Школа поэзии Светланы Скорик

Лінія життя

      
 

«С годами мы стареем и ветшаем,
Бубним, бурчим и время проклинаем,
С тоской и грустью часто вспоминаем»
Про чарівливу музику «колись».
Коли і сніг іскривсь і був білішим,
Коли пасльон, гарбуз були смачніші,
Дівчата і молодші й веселіші
І, головне, привітніші до нас.
Чарівний, незворотній то був час,
Він насищав нас радістю й тривогой,
Стелив безмежні і круті дороги,
На подвиги нас кликав й перемоги.
Такий чудовий промайнулий час
Наповнив нашу пам’ять і альбоми,
Щоб, вгамувавшись, ми сиділи дома,
Купаючись у пам’яті своїй,
У світі радощів і значимих подій,
Мрій…
А вдаль ідуть уже онуки й діти,
Бо ми – плоди, вони ж – яскраві квіти
І безкінечна лінія життя
Іде вперед, не знає вороття.
Життя…

21.12.20
1 Проголосовало
Избранное: стихи о времени
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...
В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!
Стихи.Про
Подборка стихотворений по теме Лінія життя - Современная поэзия. Краткое описания стихотворения Лінія життя из рубрики Современная поэзия : Вірш про минулий час. Чарівний, незворотній то був час, на подвиги нас кликав й перемоги. Такий чудовий промайнулий час наповнив нашу пам’ять і альбоми. Чарівлива музику «колись», коли і сніг іскривсь і був білішим. І безкінечна лінія життя іде вперед, не знає вороття. Життя… Проголосуйте за стихотворение: Лінія життя
Стихотворения из раздела Современная поэзия:
  • Смакую...
    • Вірші про маленькі й великі радості життя. Мені смакує ще моє життя. Смакує світ цей різнокольоровий, і я смакую цю чудову мить.
  • «Гойдає вітер очерет...»
    • Вірш померлому чоловікові, про вічну розлуку. Коли б я знала наперед, що будеш ти в могилі.
  • «Повітря димне попіл кружить...»
    • Вірш про спогади дитинства і сільського затишку, про просте й ясне життя. І це життя, просте і справжнє, Чи ще відчую я колись? Олександр Конопля.
Современная поэзия
  • Виталий Шевченко Автор offline 22-12-2020
Чудово! Дійсно, тепер сидимо вдома!
  • Безух Юрий Валентинович Автор offline 22-12-2020
Дякую. Але ж з нами наша пам'ять, знання, любов, прожите життя.
  • Владимир Тучин Автор offline 22-12-2020
Юрий Валентинович! Признаюсь: украинский со словарём, да ещё по песням. Но даже моих знаний хватило оценить: "Мы - уже плоды (созрели, зрелые), они - цветки". Да не прервётся линия жизни! Дякую.
  • Лео Автор offline 23-12-2020
Вариантов у нас не много - печалиться по утраченному или, наоборот, радоваться тому, что ещё осталось...
  • Безух Юрий Валентинович Автор offline 23-12-2020
Я очень благодарен друзьям и книгам, да еще профессии - врач должен вселять надежду, которые научили меня ходить по солнечной стороне. Спасибо вам, друзья за внимание и понимание.
  • Виталий Шевченко Автор offline 23-12-2020
Прочитав дружині, їй теж сподобалося.
  • Светлана Скорик Автор offline 25-12-2020
Что я вижу? Да это же то, что проповедывает Михаил Перченко: его "укр-русский язык", когда в одном стихотворении смешаны два языка! Вы это мнение тоже разделяете, Юрий Валентинович?
Стихотворение замечательное. Не поняла только, почему в кавычках аж три строки, если цитатой является лишь первая. Да и то: точно цитируемое никогда не пишется в тексте в кавычках, а предшествует тексту в виде эпиграфа и с указанием авторства, а если цитируется не точно, а общий смысл, тогда на том языке, на котором стихи. Если, конечно, не придерживаться "укр-русского".
  • Безух Юрий Валентинович Автор offline 26-12-2020
Светлана Ивановна, стихи приходят сами, здесь начало пошло на русском, а потом споткнулся на чаривном слове "колись" и перескочил. Я думаю что русский запорожский отличается от русского московского, как и украинский запорожский от львовского. Северные немцы, как и китайцы, не понимают южных. Здесь кавычки как цитата самого себя.
 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: