Адепт

      
 
Адепт радянської влади визирнув у вікно і матюкнувся – вода вже стояла під самими вікнами, а треба ж було йти на роботу.
По проспекту Леніна повільно їхали ( вірніше не їхали а повзли) у різні боки переповнені маршрутки.
- Може, сьогодні посидиш дома? – спитала заклопотана дружина.
- Ні, - рішуче мотнув головою адепт, - всі зберуться а мене не буде! – і відчайдушно почвалав на вулицю.
Скрізь була вода. І щохвилинно прибувала, прямо на очах. Поки він спустився на перший поверх і відкрив браму, яка була на сигналізації, вода прибула, вже підступала до самої шиї.
Але це його не зупинило, він обережно, щоб не спотикнутися, побрів до арки. Назустріч плив усякий мотлох. Стежачи, щоб його ніщо не зупинило, він вибрався на вулицю. Біля будинку зустрілась сусідка, якраз хотіла швидко збігати в крамницю по хліб.
- Що діється? Що діється? – звернулася вона до нього. – Ви вчора не слухали виступ голови адміністрації?
- Ні, - відповів він, - а що?
- Казав, що у них усе під контролем, і ось на тобі! – і вона посунула до під`їзду, високо тримаючи над головою хлібину, щоб не замочити.
Адепт якраз вчора не дивився телебачення, бо працював над нарисом, археолог, розкопував Хортицю, тридцять років просидів у різних таборах, цікава людина, намагався здати у строк, тому було не до новин. І мабуть щось таки важливе прогледів. Нічого, розкажуть на роботі.
На зупинці, до якої він якраз добрався, бовванів одинокий тролейбус, збирався пливти далі, переповнений пільговиками, навіть така погода не затримала їх вдома.
«Я на роботу, а вони куди?» - зле подумав він, втискуючись у переповнений салон.
Їхати було недалеко, всього дві зупинки і на кожній відчайдушно дерлися в тролейбус пенсіонери, тому він не відходив далеко у салон, щоб вчасно вийти на Фестивальній.
А вода все прибувала, коли нарешті вийшов на зупинці, то вже треба було підстрибувати, щоб голова була на поверхні.
Біля облдержадміністрації зустрівся старий знайомий Міх. Міх., охоронець пам`яток регіону.
- Добре, що я тебе зустрів, - зраділо підплигував той над водою, - на цьому тижні проведемо засідання президії. Розглянемо питання про встановлення пам`ятника Святославу. Приходь.
- Добре, прийду, - пообіцяв адепт і поплив далі.
Йти вже було недалеко, минувши знайоме до болі приміщення Спілки, завернув до своєї установи. Піднявшись на другий поверх, зайшов до кабінету. Там уже чекали майже всі підлеглі.
Не було тільки одного, який жив на околиці міста. Але адепт уперто спитав:
- А де багатоверстатник?
Так він називав свого колегу, який закидав усі газети міста своїми нарисами про гарних людей, замальовками, оповіданнями, новелетками, відгуками на різні події, статтями по історії. Оце тільки віршів не писав.
- Ти, що, не бачиш, яка погода? – здивувався його заступник, чолов`яга міцної статури та з великим пасмом білого волосся, що спадало йому на плечі.
Інші члени робочого колективу мовчки дивилися на шефа, вони ще ніяк не оговталися від примхів природи.
Тут якраз відчинилися двері і захеканий колега в окулярах з червоним обличчям від напруги вплив у приміщення, таки майже не запізнився, і задоволено звалився на стілець, що навіть зарипів під ним.
В цей час пришла служниця і покликала адепта до телефону, дзвонили з облдержадміністрації. Треба було писати поздоровлення академіку до Києва, йому через кілька днів виповнюється 120 років і як його не поздоровити з цією датою, служить ж бо народові і досі.
І адепт відбув до начальства, вже на ходу нанизуючи про всяк випадок метафори і порівняння, один від одного кращі, а осиротіли члени колективу залишилися на самоті працювати над анкетами репресованих. Їм до цього було не звикати.


06.07.2005р.
Рекомендуйте стихотворение друзьям
http://stihi.pro/9591-adept.html
Свидетельство о публикации № 9591
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...
  • © shevchenko :
  • Юмор
  • У стихотворения 1 753 читателей.
  • Комментариев: 1
  • 2015-09-04

Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Адепт : Віталій Шевченко Проголосуйте за стихотворение: Адепт
(голосов:0) рейтинг: 0 из 100
    Стихотворения по теме:
  • Сучасне оповідання
  • Якщо щось піде не так, звалимо на Парасюка!Віталій Шевченко
  • Горіти їм у пеклі
  • Ніхто не думає, що буде потім! Віталій Шевченко
  • Трупи як форма народного життя
  • Трупи як форма народного життя. Тримаємося на останніх рубежах! Віталій Шевченко
  • "Некошеной травой пробежать по полю..."
  • Про інтелигентів і партію. Юмор і сатира. Ванька відбив у секретаря парткому його жінку. Тепер, зрозуміло, секретар парткому люто ненавидить усіх інтелігентів, минулих, теперішніх і майбутніх.
  • "Вечной мужественности взмах..."
  • Письменник завжди тримає руку на пульсі. Я ж вже готовий письменник. І досвід в мене великий є, і знань потрібних теж багато. Можу вже писати! Віталій Шевченко
  • Виталий Шевченко Автор offline 24-09-2015
Я так "замаскував" героя свого оповідання, що його впізнати важко, хоча у нас в Запоріжжі його всі знають!
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Адепт