Zpev zimni

Оповідання з часів другої світової війни про Новий рік в родинному колі, чешські корені й німця. В дідовій хаті зібралися всі і зустрічали Новий Рік. За стінами гриміла війна.

Шкода, що ми живемо у різних вимірах…
Ольга Ареф’єва


– Ніч яка, Господи, місячна, зоряна, – легенько вивів мій колега по «Реабілітованій історії» Іван Семенович слова народної пісні, – видно, хоч голки збирай…
– Вийди, коханая, працею зморена, хоч на хвилиночку в гай! – другим голосом приєднався до нього Олександр Якович, від задоволення мружачи свої очі.
В кімнаті, де сиділа за святковим новорічним столом наша група «Реабілітовані історією», стояла тиша. Всі з насолодою слухали їхній чудовий спів, а я згадав далекий тепер 1942 рік, мені тоді було всього три роки і я вперше в житті долучався до прекрасного.
В дідовій хаті зібралися всі його діти і онуки і зустрічали Новий Рік. Самого діда з нами не було. Він в цей час мучився у Гулазі. Про це я дізнався через багато років.
За стінами гриміла війна, дві велетенські армії схопилися в смертельному двобої, а тут за столом знаходилися всі, кого на якійсь час обминув волох війни. Це я потім зрозумів, а тоді сидів на руках матері і дослухався до розмови дорослих.
– Ve jmeni Otce і Suna і Ducha Svateho. Amen, – сказала найстарша дочка діда тітка Женя і перехрестилася. Всі дорослі за столом теж перехрестилися.
– Vezdejsi chleb svuj si jiz dobudeme sami, – тітка Женя із сумнівом подивилася на дітей, застиглих біля батьків, і знову перехрестилася.
В цей час хтось постукав у двері, ще одна материна сестра, двадцятирічна тітка Маруся, побігла їх відчиняти, і на дверях з’явився німецький солдат.
– Guten abend, freuleіn und frau, – чемно привітався він із присутніми.
Тітка Женя, як найстарша і яку усі слухали, повільно підбираючи слова, запросила гостя приєднатися до гурту.
Дядько Євген, чоловік тітки Марусі, налляв з карафки у стопку якоїсь рідини і підсунув до німця. Той узяв її, чемно розкланявся із усіма:
– Prosit! – і ковтнув, кривлячись.
Я з подивом дивився на нього. Чого б це йому стало так зле? Та дядько Славик, шістнадцятирічний хлопець, який сидів біля матері, сказав, насмішкувато дивлячись на непроханого гостя:
– Ruda armada… Stalingrad…
– Pst! – тітка Женя притулила пальця до губ, не даючи дядьку Славику продовжувати.
В цей час підхопилася з свого місця ще одна сестра моєї мами, тітка Люся, взяла мене на руки, і закружляла зі мною по кімнаті:
– Kdo to je? Kdo to je? To je nas Vitek!
Німець витяг із кишені якусь невеличку річ, підніс до рота і почав в неї дудіти. Як я потім взнав, це була губна гармошка. Красива мелодія заполонила хату, віденський вальс, всі підхопилися і стали танцювати. Тітка Женя танцювала із своїм чоловіком дядьком Едвардом, намагаючись одночасно затулити дядька Славика від німця.
 А тітка Люся, притискуючи мене до своїх грудей, все мурмотіла мені на вухо:
– Kdo to je? Kdo to je? To je nas Vitek!
А потім заспівала народну пісню, яку дуже любив дід, про це я теж взнав пізніше, із відомим приспівом:
– Vikrucaj! Vikrucaj!
 Стільки часу пройшло з тих пір, вже нікого немає з них, один тільки дядько Славик залишився, ветеран Rudy Armadni, іноді ми з ним передзвонюємося на свята. Я ж поступово відірвався від рідної чеської мови і минаючи великий континент російської мови, вріс у масив української мови, і мене за це тепер шпетить basnik Петро Павлович, мій начальник, який сидить якраз навпроти мене, зачудований співом моїх колег, як і усі ми. 
– Видно, хоч голки збирай… – продовжував співати Іван Семенович. А до нього приєднувався другим голосом Олександр Якович:
– Хоч на хвилиночку в гай!

29.12.2006 р.

Избранное: рассказы о войне 1941
Свидетельство о публикации № 9455 Автор имеет исключительное право на произведение. Перепечатка без согласия автора запрещена и преследуется...

  • © shevchenko :
  • Рассказы
  • Читателей: 1 920
  • Комментариев: 0
  • 2015-08-02

Оповідання з часів другої світової війни про Новий рік в родинному колі, чешські корені й німця. В дідовій хаті зібралися всі і зустрічали Новий Рік. За стінами гриміла війна.
Краткое описание и ключевые слова для: Zpev zimni

Проголосуйте за: Zpev zimni

(голосов:2) рейтинг: 100 из 100

    Произведения по теме:
  • Світло з вікна
  • Сторінка нашої історії
  • Місячна соната
  • Місячна соната стукає до кожного з нас у серце
  • Зошит Оселедця
  • Мабуть ніде, ні в одній державі немає таких арештів, як оце в нас в Союзі. Віталій Шевченко.
  • "...Німих оркестрів початкові ноти"
  • Про людей на війні 1941-1945 і після. Солдат, що став вчителем. Віталій Шевченко.
  • Баба Фроська
  • Людина живе, поки її пам’ятає хоч одна жива душа. Ось так сиділа, згадуючи минулі роки і все намагаючись згадати щось таке, що пов’язане було б з її чоловіком. І нічого згадати не могла, все
  • Триста двадцять перша
  • Оповідання про нашу пам’ять і наше сумління. Віталій Шевченко.
  • Заборонені пісні
  • Віталій Шевченко
  • Челнакриж
  • Трагікомична ситуація з родами та ворогом народу. Як назвати дитину. Він у ці хвилини став батьком, і саме це його і врятувало. Віталій Шевченко.
  • Просто людина
  • Оповідання про концерти на війні. Третя історія із серії «Незвичайна історія на війні». Віталій Шевченко.
  • Мели, Іване, доки вітер стане!
  • Оповідання про бюрократів, про чиновників, про міськвиконком. Віталій Шевченко

 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:

Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код: