Дзвоника останнє свято

      
 
Присвячується першому вчителю
Мотренко Людмилі Дмитрівні


Перший вчитель – мов світило.
Ми як сонцю Вам раділи,
Вчителю наш милий.
Та печаль нас раптом вкрила.
Попрощатися несила.
Не підняти крила.

Рідний клас – як рідна хата.
Дзвоника останнє свято…
Як не сумувати?
Всі ми – Ваші соколята.
Ви дали нам так багато,
Наче рідна мати.

Тож прийміть уклін і квіти.
Час – пташатам відлетіти
У яскраве літо…
Прийде осінь. Інші діти
Будуть гучно гомоніти
І всьому радіти.
. . . . . . . . . . . . .

Дзвін полинув у блакить.
Серце дзвоником тремтить.
Ось вона, прощальна мить.
Хай усім щастить!

29.05.2015 р.
Рекомендуйте стихотворение друзьям
http://stihi.pro/9274-dzvonika-ostannye-svyato.html
Свидетельство о публикации № 9274
Избранное: стихи про школу стихи украинских поэтов
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Дзвоника останнє свято : Вірш про свято останнього дзвінка і прощання з першим вчителем. Перший вчитель – мов світило. Вчителю наш милий. Попрощатися несила. Дзвоника останнє свято… Проголосуйте за стихотворение: Дзвоника останнє свято
(голосов:3) рейтинг: 100 из 100
    Стихотворения по теме:
  • Вірші про бабусь
  • Вірші про бабусю, солдатську матір. Загинув син в Афганістані. Бабо Маріє, віковічна солдатська мати! Бабуся Варя розвидняє світ. Бабусю, рідна...
  • «Така сумирна тепла днина...»
  • Вірші роздуми про теплі дні, про осінь життя. Я восени латаю крила моєї долі...
  • «Наче брилі, ожереди стоять на покосах...»
  • Вірш про осінь і неминуче передзим'я, про одвічні питання, що виникають з роками. Гілкою глоду тримаю в руках свою осінь. «Бути – не бути» – правічне питання.
  • «Пішло за осінь горобине літо...»
  • Вірш про горобине літо. Ніхто не знає, де воно останнє – те літо горобине у життя. Пішло за осінь горобине літо. Раїса Пепескул.
  • Песни о родной школе
  • Стихи про школу, вірші про школу, про учителей и учеников, про выпускников. К юбилею школы. Воспоминания о школе. Прощание со школой. Школьные стихи.
  • Светлана Скорик Автор на сайте 20-06-2015
Замечательно получилось, так душевно, и подходит это для всех, кто прочтёт: у каждого была своя первая учительница, и все остались ей благодарны на всю жизнь. Здесь чувствуются живые, сердечные эмоции, необычайная близость к тому, что испытывают все.
  • Инга Рубцова Автор offline 22-06-2015
Света, спасибо за добрые слова. Рада, что стихотворение вызывает светлые переживания.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Дзвоника останнє свято