Смерть на бобовому полі

Якось так склалося, що Піфагор (2-га пол.6 ст. – поч.5 ст. до н.е.) більше відомий як математик, ніж як один із перших в світовій історії авторів політичних теорій, що повинно було удосконалювати людство.
Його знаменита теорема, об яку спотикалося не одне покоління учнів в усіх школах усього світу, що квадрат гіпотенузи прямокутного трикутника дорівнює сумі квадратів двох інших сторін, знала і знає сьогодні кожна освічена людина.
Ще приписується Піфагору відомий вислів, що «все є число». Тому не дивно, що його учні вважали, що числа, які входять до складу першої десятки, мають особливі магічні властивості.
Безсумнівно, що дослідження Піфагора стали тим поштовхом, що призвели до подальшого розвитку арифметики, геометрії, астрономії, і навіть спричинилися до розробки нової наукової дисципліни – геометричної алгебри.
Піфагор також першим висловив ідею кулястості Землі, яку ми тепер сприймаємо як загальне місце, а його послідовники першими в Греції навчилися розпізнавати п’ять планет – Меркурія, Венеру, Марса, Юпітера та Сатурна.
Піфагор першим назвав Всесвіт космосом а також своє вчення філософією а себе самого філософом.
Він бачить найвищу моральну мету людини в уподібненні Богові:
- Йди за Богом.
Піфагор проголосив рівноправність усіх живих істот і заявив, що тим, хто скоїв насилля над твариною загрожує невмолима кара.
Піфагор першим став переконувати жителів Еллади (тобто, однієї окремо взятої держави!) володіти всім майном спільно.
Тепер, коли наука здійснила гігантські досягнення в усіх сферах діяльності людини, не треба забувати, що Піфагор із своїми учнями зробив перші кроки у цьому напрямку.
Що нам відомо про життя вченого? Досить мало. Піфагор народився на острові Самос, який знаходиться якраз навпроти малоазійського міста Мілет, де існувала знаменита мілетська школа філософів на чолі з Фалесом, першим філософом Стародавньої Греції, який вважав, що все походить із води. Збереглися свідоцтва, що юний Піфагор навіть бачився з Фалесом.
Після того, як тиран Полікрат захопив владу на Самосі, Піфагор покинув батьківщину. Він здійснив подорож по країнах Сходу, де прилучився до досягнень східної науки і влаштувавшись на постійне мешкання в південно-італійському місті Кротоні, заснував власну філософську школу, яка швидко стала відомою в усій Греції.
Крім занять наукою Піфагор став вимагати також від учнів виконання цілої системи аскетичних розпоряджень та заборон. Наказував вести пуританське життя, додержуватися суворої дієти, бути ввічливим і витриманим.
Коли його розпорядження виконували тільки в самій школі, це було нормально, бо в ній вчилися ті, хто хотів вчитися. Але коли учні Піфагора захотіли створити в Кротоні ідеальну республіку, щоб допомогти людям навести порядок у їхньому хаотичному житті, то тут вони наткнулися на спротив суспільства.
Жителі міста одного дня з подивом виявили, що вони живуть під зверхністю людей, які вимагають від них робити щось не так, як їм заманеться, а як наказують піфагорійці. Забороняють їм вино, м’ясо, яйця, боби і навіть любов і сміх.
І реакція людей була зрозумілою. Городяни оточили школу, схопили всіх, хто там був і розправилися з ними. Піфагор спочатку втік, але добігши до бобового поля, не встиг в ньому сховатися, був настигнутий і на тому бобовому полі вбитий.
Ім’я Піфагора стоїть першим в довгому списку благодійників людства. Останнім в цій шерензі можна поставити Леніна з його послідовниками. Але як виявилося вже в першій історії з Піфагором, що заборони існують для когось, а для себе вони залишають і м’ясо, і яйця, і боби з вином. Тому ці «ідеальні» держави довго не існують.
Але попри все ім’я Піфагора як геніального математика і творця першої в історії людства наукової школи не забудеться ніколи.
Хоч і загинув він на бобовому полі.

29.06.2003 р.