Не для чужих очей

Любов не для чужих очей.
Любов – солодкий стогін серця.
Біль, що мов пеком обпече,
Уп’явшись в душу гаряче,
І вщухне в плескоті озерця,

Яке утвориться відтак,
Коли поринеш в очі любі,
П’ючи їх чарівливий смак,
Не в змозі повернути вспак*,
Замреш у цій всевладній згубі.

Сяйливе озеро очей –
Надій оманливих затока!
У тьмавих сутінках ночей
Їх кожен пережив, ачей**,
Тих пристрастей жагу жорстоку.

Любов не для чужих очей...

Вспак*(застаріле) – назад.
Ачей** (застаріле) – мабуть.