Оптимістичний вінігрет

* * *

Но жизнь – лишь искры от огня,

Что в темень ночи улетают

И оставляют здесь меня

Иль в путь далекий приглашают.

Как хорошо на самом деле

Лежать на тепленькой постели,

Лежать и ничего не делать,

А вспоминать былые годы,

Свои поездки и походы

И не зависеть от погоды,

Забыв проблемы и невзгоды

И мировую суету.

Лежать вот тут.

Уют!…

* * *

Живи сьогодні й зараз тут,

Бо завтра може і не буть.

Ціни хвилину і хлібину,

Бо світ у безвість швидко лине,

Бо все пройде і промайне,

Лиш те що зараз – те твоє.

Життя велике і мале

У безвість тихо промайне –

І все мине!..

Я старий кіт, ще пройдисвіт,

Але вже хочеться на піч,

Вилежуватись день і ніч,

Вдихати запахи сторіч

І неминучість протиріч

Й гуляти скрізь.

Але – на піч.

Життя бринчить,

Життя дринчить

Життя поволі деренчить...

Це тільки мить!

Успіть!

Вірш оптимістичний