  • Миттєві спогади
  • згдака про літо і про те, що так дорого моїй душі
  • Змістилась вісь
  • Вірш про сучасне зло в суспільстві. Змістилась вісь добра і зла. Пішло угору плем’я Хамове. Валентина Хлопкова.
  • Стихи ворованных строчек
  • Стихи, написанные от первой строчки чужих стихов. О душе и любви и о всём, что случается от Бога. Та девица знала толк в любви, всё-таки любила много. Душа нема, бесправна и безгласна.
  • Слово і слава
  • Вірш про долю і славу. Кому за кривду багату долю, кому ні слави, ні згадки. Анатолій Мельник.
  • «Лягає сніг на рідну землю...»
  • Вірш про непросте життя, спогади, біль, недругів і ніжність. Лягають спогади старі. Минеться біль, минеться ніжність минеться непросте життя.
  • Вірші про бабусь
  • Вірші про бабусю, солдатську матір. Загинув син в Афганістані. Бабо Маріє, віковічна солдатська мати! Бабуся Варя розвидняє світ. Бабусю, рідна...
  • Самотність
  • Вірші про самотність. Прошепочу: «Як ця господа, я теж самотності боюсь». Олександр Конопля.
Вірш про самотнього сліпого діда, який живе із своїм собакою. Що, діду, вже нема нікого? Дружину й сина пережив. Сліпий хазяїн, пес видючий, отак удвох вони й живуть.

  • Светлана Скорик Автор offline 25-01-2015
Нежное, чуткое стихотворение о наших стариках, вынужденных переживать своих близких. Дети умирают или гибнут, жёны не выдерживают удара, а старики одиноко продолжают свой скорбный путь, предаваясь воспоминаниям. И зачастую их единственные спутники по жизни - верные им псы. Щемящее настроение, искреннее сопереживание... Спасибо.
  • Александр Конопля Автор на сайте 25-01-2015
Благодарю, дорогая Светлана Ивановна, за комментарий!
С теплом, Александр
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
«Що, діду, вже нема нікого?..»