Сімпозіум

      
 

Коли ми з сусідом почули, що в Москві працюють над узгодженим підручником по історії для наших країн, то вирішили внести в цю важливу справу і свою лепту.
- Слухай, Максимовичу, - кажу я сусіду, - це діло треба робити тонко. Ми ж удвох за, а ще б нам одного, щоб був проти. Для противаги наукового розуміння.
- Не хвилюйся, Івановичу, в мене є підходяща кадра, підкований, бувший політпрацівник з-під Тули. Все знає.
- Ну і добре, - кажу я, - збираємось у мене. Дружина якраз поїхала до дочки.
Зібралися. Бачу, політпрацівник підходящий, всі груди в орденах, навіть скраю висить значок пожежника. Це добре.
- Головне, - каже мені Максимович, - будеш усе розумне записувати… а ми виголошувати… помірковані думки…
- Добре! - тут у мене ноу проблем. - З чого почнемо?
- Із самого початку, - відповіда Максимович. - Откуда єсть пошла Руська земля!
- Вот именно, - підтримує його пожежник, - Откуда наша Рассея - матушка.
- Руська земля, - лагідно я так пожежнику, - це в розумінні Україна. Це і котику ясно.
- Не понял? - здивувався пожежник. - При чем здесь Украина. Это всегда была Россия. Вот и Киев - мать городов русских! - і він переможно подивився на мене.
- Ну, це вообче! - звернувся я до Максимовича, - Що ж писати?
- Пиши - Київ - мать городов руських! - дозволив він.
- Написав, а що далі?
- А потом появилась Москва и начала собирать под свою высокую руку земли Русские, - продовжив пожежник, - Белую Русь, Ингерманландию, Рифейские горы, Остяцкие Земли… Малую Русь…
Я поклав ручку на стіл:
- Ні, цього писати не буду…
- Заспокойся, Івановичу, це в них, а в нас своє… З`явилися козаки на наших землях…
- И пошел наш славный император Петр Великий рубить в Европу окно, - гне пожежник.
- Дійсно, від того часу і досі тріски летять у всі боки. - уткнув своє слівце і я.
- Но здесь объявился предатель Ивашка Мазепа и привел на исконно русские земли шведских интервентов, - поливав далі пожежник.
- Стій! Який зрадник? Богом затверджений Ясний Гетьман усієї України Іван Степанович Мазепа з`явився, щоб захистити наш народ від загибелі! - простогнав я.
Бачу, що Максимович мені моргає:
- Ти, Івановичу, пиши обидві версії, так буде краще.
Ну, взяв себе в руки, став писати обидві версії. Але коли дійшли до Центральної Ради і пожежник об`явив Світлої Пам`яті Михайла Сергійовича та Симона Васильовича зрадниками українського народу, тут я не витримав, кинув ручку і сказав:
- Досить!
Отак наше перше наукове зібрання і скінчилося. Цікаво, а чим воно закінчиться у Москві?
До речі, я потім спитав у Максимовича:
- Чого ти перед отим пожежником плазуєш?
- Я йому винен 100 баксів. А він про них не нагадує. Тому і, той… слухаю його.
11.06.2002р.
0 Проголосовало
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...
В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!
  • © shevchenko :
  • Юмор
  • У стихотворения 99 читателей.
  • Комментариев: 0
  • 2020-05-29

Стихи.Про
Подборка стихотворений по теме Сімпозіум - Юмор. Краткое описание и ключевые слова для стихотворения Сімпозіум из рубрики Юмор : Так воно і є! Проголосуйте за стихотворение: Сімпозіум

Стихотворения из раздела Юмор:
  • Пейси і оселедець
  • Вірш про неприродні намагання бути на хвилі сьогодення
  • Сучасне оповідання
  • Якщо щось піде не так, звалимо на Парасюка!Віталій Шевченко
  • "Некошеной травой пробежать по полю..."
  • Про інтелигентів і партію. Юмор і сатира. Ванька відбив у секретаря парткому його жінку. Тепер, зрозуміло, секретар парткому люто ненавидить усіх інтелігентів, минулих, теперішніх і майбутніх.
Юмор

 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: