Ода книге

      
 

1


Нельзя объять весь мир любимых книг,

Но с ними я не немощный старик

С уставшею измученной душой,

А юноша, готовый снова в бой,

Мечтающий весь мир узнать, познать,

Увидеть, ощутить, и побывать

В неведомых невиданных краях,

И песни спеть о дружбе и друзьях.

Лишь с книгами я тот, а не иной,

Лишь с книгами стаю самим собой.


Ода книге в стихах


2


Лише природа и пригоди

Дають нам радісну нагоду

Відчути подихи землі,

Побути трішечки людьми,

Струхнути пил життя суспільства

Та ще державного страхіття,

Отримать вісточку із відти –

Забутий лист, стару «откритку»,

Чи напис на забутій книжці,

І з ними світ весь – рідний дім.

Є книги, а в фотоальбомі

Шматки життя, збережені при цьому.

І з друзями ми подумки сидим

Й відвідуємо, лежачі в кроваті,

Кавказ і Крим, Карелію й Карпати.

І друзів постарілих пригадати:

Одні ще є, а інших вже нема,

Та світяться нам їхні імена.

А книги друзів іще сущих

Й тих, хто покинули цей світ,

Та в своїх книгах невмирущі

І звідти шлють нам свій привіт...

А власні книги – також скарб великий:

Там пошуки, там знахідки і втіхи,

Там роздуми, деталі призабуті...

В тих віршах ми ще юні і розкуті,

Можливо, хтось ще звернеться до них.

Колись…


12–13 квітня 2024


Вірш ода книзі


Ода книге в стихах


1 Проголосовало
Избранное: стихи о книгах
Автор имеет исключительное право на стихотворение. Перепечатка стихотворения без согласия автора запрещена и преследуется...
В можете поделиться ссылкой на материалы на сайтах и в социальных сетях!

Подборка стихотворений по теме Ода книге - Стихи о поэзии. Краткое описания стихотворения Ода книге из рубрики Стихи о поэзии :

Ода книге в стихах. Вірш ода книзі. Нельзя объять весь мир любимых книг, но с ними я не немощный старик, а юноша, мечтающий весь мир познать. Лишь с книгами стаю самим собой. Власні книги – також скарб великий: там пошуки, там знахідки і втіхи.

Проголосуйте за стихотворение: Ода книге

Стихотворения из раздела Стихи о поэзии:
  • Нельзя молчать...
  • Стихи о пении и тишине. Нельзя молчать! Так много тишины. Мы не должны бежать от правды песни. Держу в себе весенний гимн и вроде тишину дарю другим. Я не могу молчать. Мой путь иной. Мне подпевают
  • Моєму тезці-художнику
  • Вірш, присвячений знайомому художнику з тим же ім’ям. В голанській манері в загадковий світ прекрасний відчиняє двері. Микола Панасенко.
  • Художник
  • Короткий стих про художника. Как восторженно плачет кисть! Воспрянет дух. И весь мир замирает вдруг. Дышит холст, обретая жизнь и бессмертие хрупких рук.

  • Светлана Скорик Автор offline 25-04-2024

Обов’язково звернуться!

 
  Добавление комментария
 
 
 
 
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: