Що далі?

---

Що далі?
А що бачить Юрій Валентинович у даному ряді чисел, як продовження і наслідок? (мова про попередню статтю).
Не переймайся днем завтрашнім. Завтра будуть свої турботи.
Итак, не забодтесь о завтрашнем дне, ибо завтрашний день сам будет заботится о своем: довольно для каждого дня своей заботою.
Мат. 6:24
Маркс та Енгельс «науково» довели неминучість краху капіталізму.
В той же час класики не помітили тенденцію, яка стала основною протягом останніх стоп’ятдесяти років – крах імперій та творення національних держав.
Ленін і Троцький у 1918 році з дня на день чекали світової революції в Європі.
Після 1945 року Сталін писав про неминучість нової війни між провідними капіталістичними державами.
Класики марксизму-ленінізму писали, що соціалізм назавжди знищить війни між народами. В 1969 році конфлікт на Доманському та на казахстанському кордоні між соціалістичними СРСР та КНР, а дещо пізніше війна між СРВ та КНР.
У 1961 році була прийнята нова програма КПРС, де партія урочисто заявила що «нинішнє покоління радянських людей буде жити при комунізмі» і навіть назначила точну дату, коли він настане – 1980 рік. Програма продовжувала діяти і її вивчали у школах та ВУЗах до 1992 року, коли КПРС було заборонено.
У 1992 році у США була видана збірка провідних вчених світу під дивною вже на той час назвою «СРСР у 2000 році».
З розвитком «гласності» й по сьогоднішній день у нас дуже модними стали різноманітні, часто-густо прямо протилежні астрологічні прогнози. Спочатку я їх добросовісно збирав і зберігав. І був шокований: астрологи ніколи нічого не вгадували!
Читаючи вчорашні газети епохи потрясінь, тих же 2004 чи 2014 років, просто дивуєшся сліпоті й глухоті провідних журналістів, експертів і політиків, які не мали жодної уяви про те що буде завтра. Політики живуть взагалі у своєму ізольованому світі й навіть не здогадуються чим насправді живе народ сьогодні, не кажучи вже про завтра.
А стільки разів за останні п’ять десятків років нам називали точну дату кінця світу? А якщо подивитися в глибини історії, то такі «пророцтва»-жахіття були завжди.
Не нами сказано, що генерали завжди граються й готуються до минулих війн. Експерти й стратеги не можуть передбачити більш-менш значні нестандартні події. Ту ж арабську весну, наприклад. Людство, практично, нічому не вчиться.
На протязі всієї світової історії ніхто й ніколи не зміг передбачити значні суттєві революційні зміни. А ось набрався мужності й детально розповів про це лише Н.Н.Талеб у своїй книзі «Чорний лебідь».
Виникло вчення про синергізм про нелінійні відкриті системи з багатовекторними непрогнозованими можливостями. Хоча про це говорили, точніше натякали, деякі давні філософи.
Вкотре цивілізоване людство впевнилося, що ніякого єдино правильного соціального вчення немає й бути не може. Що в міру спроби узагальнити ті або інші соціальні та й наукові процеси відбувається їх відрив від реальності у всьому її приголомшуючому розмаїтті.
Сила і стійкість світу в його поліфонії.
Але більшість людей панічно бояться будь-якої особистої відповідальності. Вони говорять про рок, фатум, долю, слухають астрологів, вірять в теорії змов, лиш би не брати відповідальність на себе. Оточують себе марновірствами та забобонами про відьом, чари, приміти, а зараз – інопланетян.
Заднім число знаходять якісь пророцтва, що начебто збулися.
Звичайно були й будуть люди, частіше всього поети, з даром відчуття-передчуття майбутніх катастроф, ті ж О.Блок чи Т.Шевченко. Але поетів багато, а пророків дуже мало. До того ж передчуття грози її не відміняє.
В той же час, як на власному так і історичному прикладі, ми бачимо, що якась Сила зупиняє нас на краю прірви, випрямляє напрям руху, й, через певний, час ми бачимо що наша невдача виявилася перемогою. На Сході це називають вмінням упіймати й осідлати свою хвилю, своє Дао – свій шлях даний. Я не вірю в неймовірні зусилля, про успіх через неймовірні випробування та тупу упертість. Хоча знаємо й інше, як люди роблять буквально героїчні зусилля, щоб ускочити в якусь халепу.
Світ занадто складна штука для далекоглядних наукових прогнозів, у ньому є щось більше за людину й суспільство. Назвіть Його Трансцендатним, Світовим Розумом, Законом, Загальним чи Богом. І цей світ богословів та сучасних фізиків і філософів Єдиний і неподільний.
Отож послухаємо Льва Толстого: роби як треба й хай буде що буде. Живи по совісті та розуму. А на останок мій вірш написаний 1 січня 2014 року:
Сонечко ясне в небесному полі,
Все в Божій ласці, все в Божій волі.